- •1.2 Геологічні відомості про шахту. Запаси родовища і
- •1.3 Відомості про схему розкриття родовища, вживані
- •1.4.2 Водовідливні установки
- •1.4.3 Вентиляторні установки
- •1.5 Рудниковий транспорт
- •1.6 Електропостачання шахти
- •2.15 Вибір засобів завантаження вагонеток
- •2.16 Вибір устаткування для розвантаження вагонеток
- •2.17 Перфоратори. Загальні відомості
- •Ручні перфоратори
- •Телескопного перфоратори
- •Колонкові перфоратори
- •2.18 Пристосування для установки перфораторів у забої
- •2.19 Бурові каретки. Загальні відомості.
- •Дипломним проектом пропонується
- •2.20 Експлуатація та ремонт перфораторів
- •3.2 Графіки виходів на роботу
- •3.3 Форми організації праці
- •3.4 Наукова організація праці й умови праці на робочому місці
- •3.5 Форми й системи заробітної плати
- •3.6 Організація робіт з ремонту устаткування
- •Розрахунок техніко-економічних показників представлений у таблиці 4.6
Колонкові перфоратори
Пристрій колонкових перфораторів в принципі аналогічно з пристроєм ручних, а від останніх вони відрізняються великою масою і потужністю. Подача колонкового перфоратора на забій механічна за допомогою лотка, який встановлюється на розпірною колонці, маніпуляторі або каретці.
Повітророзподільне пристрій перфоратора має циліндричний золотник, а механізм повороту бура - гелікоїдальний стрижень. Буріння перфоратором КС-50 ведеться з центральною промиванням.
На зовнішній поверхні циліндра перфоратора є спеціальні напрямні виступи, ковзні в пазах санчат податчика.
Недоліками перфоратора є мале число ударів і складність виготовлення його. Ці недоліки усунуті в типовому ряду на нові колонкові перфоратори. Передбачається три типорозміри перфораторів: малої потужності (2,2 кет) для буренш! шпурів діаметром до 50 мм на глибину до 3 м з установкою їх на маніпуляторах або бурових каретках; середньої потужності (4,4 кет) ~ ля буріння свердловин діаметром до 85 мм на глибину 12-15 м з установкою перфораторів на гвинтових розпірних колонках і на бурових каретках і великої потужності (6,6 кет) для буріння свердловин до 85 мм на глибину до 40 ж з установкою їх на гвинтових котиків або на бурових каретках.
2.18 Пристосування для установки перфораторів у забої
Максимальна швидкість перфораторного буріння в залежності від властивостей породи і типу перфоратора буде мати місце при певному зусиллі подачі.
Зазвичай зусилля подачі для ручних перфораторів коливається в межах від 400 до 1200 н. Розвинути такі зусилля вручну неможливо, тому для забезпечення необхідного зусилля, зменшення шкідливого впливу вібрації і віддачі перфоратора застосовуються настановні пристосування. До цих пристроїв відносяться пневматичні підтримки, автоподатчики, розпірні колонки, бурові каретки і маніпулятори.
Пневматичні підтримки призначені для ручних перфораторів.
Вертикальна складова Рв сили Р, величина якої залежить від тиску повітря в циліндрі пневмоподдержкі, врівноважує масу Про перфоратора, а горизонтальна її складова РТ подає перфоратор на забій. Величина сили Рт залежить від тиску (сили Р) і кута нахилу а пневмопідримки.
Зазвичай пневмопідтримка складається з циліндра і поршня, шток якого впирається в грунт. У верхній частині циліндра є пристосування для кріплення перфоратора.
На практиці знаходять застосування кілька типів пневмопод-держек. Найбільшого поширення набула пневмопідтримка ПІК-15, яка може застосовуватися для роботи з ручним перфоратором будь-якого типу, зусилля подачі якого не перевищує 1000 н.
Пневмопідримка складається з головки з тримачем перфоратора 1У циліндра і поршня зі штоком. Манжети встановлені для ущільнення нижньої порожнини циліндра. У нижній кінець штока угвинчений упор. Впуск стисненого повітря і регулювання його тиску в циліндрі здійснюється краном. При одному положенні крана повітря під-я водиться у верхню порожнину циліндра, а при іншому - в нижню по трубці (якщо потрібно підтягти шток пневмопідтримці при її перестановці). Шток в підтягнутому стані при транспортуванні підтримки утримується розрізним кільцем.
Гвинтові розпірні колонки застосовуються для установки в забої колонкових перфораторів з лотка. Колонка встановлюється вертикально і розпирається між грунтом і покрівлею виробки.
Складається колонка з труби, до якої з одного боку приварений упор, а з іншого - гайка. У гайку угвинчується розпірний з гвинт. На колонці кріпиться кронштейн для установки автоподатчика з перфоратором. Кронштейн впирається в запобіжний хомут. Змінюючи положення кронштейна на колонці, можна змінювати напрямок буріння. |
Промисловістю випускаються розпірні колонки типів: ВК-30, ВК-50 та ВК-80.