- •1.1. Означення матриць
- •1.2. Види матриць
- •Квадратна матриця d називається діагональною, якщо вона має наступний вигляд:
- •Наприклад, . Зрозуміло, що одинична матриця є діагональною.
- •Означення дій над матрицями
- •Властивості додавання матриць та множення матриць на числа
- •1.5. Символи суми
- •1.6. Властивості множення матриць
- •1.7. Властивості транспонування
- •1.8. Обернена матриця у випадку квадратних матриць другого порядку
- •Приклад.
- •1.9. Приклади матриць, елементами яких є вектори
- •1.10. Числовий n - вимірний простір
- •1.11. Подібні матриці
- •Властивості подібності:
- •1.12. Вправи
- •Розділ 2. Системи лінійних рівнянь
- •2.1. Система двох лінійних рівнянь з двома невідомими
- •2.2. Системи лінійних рівнянь: основні означення
- •2.3. Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •2.4. Східчасті системи
- •2.5. Зведення системи лінійних рівнянь до східчастого вигляду (метод Гаусса)
- •2.6. Вправи
- •Розділ 3. Жорданова форма матриць та матричні рівняння
- •3.1. Слід квадратної матриці
- •Жорданова форма квадратних матриць. Основна теорема
- •3.3. Зведення до жорданової форми нижніх трикутних матриць другого порядку
- •3.4. Власні значення та власні вектори квадратної матриці другого порядку
- •3.5. Зведення квадратної матриці другого порядку до нижньої трикутної форми
- •3.6. Загальний випадок
- •3.7. Однозначність визначення жорданової форми з точністю до порядку слідування діагональних блоків
- •3.8. Спектр квадратної матриці другого порядку
- •3.9. Рівняння
- •3.10. Вправи
- •Список літератури
1.10. Числовий n - вимірний простір
Множину усіх n - вимірних векторів
з дійсними [комплексними] елементами позначають через і називають дійсним [комплексним] n - вимірним простором.
Властивості дій 1 – 9 числового n - вимірного простору (що подані нижче) випливають з відповідних властивостей 1 – 8 додавання і множення матриць на числа:
;
;
;
;
;
;
;
;
.
(для довільних і ).
Лінійною комбінацією векторів називається вектор , де – числа.
В числовому n - вимірному просторі кожен вектор можна представити у вигляді лінійної комбінації векторів
де
Далі всюди ми використовуватимемо позначення тільки для вказаних векторів.
1.11. Подібні матриці
Будемо говорити, що квадратна матриця А порядку n є подібною до квадратної матриці С того ж порядку, якщо існує невироджена квадратна матриця Х порядку n така, що
В цьому випадку пишуть наступне: ~ .
Властивості подібності:
~ (рефлексивність).
Справді,
Якщо ~ , то ~ (симетричність).
Справді, якщо , то , бо
Якщо ~ і ~ , то ~ .
Справді, якщо ~ і ~ , то існують такі що , . Тоді , тобто .
Класом подібних матриць будемо називати всі матриці, що є подібними до даної матриці .
1.12. Вправи
1. Матрицю подати, як лінійну комбінацію матриць:
, , , ,
, , , ,
.
2. Нехай . Чи обов’язково ?
3. Обчислити , якщо .
4. Коли справджуються рівності і .
5. Довести, що добуток двох симетричних матриць є симетричною
матрицею тоді й тільки тоді, коли ці матриці комутують.
6. Квадратна матриця називається кососиметричною, якщо .
Довести, що всяку квадратну матрицю можна представити як суму
симетричної та кососиметричної.
7. Обчислити
8. Довести: якщо , то обидві матриці квадратні та однакового
порядку.
9. Довести формулу .
10. Довести, що добуток двох верхніх (нижніх) трикутних матриць
однакового розміру є верхньою (нижньої) трикутною матрицею.
Розділ 2. Системи лінійних рівнянь
2.1. Система двох лінійних рівнянь з двома невідомими
Нехай маємо систему двох лінійних рівнянь з двома невідомими
(1)
В даному пункті розглядатимемо лише такі системи.
Розв’язком такої системи називається вектор , де – числа, для якого мають місце такі числові рівності:
Система може не мати розв’язків, може мати єдиний розв’язок, або мати більше одного розв’язку.
Приклади:
1).
Дана система розв’язків не має.
2).
Дана система має єдиний розв’язок
3).
Дана система має безліч розв’язків де – довільне число.
Справді, і для довільного числа .
Дві системи рівнянь називаються рівносильними (еквівалентними), якщо вони мають однакові множини розв’язків. Система рівнянь називається сумісною, якщо вона має хоча б один розв’язок.
Система рівнянь називається несумісною, якщо вона не має жодного розв’язку, тобто множина розв’язків є порожня множина Ø.
Матриця називається матрицею системи (1). Систему (1) зручно записувати в матричному вигляді
(2)
де .
Форму (2) запису системи (1) називають матричною. Крім такої форми запису, зручно використовувати запис у вигляді розширеної матриці:
, (3)
а також у векторній формі:
(4)
де
– стовпці матриці .
Доведемо ряд важливих тверджень про розв’язки систем двох лінійних рівнянь з двома невідомими.
Лема 1. Якщо матриця є неособливою, то система (1) має єдиний розв’язок.
Доведення. Оскільки матриця є неособливою, то для неї існує обернена матриця .
Зрозуміло, що вектор – розв’язок системи (1). Справді, .
Покажемо, що це єдиний розв’язок системи (1). Справді, нехай - якийсь розв’язок системи (1). Тоді . Тоді , тобто . Це показує, що .
Лему доведено.
Лема 2. Якщо матриця є особливою, то система має ненульові розв’язки.
Доведення.
1). Нехай А – нуль-матриця, тоді
Отже, - ненульовий роз’язок системи
2). Нехай А – не є нуль-матрицею. Тому не всі дорівнюють нулю.
Зрозуміло, що
і
Оскільки не всі дорівнюють нулю, то з останніх двох рівностей випливає, що система має ненульові розв’язки.
Лему доведено.
Теорема. Система (1) має єдиний розв’язок тоді і тільки тоді, коли матриця цієї системи неособлива.
Доведення. З леми 1 випливає, що якщо А неособлива, то система (1) має єдиний розв’язок.
Навпаки. Нехай система (1) має єдиний розв’язок Покажемо, що тоді система має теж єдиний розв’язок (нуль-вектор).
Справді, припустимо, що ненульовий вектор розв’язок . Тоді – розв’язок системи (1). Справді, Зрозуміло, що , бо
Отже, система (1) має принаймні два різні розв’язки. Суперечність.
Отже, наше припущення хибне. Тому має лише один розв’язок. За лемою 2 А – неособлива матриця.
Теорему доведено.
Наслідок. Система , де , має лише нульовий розв’язок тоді і тільки тоді, коли .