- •1.1. Означення матриць
- •1.2. Види матриць
- •Квадратна матриця d називається діагональною, якщо вона має наступний вигляд:
- •Наприклад, . Зрозуміло, що одинична матриця є діагональною.
- •Означення дій над матрицями
- •Властивості додавання матриць та множення матриць на числа
- •1.5. Символи суми
- •1.6. Властивості множення матриць
- •1.7. Властивості транспонування
- •1.8. Обернена матриця у випадку квадратних матриць другого порядку
- •Приклад.
- •1.9. Приклади матриць, елементами яких є вектори
- •1.10. Числовий n - вимірний простір
- •1.11. Подібні матриці
- •Властивості подібності:
- •1.12. Вправи
- •Розділ 2. Системи лінійних рівнянь
- •2.1. Система двох лінійних рівнянь з двома невідомими
- •2.2. Системи лінійних рівнянь: основні означення
- •2.3. Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •2.4. Східчасті системи
- •2.5. Зведення системи лінійних рівнянь до східчастого вигляду (метод Гаусса)
- •2.6. Вправи
- •Розділ 3. Жорданова форма матриць та матричні рівняння
- •3.1. Слід квадратної матриці
- •Жорданова форма квадратних матриць. Основна теорема
- •3.3. Зведення до жорданової форми нижніх трикутних матриць другого порядку
- •3.4. Власні значення та власні вектори квадратної матриці другого порядку
- •3.5. Зведення квадратної матриці другого порядку до нижньої трикутної форми
- •3.6. Загальний випадок
- •3.7. Однозначність визначення жорданової форми з точністю до порядку слідування діагональних блоків
- •3.8. Спектр квадратної матриці другого порядку
- •3.9. Рівняння
- •3.10. Вправи
- •Список літератури
2.4. Східчасті системи
Східчастою називається така система лінійних рівнянь, матриця якої є східчастою, тобто це система, яка має наступний вигляд:
(1)
де
або система вигляду
тобто система називається східчастою, якщо у розширеній її матриці матриця А східчаста.
Приклади східчастих систем:
1). – східчаста система, що складається з одного рівняння (тут ).
2). – східчаста система (тут ).
3). – східчаста система (тут ).
Системи виду мають множину розв¢язків, що складається з усіх векторів де - довільні числа, якщо системи виду є несумісними, якщо хоч одне з чисел відмінне від 0.
Тому розглянемо системи виду (1).
В такій системі невідомі називаються головними невідомими, а всі інші невідомі – вільними невідомими.
Розглянемо два випадки:
І. Нехай серед чисел хоч одне відмінне від 0. Тоді система (1) містить рівняння
де .
Зрозуміло, що жодна сукупність чисел не задовольняє рівняння. Отже, система (1) розв¢язків немає. Тобто (1) – несумісна система.
ІІ. Нехай Для зручності подальших міркувань зробимо перепозначення невідомих буквами , так щоб головні невідомі були позначені відповідно через , а всі інші (тобто вільні невідомі) через інші .
У відповідності до цього елементи матриці А системи (1) будуть перепозначені на елементи матриці С, тобто система (1) матиме наступний вигляд:
(2)
де
(Рівняння системи (1), починаючи з -го мали вигляд і тому ми їх опустили, оскільки при вилученні нуль-рівнянь (рівнянь виду ) система переходить у рівносильну їй систему.)
Надамо вільним невідомим довільним чином конкретні числові значення Тоді з останнього рівняння однозначно визначається , а саме:
(3)
Тоді з попереднього рівняння ( -го рівняння) можна однозначно визначити і т. д.
Якщо вже визначені то з і-го рівняння
визначається однозначно
Так, рухаючись вгору по системі, будуть однозначно визначені тобто будуть однозначно визначені усі головні невідомі через числа .
Отже, система (2), а тому і система (1) є сумісними, причому при система має єдиний розв¢язок, а при більше, ніж один розв¢язок. Зрозуміло, що усі розв¢язки системи (2) отримуються вказаним методом. Тобто ми можемо знайти всі розв¢язки системи.
Приклад. Нехай маємо систему
Ця система східчаста і має вигляд (1) ( головні невідомі; вільні невідомі). Нехай де довільні числа. Тоді з останнього рівняння системи маємо
а тоді можна визначити з першого рівняння
тобто
Таким чином, – множина усіх розв¢язків даної системи.