21. Завершення промислового перевороту та зміни в соц с-рі нас Великої Британії в першій пол– серХіх ст.

Мануфактури майже повністю замінені фабриками. 40-50-і – перехід до машин, верстатів. 1817 – Робертс – 1-й стругальний верстат для обробки металу; 1835 – Вітвор – автоматичний гвинторіз, токар. верстат; 1839 – Несміт – паровий молот → покращення якості виробів, можливість точного їх копіювання.

п.п-. ХІХ ст. – машинне виробництво запровадж. майже у всіх галузях виробництва. → ств. машинних підприємств.

1815-70 – текстильна промисл. – 70% експорту.з 30-х рр. – р-ток важкої промисловості → будівництво залізниць.20-50-і – майже всі машини виробл. у В. Б. 1842 – уряд дозволив вивозити машини за межі В. Б. → найбільша країна-експортет машин. Машин. будівн. → окрема галузь пром.

1851 – 1-ша всесвітня виставка. С/г – технічні зміни запровадж. повільніше. сер. ХІХ ст. – у с/г зосереджено 30% населення. Відб. зміна осн. секторів економіки. Вторинний сектор почав відігравати більшу роль.

1828 – спущено 1-й суцільно металевий корабель. В.Б. – 1-е місце у кораблебуд.

1850-70-і – експорт зріс у більш ніж у 3 рази. Монополія на світовому виробництві. Лондон стає фінанс. столицею.Машинне виробн. → зниж. цін на промисл. вироби. Швидко зростала верства фабричних робітників → це не була однорідна маса → відсутність ними власності на засоби виробництв. → змушені були найматися на роботу. Анг. виробництво потребувало кваліф. робітників.

Збільш. число підприємців-буржуа. За к-стю капіталів перевищили аристократів, фінансистів, торговців. Правове становище промисловців не відповідало їхньому зростаючому значенню → робітничі рухи.

До промисл. перевороту переважало сільське населення. сер. ХІХ ст. – 34% населення → у великих містах. 1851 – 21 млн. населення у В.Б. (2 млн. – Лондон).Поширення грамотності серед населення. 1802 – закон про освіту: фабрикантів зобов’яз. вчити 4 роки дітей грамотності і ремесла.

«Реальні школи» - технічна освіта. Ств. підприємцями за участю держави. Основна увгаа – вивчення природничих наук.

22. Соціальні конфлікти та політичні рухи у Великій Британії в 1815-30 рр. Парламентська реформа 1832 р.

Відб. бурхлива соц. і політ. перебудова суспільства. з 20-х рр. – фабричні робітники становили більшу частину населення країни.

2 верстви населення: фабричні робітники і фабричні власники. Земельна аристократія повністю володіла політ. владою.

1816 – ¾ у парламенті – представники «гнилих» міст. Політична вимога запровадити загал. виборче право. 1816 – переорієнтація з військ. на цивільне виробництво. Велике безробіття.весна 1816 – рух селян. робітників проти запровадж. машин. Промисловці → невдоволені митною політикою уряду.

1812 – ств. клуби Гемпдена .1818 – до клубів входили робітники та ін. серпень 1819 – 200-тис. мітинг в Бірмінгемі → побоїще Пітерлоо – розправа над неозброєними.

Парламент → 6 законів, які обмежили політ. права і свободи громадян. Заборона у пресі критикувати політ. події.Тислбут – група змовників. Політ. рухи збройного спрямування.

з 1820 – лідери торів → підтримка парламент. реформи.1824 – «Білль» - робітникам дозволено об’єдн. у робітничі організації. Трейдюніони – профспілкові союзи. Стояли на захисті протестуючих.герцогство Ланкаш – Дж. Догерті виступив за об’єднання текстильників В.Б. у загальний союз (1829).

Страйки → поява ідеологів реформи (Джеремі Бент, Вільям Коббет – засновник журналу «Політичний оглядач» 1804, Томас Пейн – «Права людини та аграрна революція»). 1827 – «Винагорода праці» В. Томаса.Поширення ідеї Р. Оуена – закликав селян творити справедливий порядок.

1827 – перше циклічне падіння промисловості → з’яв. союзи промисловців. 1829 – Союз захисту суспільних прав (Бірмінгем) – б-ба за проведення парламент. реформи.

1830 – до влади прийшла партія вігів. Червень 1832 – «Білль про реформи» - Більшість «гнилих» містечок позбавлено права місць у парламенті. Розподіл виборчих округів на сільські і майнові. Сільські – право голосу надавалося усім, хто міг на рік платити 10 фунтів за житло. Міські – всім, хто володів землею.

1832 – початок «золотої ери» анг. парламентаризму → сприяло формув. політ. партій.

1835 – реформа муніципал. управління: мери міст переобиралися щорічно. Право голосу – всі платники податків.