- •1. Національна економіка та економічна система
- •2. Предмет та функції макроекономіки
- •3. Методологія макроекономіки
- •4. Сутність та особливості системи національних рахунків.
- •5. Номінальний та реальний ввп. Показники рівня цін
- •6. Цикли ділової активності та їх особливості.
- •7. Безробіття: основні визначення та вимірювання.
- •8. Інфляційні явища в економіці.
- •9. Сукупний попит і його особливості.
- •10.Рівновага сукупного попиту і пропозиції
- •11.Теорії кривої короткострокової сукупної пропозиції
- •12.Нецінові чинники сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •13.„Шоки" (збурення) сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •14.Взаємозв'язок використовуваного доходу і споживання.
- •15.Взаємозв'язок використовуваного доходу і заощадження.
- •16.Інвестиції: сутність та особливості. Нестабільність інвестицій.
- •17.Модель „витрати - випуск".
- •18.Модель „вилучення - ін'єкції».
- •19.Ефект мультиплікатора. Повний мультиплікатор видатків.
- •20.Інфляційний та рецесійний розрив..
- •22.Дискреційна та недискреційна фіскальна політика.
- •24. Сутність грошей та їх агрегати.
- •25. Попит та пропозиція грошей.
- •26. Рівновага на грошовому ринку.
- •27. Цілі, види та інструменти грошово-кредитної політики.
- •28. Рівновага в моделі is - lm.
- •29. Бюджетно-податкова та грош-кред політика в моделі is-lm
- •30. Теорія міжнародної торгівлі
- •31. Світове господарство
- •32. Крива філіпса у коротко- та довгостроковому періодах.
- •33. Соціальна політика в Україні.
- •34. Сутність економічного зростання.
- •35. Сучасні теорії економічного зростання
- •2.Предмет та функції макроекономіки
15.Взаємозв'язок використовуваного доходу і заощадження.
Заощадження означає скорочення споживання. Його можна визначити як різницю між доходом і витратами на споживання:
3=Д-СП.
Кожній функції споживання відповідає своя функція заощадження, яка виводиться шляхом віднімання від функції доходу, яким розпоряджаються, функції споживання:
З = -С0 + (1-ГСС)*У
Де 1-ГСС =ГСЗ = гранична схильність до заощадження, яка в сумі з граничною схильністю до споживання дає 1
Графічно функція заощадження будується шляхом вертикального віднімання графіка функції споживання з графіка доходу, Що утворює кут 45° з лінією абсцис
Економічна і фінансова теорія розрізняє дві основні форми заощаджень домашніх господарств:
– інвестиційний портфель (портфель активних заощаджень);
– портфель не інвестиційних (пасивних) заощаджень.
Обсяг заощаджень населення залежить як від рівня доходів, так і від очікування стабільності чи різного роду змін в економіці. Крім того, залежно від піднесення чи падіння рівня добробуту населення змінюється і структура заощаджень: обсяг активних заощаджень зростає із підвищенням життєвого рівня. Періоди криз пов'язуються із заощадженнями у формі коштовностей, антикваріату, іноді нерухомості або валюти.
16.Інвестиції: сутність та особливості. Нестабільність інвестицій.
Інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. Валові інвестиції являють собою загальний обсяг інвестованих коштів у певному періоді, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.
Чисті інвестиції — це сума валових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.
Існує досить багато чинників, що впливають на обсяг інвестицій.
- розподілу одержуваного прибутку на споживання і заощадження. (В умовах низьких середніх прибутків на одну особу основна їх частина витрачається на споживання. зростання частки заощаджень викликає відповідне зростання обсягу інвестицій, і навпаки.)
- очікувана норма чистого прибутку. (чим вища очікувана норма чистого прибутку, тим, відповідно, вищим буде й обсяг інвестицій, і навпаки.)
- ставка позичкового процента. (зростання ставки позичкового процента викликає зниження обсягу інвестицій, і навпаки.)
- очікуваний темп інфляції. (Чим вищий цей показник, тим більшою мірою знецінюватиметься майбутній прибуток від інвестицій і відповідно менше стимулів буде до нарощування обсягів інвестицій)
Основні чинники нестабільності інвестицій: 1) тривалі терміни служби обладнання; 2) нерегулярність інновацій; 3) мінливість економічних очікувань; 4) циклічні коливання ВВП.
17.Модель „витрати - випуск".
Підхід «витрати-випуск» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків та рівноважного ВВП.
Обєктом аналізу є лише приватний сектор закритої національної економіки, тому: Yе = С + І
Для розуміння рівноваги або нерівноваги за цією моделю розрізняють фактичні і заплановані сукупні видатки.
Не залежно від того знаходиться економіка в стані рівноваги чи ні, фактичні сукупні видатки завжди = ВВП. Ця рівновага досягається за рахунок незапланованих інвестицій (І/)
Можуть виникати три ситуації: 1.якщо величина сукупних витрат є меншою порівняно з ВВП, то має місце перевиробництво, тоді відбувається незаплановане зростання інвестицій у товарні запаси: AE < Y => + І/ ↑, виробництво↓
2.якщо виробляється менше ніж вимагає сукупний попит відбувається незаплановане зменшення інвестицій у товарні запаси, є недовиробництво і у підприємців є підстави нарощувати обсяг випуску до рівня попиту. AE > Y => - І/ ↓, виробництво ↑
3.якщо сукупні видатки і ВВП співпадають, то незаплановані інвестиції = 0. AE = Y => І/ =0, виробництво незмінне.
Таким чином незаплановані інвестиції відіграють балансуючу роль в економіці: AE ± І/ = Y
«Кейнсіанський хрест» - графічне відображення моделі «видатки-обсяг виробництва».