- •1. Особливості економічного розвитку: залишки «старого» економічного порядку.
- •2. Особливості економічного розвитку: британська і французька моделі промислового перевороту.
- •3. Особливості економічного розвитку: розвиток засобів транспорту і зв'язку.
- •4. Особливості економічного розвитку: технічний переворот та індустріалізація.
- •5. Особливості економічного розвитку: свобода торгівлі та протекціонізм.
- •6. Демографічні процеси в країнах Західної Європи хіх – початку хх ст.
- •7. Головні тенденції політичного розвитку: лібералізм.
- •8. Головні тенденції політичного розвитку: консерватизм.
- •9. Головні тенденції політичного розвитку: марксизм і соціал-демократія.
- •10. Головні тенденції політичного розвитку: анархізм.
- •11. Міжнародні відносини в Європі в 1815-1830
- •1820-22 – Найбільший р-ток Свящ. Союзу.
- •12. Міжнародні відносини в Європі в 30-40-х рр. Хіх ст.
- •13. Зміна в розстановці сил в Європі в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •14. Колоніальні суперечки великих держав наприкінці хіх – початку хх ст.
- •15. Утворення ворогуючих блоків у Європі: Троїстий союз.
- •17. Початок Першої світової війни. Бойові дії на Східному і Західном фронтах у 1914-1915
- •18. Перебіг Першої світової війни у 1916 р.
- •19. Заключний етап Першої світової війни (1917-1918).
- •20. Завершення Першої світової війни. Комп’єнське перемир’я.
- •21. Завершення промислового перевороту та зміни в соц с-рі нас Великої Британії в першій пол– серХіх ст.
- •22. Соціальні конфлікти та політичні рухи у Великій Британії в 1815-30 рр. Парламентська реформа 1832 р.
- •23. Чартистський рух.
- •24. Зовнішня політика Великої Британії в п. П. – середині хіх ст.
- •25. Економічний розвиток та структура британського суспільства в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •26. Соціальні програми лібералів і консерваторів у Великій Британії в другій половині хіх ст.
3. Особливості економічного розвитку: розвиток засобів транспорту і зв'язку.
В др пол.XVIII ст. і в пер пол. ХІХ ст. уряди країн Європи прикладали зусилля для вдосконалення суднопл: будувалися багаточисельні канали, які з’єднували між собою суднохідні ріки і озера, водосховища. В результаті Європа покрилися густою сіткою внутрішніх водних шляхів, які зв’язували між собою основні центри промислового і с/г виробництва.
Якщо в перевезенні вантажів в середині окремих країн провідне значення набув водний транспорт, то в пасажирських перевезеннях – гужовий. Він володів такою перевагою як швидкість. Протягом др.. пол. XVIII - поч. ХІХ ст. його швидкохідність значно зросла завдяки будівництву шосейних доріг. З 1818 до 1829 рр. у Великобританії були проложені нові шос. дороги протяжністю більше 1 тис. миль. Першим морським паровим судном в Європі була «Єлизавета», збудована в Європі в 1815 р., яка зєднювала Петербург і Кронштад. В другій чверті ХІХ ст. був винайдений гребний гвинт.
В 1814 р. свій перший паровоз побудував Дж. Стефенсон. В 1825 р. під його керівництвом в Південно-Західній Англії була споруджена Стоктон-Дарлінгтонська залізнична дорога довжиною більше 56 км, призначена для перевезення вугілля. А в 1830 р. під його керівництвом була споруджена залізна дорога від Манчестера до Ліверпуля. Для неї було сконструйовано паровоз «Ракета». Ця подія ознаменувала початок «залізнодорожну револ» у Європі. В 1832 р. – будується перша залізниця в Франції, в 1835 р. – в Бельгії, в 1837 р. – в Росії.Бурхливий роз-ток залізнодорожного транспорту призвело до об'єднання національного ринку європейських країн до зрівняння цін на основні види промислової і с/г продукції Залізнодорожне будівництво сприяло піднесенню великої машинної індустрії, різко розширивши попит на вугілля, метал, парові машини.
4. Особливості економічного розвитку: технічний переворот та індустріалізація.
Технічна промислова революція було підготовлена винахідниками різного роду механізмів та індустріальних технологій. Їхнє застосування забезпечило велику економію ресурсів, особливо трудових.
У Великобританії були зроблені найважливіші з винаходів, які відкривали дорогу промисловій революції. Технічний переворот почався в бавовняно-паперовій промисловості. ЇЇ механізація підготувала грунт для технічної реконструкції, більш традиційних для Європи галузей текстильної промисловості. В 1810 р. франц. винахідник Ф.Жирар виграв конкурс на створення льонопрядильної машини. В 1801 р. ліонський ремісник Ж.Жаккар винайшов шовкоткацький станок. В середині ХІХ ст. патент на винайдення швейної машини отримав амер. І.Зінгер, який створив всесвітньо відоме підприємство.
В одній з гол галузей промисловості, в металургії, промислова революція ознаменувалася переходом до нової технології виплавки чавуну і заліза. В 1784 р. британський інженер Г.Корт запропонував метод пудлінгування, який дозволив замінити рослинне паливо мінеральним (дерев'яне вугілля – кам’яним) ► піднялося виробництво заліза.
В середині 50-х рр. британський підприємець Г.Бесемер запропонував новий метод переробки чавуна, названий бесемерівським. Через 10 років франц. інженер Е. Мартен винайшов спосіб отримання литої сталі в спеціальній (мартенівській) печі, в якій можна було перероблювати на сталь не лише залізо, але і залізний лом.
В перш пол. ХІХ ст. появилися більш досконалі типи метало оброблювальних станків: фрезерних, токарних, строгальних, свердлильних. Серед найбільш важливих винаходів ►1839 р. парового молота британським інженером Дж. Несмітом ► підняло якість виробів машинобудівної промисл. і різноманітного спорядження для фабрик та заводів.
Промислова рев. протікала в Європі досить нерівномірно. Почавшись в Великобританії, в останній третині XVIII ст., вона перекинулася на континент не раніше поч ХІХ ст., коли намітилося піднесення механічного бавовнопрядіння у Франції. В др. четверті ХІХ ст. велика індустрія виникає в німецьких землях, в Північній Італії. Потім вона швидко поширюється в Центральній та Південній Європі.