- •17. Кліматичні пояси
- •14. Гідрологія поверхневих вод.
- •19. Гідрологія Світового океану
- •13. Основні типи ґрунтотворення.
- •15. Основні типи ґрунтів Волині та їх характеристика.
- •4. Аналіз факторів абіотичного середовища.
- •16. Структура і динаміка популяції.
- •35. Біоценоз та біогеоценоз.
- •41. Вчення про біосферу.
- •7. Основні завдання та принципи екологічної експертизи.
- •57. Організація моніторингу атмосферного повітря.
- •49. Основні типи ландшафтно-територіальних структур.
- •11. Вплив виробничої діяльності на довкілля на прикладі енергетики та металургії.
- •52. Напрямки екологізації виробництва.
- •20. Поняття про екологічну безпеку.
- •44. Коротка х-ка заказників, їх ф-ції та типи.
- •26. Зміст, визначення та об’єкти заповідної справи.
- •18. Поняття про місто. Особливості сучасних міських систем.
- •3. Основні проблеми життя в сучасних урбосоціоекосистемах.
- •40.Біологічне землеробство
- •48Землеустрій
- •33. Екологічна роль грунту:
- •27. Принципи класифікації токсичних речовин
- •38. Шляхи проникнення і сорбції токсичних речовин
- •24. Джерела геофізичних аномалій
- •45. Гравітаційні явища та процеси.
- •34. Структура інформаційної системи моніторингу та її місце в управлінні якості довкілля.
49. Основні типи ландшафтно-територіальних структур.
ЛТС – це сукупність ландшафтних територіальних одиниць конфігураційно та ієрархічно впорядкованих просторовими відношеннями певного типу. Типи ЛТС:
Генетико-морфологічна ЛТС – виділяються на основі спільності походження (генезису) та еволюції геотопів які знаходять вираз у їх будові (морфології)
Позиційно-динамічна – на основі зв’язків геотопів горизонтальними речовинно-енергетичними потоками та їх відношенням до ліній зміни інтенсивності цих потоків.
Парагенетична – на основі відношення геотопів до ліній концентрації горизонтальних потоків
Басейнова – в основі мстить спільність геотопів за гідро функціонуванням та їх відношенням до басейнів поверхневого стоку
Біоцентрично-сітьова – група суміжних геотопів з природною рослинністю які виконують ф-ції збереження генофонду ландшафту, оптимізую чого впливу на прилеглі геотопи з культурною рослинністю або позбавленні її (міська забудова) естетичної привабливості території.
Біокоридор – видовжений ареал представлений геотопами природною або близькою рослинністю, вздовж якого біотичні міграції між окремими біоцентрами.
Інтерактивний елемент – лінійний ареал зайнятий геотопами з природною або близькою до неї рослинністю який відгалужується від бвоцентру або біокоридору і виконує ф-цію поширення їх дії на прилеглі агро або урбоугіддя. Інтерактивний елемент відрізняється від біокоридору тим, що з’єднує біоцентри між собою.
11. Вплив виробничої діяльності на довкілля на прикладі енергетики та металургії.
В наш час основна частина енергії виробляється за рахунок спалювання або переробки природної органічної сировини – вугілля, нафти, газу, торфу, а також використання енергії річок шляхом будівництва гідроелектростанцій і водосховищ. В енергетиці основними джерелами забруднення є ТЕС, виробництво електроенергії на яких супроводжується, в першу чергу, забрудненням атмосфери. Енергетичні п-ства залежно від в-стей використовуваних первинних ресурсів по-різному впливають на стан навколишнього середовища відходами свого виробництва: забруднюють атмосферу продуктами спалювання, викликають теплове забруднення атмосфери, забруднюють водні об’єкти стічними водами; визначають екологічний стан акваторій гідроелектростанції; викликають електромагнітний вплив і радіоактивне забруднення. Теплоенергетика є галуззю промисловості, яка споживає значну кількість чистої води, що в більшості випадків витрачається на охолодження різних агрегатів. Разом із стічними водами у водоймища відходять забруднюючі речовини, з яких для енергетики характерними є завислі речовини, нафтопродукти, хлориди, сульфати, солі важких металів, специфічні речовини (сірководень та інші) чорна металургія займає друге місце по загальній кількості викидів в атмосферу серед галузей промисловості.(після теплоенергетики) переважно викиди складаються з оксидів карбону 67,5% сумарного викиду в атмосферу, твердих речовин – 15,5, діоксину сульфуру 10,8, та оксидів нітрогену 5,4. Пил мартенівських газів містить оксиди феруму, кальцію, магнію, амонію, силіцію, фосфору. Щорічно п-ства кольорової металургії х-ться переважно викидами оксиду сульфуру 75%, оксиду карбону 10,5%, та пилу 10,4%.