1. Об’єкт і предмет політичної економії

Пе – фундаментальна методологічна частина ек. науки, що розкриває сутність законів функціонування і розвитку ек. систем у різні історичні епохи.

Об’єкт ПЕ- економічне життя суспільства. цей об’єкт вивчають понад 50 окремих наук. Пе насамперед вивчає соц-ек. відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політ, ідеол., соц.. інститутами.

Предмет ПЕ – складний та багатогранний, тому неможливо дати чітке визначення, яке було б правильне для всіх етапів розвитку. ПЕ, вивчаючи реальні ек процеси, постійно є в пошуку і розвитку. Предмет змінюється і уточнюється.

Еволюція визначення предмета ПЕ: 1) Давньогрец і давньорим мислителі : вчення про закони дом.госп.

2) Мернкантилісти фізіократи : наука про створ, примнож, та розподіл багатства нації

3) Класична Пе та Марксизм : наука про виробничі відносини і закони, що управляють в-вом, розподілом, обміном та спожив благами.

4)сучасні західні економісти : А)П. Самуельсон : наука про дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для в-ва. Б) Макконнелл, Брю: ефективне викорис обмеж виробнич ресурсів або управління ними з метою досягнення макс задоволення потреб.

Пізнаючи Закони, Пе показує, як люди і сусп мають вибирати рідкісні ресурси, розподіляти і обмінювати з метою макс задоволення потреб

2. Функції політ. Економії.

Політекономія вивчає відносини між людьми в вирішальній сфері їх життєдіяльності: у виробничо-господарській ек-чній діяльності. Значення політекономії в житті суспільства може бути охарактеризоване її функціями.

Політекономія як одна з галузей наукового знання, виконує:

1)пізнавальну функцію – нарощування інтелектуального потенціалу суспільства, розширює науковий кругозір людей, озброює їх знаннями об’єктивних законів економічного розвитку суспільства

2) методологічну. Політекономія є методологічною основою всіх економічних наук. Це свого роду економічна філософія.

3) практичну. політекономія – теоретична основа економічної політики держави, підприємств, фірм. На основі її законів та теоретичних висновків органи держуправління, фірми визначають свої програмні цілі, економічну стратегію і практику.

4) прогностична – п ек спроможна дати приблизний ек прогноз розвитку країни чи підприемства на певний період

5) ідеологічну. Політекономія формує погляди, суспільні ідеї, суспільну свідомість. Є вихідною основою формування економічного і політичного мислення.

3. Методи економічни досліджень

Як і будь яка наука, ПЕ використовує як загально наукові, так і специфічні методи дослідження. Розглянемо детально кожний з них: 1) Діалектичний метод, основа якого заклали давньогрецькі мислителі і розвинув Гегель. Він ґрунтується на принципах, що усі явища та процеси постійно розвиваються і змінюються, розвиток будь якого явища іде від простого до складного, рушійною силою розвитку, що зумовлює перехід від простого до складного, є єдність та боротьба протилежностей. Діалектичний метод передбачає застосування методу наукової абстракції. 2)метод наукової абстракції полягає у звільнені уявлень про предмет дослідження від всього випадкового, одиничного, тимчасового та у виявлені в ньому суттєвого, постійного, типового. Результат методу – теор абстракції, наукові поняття, категорії ек закони. 3) аналіз і синтез. Аналіз являє собою процес розкладання цілого на окремі частини, а синтез – поєднання різних елементів в єдине ціле. Аналіз дає можливість вивчити окремі боки суб’єкта, зробити ряд наукових абстракцій, виявити певні поняття. Наступне поєднання їх пад час синтезу призводить до більш глибокої сутності цілого. Аналіз і синтез взаємопов’язані, взаємодоповнюючі і складають разом один з найпоширеніших методів дослідження. 4)Статистичний метод – застосовується практичною діяльністю що до управління економікою. Використовує оптимальні дані статистики у кількісному аспекті, досліджує масові явища, виявляє тенденції розвитку. 5) економічне моделювання – спрощена картина реальності, абстракція, узагальнення ек дійсності. Дозволяє не лише краще зрозуміти механізм фінансування сучасної ек, а й передбачити стан її в майбутньому 6) експериментальний метод передбачає активне втручання у перебіг дослідження, що характеризує розвиток НГ в цілому або в окремих ланках, в реальних або в спец створених умовах. Суть методу в тому, щоб дослідити поведінку конкретного об’єкта або процесу під впливом деяких чинників. Використовується для перевірки гіпотез і побудованих теорій.7) метод індукції і дедукції. Метод індукції означає виведення узагальнень теоретичних висновків на основі вивчення окремих фактів. Він доповнюється методом дедукції – побудова узагальнюючих теоретичних висновків, і стеність яких перевіряється аналізом явищ, що до яких цей висновок зроблений. Застосовується після того, як накопичено та теоретично обгрунтовано емпіричний матеріал з метою його систематизації, виведення усіх наслідків і узагальнень. Ці два методи взаємоповязані. Також ПЕ використовує і багато інших методів(математ, порівняльний, графічний, поєднання іст і логіч підходів)