24. Джерела геофізичних аномалій

Геофізичні аномалії – це відхилення від певної середньої норми фізичних та хімічних носіїв, які складають невідємну частину оточуючого середовища, впливають на нього і вивчаються екологією. Джерела геоф.аномалій можна поділити на дві великі групи: природні, зумовлені геологічними та ін.природними факторами; штучні , створені людиною.крім того виділяють природно-техногенні джерела аномалій, які маючи природне походження, посилюють свій вплив у результаті господарської діяльності.

Природні джерела – існують в природі постійно, незалежно від бажання людини. Вони служать індикатором тривалопротікаючих у надрах Землі, атмосфері, космосі геологічних, метеорологічних, геофізичних та ін.процесів нерідко з катастрофічними наслідками.

Штучні джерела – що виникають і функціонують у наслідок антропогенної д-сті, дуже різні за формою, внутрішньою будовою, якісним і кількісним складом генерованих ними геофізичних та електрохімічних полів. Н-д, труба ТЕС, заводу чи фабрики безперервно викидає продукти спалювання вугілля. Це просте і водночас доволі поширене джерело , розсіює пил, важкі метали, теплову, а нерідко і радіоактивну енергію, оксиди нітрогену і сульфуру. До головних типів штучних джерел належать міскі агломерації, великі промислові обєкти, підприємства енергетики, транспортні магістралі, лінії електропередач, деякі військові обєкти, звалища побутових і промислових обєктів, радіо- і телевізійні станції, радари.

45. Гравітаційні явища та процеси.

Найважливішим наслідком сил гравітації є так звані гравітаційні явища та пов’язані з ними гравітаційні процеси. Під гравітаційними явищами розуміють переміщення гірських порід під впливом сил тяжіння з подальшим їх руйнуванням та нагромадженням у вигляді крихких грубоуламкових відкладів.

Гравітаційні явища відрізняються своєю поширеністю, енергією, об’ємом мас гірських порід, що переміщуються та деякими іншими характеристиками. Але головна їх відміна полягає в неоднаковій ролі сили тяжіння та води їх утворення. За цими ознаками на суші виділяють власне гравітаційні, гравітаційно-аквальні та аквально-гравітаційні явища. В морях, річках, озерах гравітаційні явища носять назву гравітаційно-субаквальних (тут зсуви виникають в основному під дією сил тяжіння на відносно крутих схилах).

До власне гравітаційних явищ відносяться обвали і снігові лавини.

Обвали – відбуваються повністю під дією гравітаційних сил. Поширені переважно в горах із стрімкими схилами. Обвали зазвичай визрівають тривалий час, проте здійснюються практично миттєво, часто з катастрофічними наслідками.

Лавина – це снігові потоки, які сповзають з похилої поверхні гірських схилів, захоплюють при цьому все нові маси снігу. Лавини характерні для гірських масивів де крутизна схилів перевищує 15 градусів, а шар снігу – 0,5 м. і більше. Лавини можуть утворюватися, як в теплу, так і в холодну пору року.

Найбільше розповсюдження на земній поверхні мають гравітаційно-аквальні явища. До їх числа відносять зсуви. Зсуви являють собою повзуче переміщення мас гірських порід вниз по схилу під впливом сили тяжіння.