- •1. Національна економіка та економічна система
- •2. Предмет та функції макроекономіки
- •3. Методологія макроекономіки
- •4. Сутність та особливості системи національних рахунків.
- •5. Номінальний та реальний ввп. Показники рівня цін
- •6. Цикли ділової активності та їх особливості.
- •7. Безробіття: основні визначення та вимірювання.
- •8. Інфляційні явища в економіці.
- •9. Сукупний попит і його особливості.
- •10.Рівновага сукупного попиту і пропозиції
- •11.Теорії кривої короткострокової сукупної пропозиції
- •12.Нецінові чинники сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •13.„Шоки" (збурення) сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •14.Взаємозв'язок використовуваного доходу і споживання.
- •15.Взаємозв'язок використовуваного доходу і заощадження.
- •16.Інвестиції: сутність та особливості. Нестабільність інвестицій.
- •17.Модель „витрати - випуск".
- •18.Модель „вилучення - ін'єкції».
- •19.Ефект мультиплікатора. Повний мультиплікатор видатків.
- •20.Інфляційний та рецесійний розрив..
- •22.Дискреційна та недискреційна фіскальна політика.
- •24. Сутність грошей та їх агрегати.
- •25. Попит та пропозиція грошей.
- •26. Рівновага на грошовому ринку.
- •27. Цілі, види та інструменти грошово-кредитної політики.
- •28. Рівновага в моделі is - lm.
- •29. Бюджетно-податкова та грош-кред політика в моделі is-lm
- •30. Теорія міжнародної торгівлі
- •31. Світове господарство
- •32. Крива філіпса у коротко- та довгостроковому періодах.
- •33. Соціальна політика в Україні.
- •34. Сутність економічного зростання.
- •35. Сучасні теорії економічного зростання
- •2.Предмет та функції макроекономіки
10.Рівновага сукупного попиту і пропозиції
Макроекономічна рівновага означає рівність сукупного попиту (АD) і сукупної пропозиції (АS). Це зображено графічно на рисунку, де РО — рівень цін; ОQ — реальний обсяг виробництва; АD — крива сукупного попиту; АS — крива сукупної пропозиції.
Перетинання кривих АD і АS визначає загальний для всієї економіки Q1 рівноважний рівень цін Р1 та рівноважний обсяг виробництва продукції.
Національний дохід (НД) дорівнюватиме добуткові обсягу виробництва (Q1) на величину загального рівня цін (Р1).
Короткострокова рівновага означає: кількість товарів, що покупці бажають купити, дорівнює тій кількості, яку підприємці хочуть виробити. Якщо зменшення сукупного попиту знизить ціну, це примусить підприємців зменшити обсяг виробництва до рівня сукупного попиту ВВП2. Якщо зменшення сукупної пропозиції підвищить ціну до РЦ3, то обсяги бажаних закупок знизяться до нового рівня сукупної пропозиції ВВП3.
Довгострокова рівновага означає, що кількість товарів, яку покупці бажають купити, дорівнює потенційним можливостям економіки. За цих умов будь-яке подальше збільшення сукупного попиту викличе лише зростання цін, а випуск реального ВВП залишиться незмінним. За винятком економічного буму, коли підприємці вдаються до надмірного використання робочої сили, а безробіття є нижчим від його природного рівня.
Отже, головна умова макроекономічної рівноваги — пропорційність та збалансованість між сукупним попитом та сукупною пропозицією. Це забезпечує рівноважний обсяг національного виробництва.
11.Теорії кривої короткострокової сукупної пропозиції
Економісти здебільшого зображають криву короткострокової сукупної пропозиції у вигляді лінії з додатним нахилом, не виділяючи її відрізків. Вони запропонували чотири теорії, що пояснюють додатний нахил кривої AS. Cуть цих чотирьох теорій:
1. Багато економістів пояснює висхідну траєкторію кривої короткострокової сукупної пропозиції негнучкістю номінальної заробітної плати. У низці галузей національної економіки рівень номінальної зарплати передбачений досить тривалими, нерідко трирічними, колективними трудовими угодами. Тому зарплата не може швидко реагувати на зміну економічних умов. Крім того, її розмір може також залежати від соціальних норм та уявлень про справедливість, які змінюються досить повільно. Ця пряма залежність між рівнем цін і обсягом виробництва приводить до того, що з перебігом часу за незмінної номінальної зарплати крива сукупної пропозиції підніматиметься вгору.
2. Інша група економістів пояснює додатний нахил кривої короткострокової сукупної пропозиції неправильними уявленнями працівників щодо рівня своєї заробітної плати. Ця концепція, як і попередня, зосереджується на ринку праці, але на відміну від неї припускає, що заробітна плата може легко змінюватися для зрівноважування пропозиції та попиту.
3. Ще одна теорія пояснює висхідну траєкторію кривої короткострокової сукупної пропозиції недосконалою інформацією учасників ринкового процесу. Ця теорія виходить із того, що кожен виробник продукує одне благо, а споживає багато благ. Оскільки кількість товарів і послуг у розвинутій економіці дуже значна, виробники не спроможні пильнувати всі ціни одночасно. Вони уважно стежать за цінами на ті блага, які виробляють, і менш пильно — на ті, які споживають. Унаслідок недостатньої інформації вони можуть плутати зміни загального рівня цін зі змінами відносних цін.
4. Окремі економісти пропонують ще одну версію пояснення висхідної траєкторії кривої короткострокової сукупної пропозиції — негнучкість цін. Згідно з цією версією, фірми не одразу змінюють ціни на свої товари і послуги у відповідь на зміну попиту. Іноді ціни визначаються довгостроковими угодами між фірмами і споживачами. Нерідко навіть без формальних угод фірми не змінюють цін на свою продукцію, щоб не відштовхнути покупців.