15.Взаємозв'язок використовуваного доходу і заощадження.

Заощадження означає скорочення споживання. Його можна визначити як різницю між доходом і витратами на споживання:

3=Д-СП.

Кожній функції споживання відповідає своя функція заощадження, яка виводиться шляхом віднімання від функції доходу, яким розпоряджаються, функції споживання:

З = -С0 + (1-ГСС)*У

Де 1-ГСС =ГСЗ = гранична схильність до заощадження, яка в сумі з граничною схильністю до споживання дає 1

Графічно функція заощадження будується шляхом вертикального віднімання графіка функції споживання з графіка доходу, Що утворює кут 45° з лінією абсцис

Економічна і фінансова теорія розрізняє дві основні форми заощаджень домашніх господарств:

– інвестиційний портфель (портфель активних заощаджень);

– портфель не інвестиційних (пасивних) заощаджень.

Обсяг заощаджень населення залежить як від рівня доходів, так і від очікування стабільності чи різного роду змін в економіці. Крім того, залежно від піднесення чи падіння рівня добробуту населення змінюється і структура заощаджень: обсяг активних заощаджень зростає із підвищенням життєвого рівня. Періоди криз пов'язуються із заощадженнями у формі коштовностей, антикваріату, іноді нерухомості або валюти.

16.Інвестиції: сутність та особливості. Нестабільність інвестицій.

Інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. Валові інвестиції являють собою загальний обсяг інвестованих коштів у певному періоді, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.

Чисті інвестиції — це сума валових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.

Існує досить багато чинників, що впливають на обсяг інвестицій.

- розподілу одержуваного прибутку на споживання і заощадження. (В умовах низьких середніх прибутків на одну особу основна їх частина витрачається на споживання. зростання частки заощаджень викликає відповідне зростання обсягу інвестицій, і навпаки.)

- очікувана норма чистого прибутку. (чим вища очікувана норма чистого прибутку, тим, відповідно, вищим буде й обсяг інвестицій, і навпаки.)

- ставка позичкового процента. (зростання ставки позичкового процента викликає зниження обсягу інвестицій, і навпаки.)

- очікуваний темп інфляції. (Чим вищий цей показник, тим більшою мірою знецінюватиметься майбутній прибуток від інвестицій і відповідно менше стимулів буде до нарощування обсягів інвестицій)

Основні чинники нестабільності інвестицій: 1) тривалі терміни служби обладнання; 2) нерегулярність інновацій; 3) мінливість економічних очікувань; 4) циклічні коливання ВВП.

17.Модель „витрати - випуск".

Підхід «витрати-випуск» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків та рівноважного ВВП.

Обєктом аналізу є лише приватний сектор закритої національної економіки, тому: Yе = С + І

Для розуміння рівноваги або нерівноваги за цією моделю розрізняють фактичні і заплановані сукупні видатки.

Не залежно від того знаходиться економіка в стані рівноваги чи ні, фактичні сукупні видатки завжди = ВВП. Ця рівновага досягається за рахунок незапланованих інвестицій (І^/)

Можуть виникати три ситуації: 1.якщо величина сукупних витрат є меншою порівняно з ВВП, то має місце перевиробництво, тоді відбувається незаплановане зростання інвестицій у товарні запаси: AE < Y => + І^/ ↑, виробництво↓

2.якщо виробляється менше ніж вимагає сукупний попит відбувається незаплановане зменшення інвестицій у товарні запаси, є недовиробництво і у підприємців є підстави нарощувати обсяг випуску до рівня попиту. AE > Y => - І^/ ↓, виробництво ↑

3.якщо сукупні видатки і ВВП співпадають, то незаплановані інвестиції = 0. AE = Y => І^/ =0, виробництво незмінне.

Таким чином незаплановані інвестиції відіграють балансуючу роль в економіці: AE ± І^/ = Y

«Кейнсіанський хрест» - графічне відображення моделі «видатки-обсяг виробництва».