- •7. Конституційні засади владних інституційних структур держ. Упр-ння.
- •20. Адмін. Аспект держ. Упр-ння
- •8. Методи державного управління
- •9. Що і як вивчає держ. Управління?
- •10. Мета і суть державного управління
- •14. Взаємодія упр-ння з ін. Науками
- •11. Роль держави в існуванні с-ва
- •12. Як співвідносяться суб’єкт і об’єкт
- •15. Теорія і мистецтво управління
- •13. Особливості і різниця підходів у визначенні предмета дру
- •19. Цілі та функції держ. Упр-ння
- •16. Категорії державного управління
- •17. Система та завдання дру
- •18. Держ. Влада як складова держ.-владного механізму
- •21. Дре як фактор управл. Д-сті: цілі, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •22. Держ. Регулювання структурної перебудови нац. Економіки
- •23. Методи впливу держави на соц.-економ. Розвиток
- •25. Державне управління адміністративно-політичної сфери.
- •30. Централізація і децентралізація
- •24. Особливості управління соц. Сферою
- •31. Субординація, координація, реординація
- •26. Законодавча влада в системі управління
- •27. Інститут Президента
16. Категорії державного управління
Як і кожна наука, держ. упр-ння оперує певним набором категорій – найбільш істотними і фундаментальними у межах даної теорії поняттями, що відображають найбільш суттєві, закономірні управл. зв'язки та відносини. Перш ніж назвати основні категорії держ. упр-ння, зробимо декілька загальних застережень: категорії держ. упр-ння мають об'єктивний х-р, їх зміст відображає сусп. відносини в соц. упр-нні, що існують незалежно від волі та свідомості суб'єктів упр-ння; вони мають іст. х-р, бо розроблялися протягом усієї історії розвитку управл. думки і їхнзмізбагачується новими надбаннями цивілізації; кожен новий період розвитку державності збагачує категоріальний каркас держ. упр-ння відповідними надбаннями; с-ма категорій держ. упр-ння відображає основні проблеми його дослідження, структуру його предмета; категорії розрізняються за змістом тих управл. процесів і явищ, які в них відображаються. Умовно всі категорії держ. упр-ння можна с-матизувати так: 1) загальні категорії, що розкривають процес держ. упр-ння: завдання держ. упр-ння, ф-ції держ. упр-ння, повноваження органу викон. влади, суб'єкти та об'єкти держ. упр-ння, управл. (держ.-управл.) відносини, прямі та зворотні управл. зв'язки, управл. (держ.-управл.) рішення, відповідальність у сфері держ. упр-ння, проходження держ. служби; 2) категорії с-матизуючого х-ру: викон. влада, апарат держ. упр-ння (с-ма органів викон. влади), орган викон. влади, структурний підрозділ, держ. служба, службова кар'єра, держ. посада, політ. діяч, посадова особа, службова особа, держ. службовець, правові акти упр-ння; 3) категорії, що розкривають специфіку управл. д-сті: механізми держ. упр-ння, управл. технології, методи держ. упр-ння, форми управл. д-сті, принципи держ. упр-ння, принципи держ. служби, к-ра упр-ння, етика держ. службовця.
17. Система та завдання дру
С-ма держ. упр-ння – складне поняття, зміст якого охоплює такі складові елементи: а) суб'єкти упр-ння, тобто органи викон. влади; б) об'єкти упр-ння, тобто сфери та галузі сусп. життя, що перебувають під організуючим впливом держави; в) управл. д-сть (процес), тобто певного роду сусп. відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв'язки між суб'єктами і об'єктами упр-ння. Головним завданням держ. упр-ння є створ. найбільш сприятливих умов для форм. викон. влади, що відповідає інтересам громадян, с-ва та держави. В рамках головної мети досягаються інші, більш конкретні цілі, сутність яких зводиться до встановлення принципів і форм, юр. закріплення змісту управл. д-сті. Сюди включаються: розв'язання питань стосовно с-ми і структури органів упр-ння залежно від їх ф-ціонального признач.; розмеж. між ними компетенції; встановлення їх завдань, ф-цій, прав та обов'язків; урегулювання правових форм взаємодії вищих і нижчих ланок адмін. с-ми; вибір оптим. методів управл. д-сті та форм їх реалізації.
18. Держ. Влада як складова держ.-владного механізму
Кожна держава, як орг-ія політ. влади в с-ві, як соц. і політ. інститути, є досить абстрактним явищем і виявляє себе саме через практичне здійснення цієї влади. Сутність держ. влади полягає в тому, що, відображаючи загальну волю громадян держави, вона справляє цілевизначальний, організуючий, регулюючий вплив на все с-во. Втілення держ. влади в д-сть органів держ. влади через такі засоби її здійснення, як політика, адмін. акти, правові норми, економ. стимулювання, ідеологічний вплив, способи примусу забезпечує ф-ціонування державно-владного механізму. Держ. упр-ння є одним із видів д-сті зі здійснення держ. влади (поруч із законотворенням і правосуддям), яке полягає у практичній реалізації орг-ійних, виконавчо-розпорядчих функцій із втілення в життя вимог законодавства і здійснення на цій основі управл. впливу щодо певних об'єктів. Є глибокий внутр. зв'язок між моделлю орг-ії держа. влади і с-мою упр-ння – вони мають відповідати одна одній. Ефективність ф-ціонування держ.-владного механізму прямо залежить від політ. режиму. Політ. режим є сукупністю способів, засобів і методів практичного здійснення правлячими колами, головним чином вищими посадовими особами, держ. владної волі.