8. Головні тенденції політичного розвитку: консерватизм.

ХІХ ст. – з’явл. «практичні» ідеології. Ідеї перетв. у ідейно-політ. рух. З’яв. лібералізм, консерватизм, соціалізм, націоналізм.

Консерватизм був результатом (відповіддю) лібералізму. Дискусія «Що таке консерватизм: ідеологія чи метод?». Консерватизм розвивається як протиставлення ідей лібералізму.

Едмунт Берк (1729-1797) – «Роздуми про Франц. революцію» (1790) – прагнув спростувати методи діячів Фр. рев. Виступав проти теорії сусп. договору. Народ – сума осіб, яка не може діяти як одна особа. Не існує більшості народу. Визнавав істор. досвід віків. Конституція – народна традиція. Є прихильником конституц. монархії. Свобода має бути р-ток традицій.

Джозеф де Местр (1753-1821) – революція зруйнувала весь політ. порядок. Вона приречена на поразку. Людине не може скласти конституцію так само, як і не може скласти мови. Завдання конституції – знайти закони, притаманні конкретним народам, враховуючи їхні традиції. Ідеальна держава – В. Британія.

Луї де Мональ, Карл Галвер – «Реставрація політ. науки» (1816-1834) – говорили про поступальний р-ток нововведень. Богом встановлений закон, згідно з яким сильний – панує, слабкий – підкоряється. Суспільство не є штучним. Це – природний стан. Необхідність верховної влади.

ІСТОРИЧНА ШКОЛА КОНСЕРВАТИЗМУ:

Густав Гуго – «Філософія позитивного права»; Алексіс де Дукіль (1805-1859) – «Демократія в Америці», «Старий режим і революція» (1856).

60-70-і рр. ХІХ ст. у ліберальних державах утвердж. консерват. погляди.

9. Головні тенденції політичного розвитку: марксизм і соціал-демократія.

ХІХ ст. – з’явл. «практичні» ідеології. Ідеї перетв. у ідейно-політ. рух. З’яв. лібералізм, консерватизм, соціалізм, націоналізм.Соціалізм – «свобода, рівність, братерство». Ідеологія левелерів – зрівнювання.Ідея рівності: 1) ліберальна (рівність можливостей); 2) соціальна (Бабера) – держава повинна забезпечити соц. рівність → майнову або гендерну.18-19 ст. – утопічний соціалізм (Анрі Сен-Сімон, Ж. Фур’є, Р. Оуен) → віра в людину, кожна людина є доброю. Ж. Фур’є - «Всесвітня гармонія».Утопія: - кожна людина прагне прощення; - заробленим майном радо поділитися.

Ідеї просякнуті біблійними цитатами → спричинило популярність ідеї.др. п. ХІХ ст. – фальсифікація виборів.Марксизм – «Маніфест комуніст. партії» (К. Маркс, Ф. Енгельс). З системи Ваєрбаха запозичини ідею матеріалістичної та активної дії, ідею нового ладу (Р. Сміт).К. Маркс – «Капітал»: 1) ідея соц.-іст. формацій (іст. суспільства); 2) критика сучасного суспільства; 3) утопія – комунізм.Ф. Енгельс – «Про приватну власність, сім’ю і державу».1764-76 – товариства робітників – Інтернаціонали І (втілення ідей комунізму). Об’єднували всі соціалістичні рухи. 1889-1915 – ІІ Інтернаціонал. 14.07.1889 – Париж, 100-річчя Великої Фр. рев. → Міжнарод. соціалістичний інтернаціонал.

Марксисти: - революціонери; - реформісти.

60-70-і рр. ХІХ ст. – соціальна демократія (ідея держави): демократ. держ. влада якої опирається на загал. виборче право: політичні революції; соціальні зміни.

1914 – соціаліст. партії підтримали свої уряди на початку війни.Ф. Пассоль (1825-1864) – робітник, юрист – не закликав до насильницької революції; - моральна ідея спрямована в напрямку свободи. Легальна політична боротьба за загальне виборче право.1869 – ств. нова соц.-демократ. робітнича партія.1875 – м. Готта – єдина соц.-демократ. партія Німеччини. «Готтська програма» - 1-а соц.-демократ. програма – Соціал-демокр. робітнича партія і Загальнонім. робітничий союз об’єдн. у Соціалістичну робітичу партію Німеччини.

1893 – «Еркутська програма»