Вступ
Останні
роки характеризуються бурхливим
розвитком гірського машинобудування
і впровадженням у практику нових типів
і зразків гірничого обладнання.
Для буріння шпурів і свердловин в підземних умовах знаходять застосування високопродуктивні самохідні обертально-ударні установки і верстати пневмоударного і шарошечного буріння. На відкритих роботах застосовуються верстати вогневого і шарошечного буріння.
Для навантаження підірваної гірничої маси на підземних роботах
починають все більш широко використовувати самохідні вантажні машини безперервної дії та спеціальні підземні екскаватори, що забезпечують високі темпи навантаження.
Основним напрямком механізації гірничих робіт при підземній розробці корисних копалин є впровадження комплексної механізації і застосування комплексів самохідного обладнання для виконання всіх операцій циклу.
Найважливішою умовою надійної, високопродуктивної роботи гірських машин як на відкритих, так і на підземних роботах є правильна експлуатація їх, тому обслуговуючий персонал повинен добре знати пристрій машин і вміти так організовувати роботу, щоб була забезпечена їх максимальна продуктивність.
В
даний час створено і знаходить застосування
велика кількість машин, що виконують
однакові операції. Особливо це відноситься
до бурових верстатів і вантажним машинам,
що пояснюється великою різноманітністю
гірничогеологічних умов, які необхідно
враховувати при конструюванні і
застосуванні машин. Так, наприклад,
м'які породи найбільш доцільно бурити
верстатами обертального дії з інструментом
ріжучого типу, а міцні - верстатами
пневмоударного або шарошечного буріння
в підземних умовах і шарошечного або
вогневого буріння - на відкритих роботах.
До останнього часу конструюванням і виготовленням гірських машин займалося багато науково-дослідних і проектних інститутів і машинобудівних заводів. Це призводило до того, що часто створювалися машини аналогічні за принципом дії та умов застосування, але різні за конструкцією.
В даний час проведена робота по спеціалізації проектних інститутів і машинобудівних заводів, створені типо-розмірні ряди на перфоратори, вантажні машини, бурові верстати для відкритих робіт і т. д. Це призведе до зменшення типів машин, дозволить уніфікувати їх вузли, підвищить надійність та економічність машин.
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Адміністративне і географічне положення шахти
Шахта «Гвардійська» входить до складу ПАТ «КЗРК» і розташована у центральній частині Криворізького залізорудного басейну в 22км на північ від центру міста Кривий Ріг.
Гірничий відвідна півдні межує з гірничим відводом рудника ХХ- партз’їзду, на півночі – з рудником ім. Леніна. На сході границею гірничого відводу є Придніпровська залізна дорога, на заході – землі держфонду. В адміністративному відношенні територія родовища входить до складу Тернівського району Дніпропетровської області. Загальна площа шахтного поля в межах гірничого відводу складає 6,5км. На ній розташовані надшахтні будівлі, склади, житлово-побутові будівлі.
Найближчим населеним пунктом є селище Божедарівка, розташоване на правому березі річки Саксагань у двох кілометрів від шахти. Окрім природних форм рельєфу місцевості, поверхня території шахти ускладнена цілою низкою штучних негативних і позитивних форм рельєфу у вигляді залізничних насипів і зон обрушення, кар'єрів і відвалів пустих порід.
Кар'єри та зони обрушення витягнуті у вигляді вузьких ланцюгів вдовж рудних покладів, досягають глибину 70-120м. і займають 1322000м, являючись акумулятором атмосферних опадів, що в значній частині впливає на кількість підземних вод.
Клімат континентальний, середньорічна температура повітря +9о С,
найбільш вищою є температура в липні 38 о С , мінімальна приходиться на лютий і досягає -30 о С.
Кількість днів на рік з температурою нижче 0° досягає 95-100 днів.
1.2 Геологічні відомості про шахту. Запаси родовища і
термін служби шахти
Місце народження шахти складена кристалічними, магматичними і метаморфологічними породами докебрия, на глибоко розмитій поверхні
котрий площе - подібно залягають рихлі третичні і геіверічні відкладення міцністю 7-37м.
Не дивлячись на наявність різновиду морфологічних типів залежей на місце народжені, основний розвиток тут отримали пластоподібні столбовидні або столбоподібні рудні залежи і рудні гнізда, на долю котрих припадає, відповідно 90 і 8 % рудних площин.
У геологічній будові родовища приймають участь метаморфні проби Криворізької серії представлені нульовою, верхньою, середньою, та нижньою світами.
Нульова свита (К0) складена амфіболітами, налягаючими на граніт. Потужність свити коливається від 250 до 1000м. Коефіцієнт потужності свити змінюється від 7-9 до 15-18.
Верхня свита (КЗ) представлена кварцево - біотито - хлоритовими й кварцево - хлорито — біотито - серицитовими сланцями, доломітовими конгламерами. Коефіцієнти міцності породи змінюються від 2-3 до 7-9. Міцність породи верхньої свити більше 3км.
Залізисті пласти представлені мартитовими, генито — гематито — мартитовими, карбонато - хлоридо - магнетито - амфаболовими й іншими різновидами залізистих кварцитів. Вміст заліза в них коливається від 25 до 45%. Коефіцієнт міцності кварцитів змінюється від 7-9 до 19-21.
Сланцеві пласти складені кварцево - серацитовими, амфіболо - хлоритовими сланцями з прошарками без рудних кварцитів.
Вміст заліза в них змінюється від 10 -15 до 30%. Коефіцієнт міцності змінюється від 4-6 до 10-14.
Горизонтальна міцність порід середньої свити досягає 750-780м.
Нижня свита (К4) представлена аркозавими піщаниками, філітами Коефіцієнт міцності порід змінюється від 4-6 (тальки) до 15-18 (аркози й філіти). Орієнтовна глибина порід Криворізької серії на території руднику oцінюється у 3,0-3,5км.
Рудні поклади представлені одним або декількома витягнутими по простиранню рудниковими тілами з дуже змінною потужністю й складною формою контурів.
Довжина покладів по простиранню коливається від 10-20 до 600 і більше метрів. Горизонтальна потужність змінюється від 2 до 45м.
Форма покладів пластоподібна, столбоподібна, гніздоподібна. Простилання північно-східне, падіння північно-західне, згідне з падінням уміщуючих порід. Кути падіння покладів коливаються від 49° до 74°.
В межах граничного відводу рудника підземні води віднесені до кристалічних порід й осадовим відкладенням. У кристалічних породах виділяють два типи вод: пластово - тріщанні й тріщанні.
Між порід середньої свити найбільш водоносними є поклади залізних руд, а також кварцити п'ятого й шостого залізистих пластів, найменш водоносними не зачеплені вивітрюванням малотріщінні сланці.
Максимальні протоки води в гірничі виробки шахти «Гвардійська» досягли 425м /год. Середньорічні притоки становили 279-375м /годину.
По ступені розвіданності, територія вивчена не рівномірно. Більш детально гірничими виробками і глибокими свердловинами розвідані північні і південні рудні вузли шахтного поля .
У зв'язку з розвідницькими данними шахта Гвардійська розрахована на ведення підземних видобувних робіт ще на 30- 40 років