7. Основні завдання та принципи екологічної експертизи.

Екологічна експертиза – це комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, планів, прогнозів та іншої документації, який проводять висококваліфіковані спеці­алісти та експерти з метою визначення відповідності поданих матеріалів чинному законодавству. Здійснюється вона на під­ставі Закону України «Про екологічну експертизу».

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природ­ного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня еко­логічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах. Основними завдан­нями екологічної експертизи є:

- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки заплано­ваної чи здійснюваної діяльності;

- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'­єктів екологічної експертизи;

- встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам еко­логічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

- оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів;

- оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середови­ща і здоров'я людей;

- підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основні принципи екологічної експертизи:

- гарантування безпечного для життя і здоров'я людей стану навколишнього природного середовища;

- збалансованість екологічних, економічних і соціальних інте­ресів для врахування громадської думки;

- наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплекс­ність, варіантність, гласність;

- екологічна безпека, територіально-галузева доцільність реалі­зації об'єктів екологічної експертизи;

- державне регулювання;

-законність.

57. Організація моніторингу атмосферного повітря.

Організація спостережень передбачає контроль за поширенням шкідливих домішок як в самій атмосфері, так і між елементами системи «атмосфера—гідросфе­ра—літосфера—біосфера». Для цієї діяльності необхідні:

— відомості про наявні та перспективні джерела за­бруднення атмосфери (з урахуванням розвитку еконо­мічних районів);

— характеристика забруднюючих речовин (токсич­ність, здатність вступати в хімічні реакції з іншими ре­човинами, здатність до самоочищення);

— гідрометеорологічні дані;

— результати попередніх спостережень за забруд­ненням атмосфери (експедиційні дослідження);

— дані про рівні забруднення навколишнього при­родного середовища в сусідніх країнах;

— відомості про транскордонне перенесення шкід­ливих домішок.

Комплекс завдань, пов'язаних зі збором цієї інфор­мації, виконує спеціальна служба спостережень, яку формують система спостережень і система контролю.

Система спостережень забезпечує спостереження за якістю атмосферного повітря в містах, населених пун­ктах і територіях, розміщених поза зоною впливу кон­кретних джерел забруднення

Система контролю здійснює спостереження і кон­троль за джерелами забруднення, викидами шкідливих речовин в атмосферу.

Залежно від виду постіва спостереження та їх завдань визначають програми і терміни спостережень.

На стаціонарних постах спостереження за забрудненням атмосферного повітря і метеорологічними показниками проводяться протягом року, незалежно від погодних умов.

Стаціонарні пости спостереження можуть працювати за повною, неповною, скороченою програмами.

За повною – щоденно (неділя – вихідний, субота - чергується) о 1, 7, 13 та 19 год передбачає вимірювання вмісту пилу, двоокису сірки, оксиду вуглецю та оксиду азоту, а також речовин концентрація яких перевищує ГДК

За неповною програмою спостереження проводяться щоденно (субота, неділя – чергуються.) о 7, 13, 19 год.

У районах де температура нижче -45 градусів, спостереження проводять за скороченою програмою щоденно крм неділі о 7 та 13 год.

Усі програми спостереження обов’язково охоплюють спостереження за метеорологічними параметрами.

За несприятливих погодіх умов відбір проби повітря повинен проводитись через кожні 3 год.

Визначення концентрації на маршрутних постах проводять за годинним графіком.

Діюча мережа спостережень, сформована із стаціонарних, маршрутних та під факельних постів дає змогу контролювати забруднення повітря в населених пунктах, виявити вплив джерел забруднення на певні території та викиди стаціонарних джерел забруднення.

За сприяння системи постів встановлюють динаміку забруднення атмосфери, виявляють території де зростає вміст забруднюючих речовин у повітрі, визначають небезпечні джерела викидів.