3. Формув. І оптим. Наявн. Вир. Запасів

Виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовлені запаси, які підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання в ході нормального операційного циклу. Вони поділяються на:

- сировину – придбані або отримані іншим чином (наприклад, вирощені, видобуті) продукти (матеріали), які перебувають у власності підприємства і призначені для подальшої переробки;

- основні і допоміжні матеріали;

- комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб.

- малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються впродовж не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше року (інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо).

ВЗ-сир,матер, напівф,компл.вироби та ін.мат.цін. признач. для забесп. безпер. виробн. проц в-ва та реал. прод. Упр-ня ВЗ пол. в оптимізм-ї розміру стр-ри запасів тов.-мат цін, мінім. вит-т щодо їх обслуг-ня,заб.еф.контролю за їх рухом.

Пок-ки:Опт.розмір замовлень: ОРЗ= √2*З*Р/В, де З-затр на підг замовл,Р-потреба в мат цін,В-витр. на збер.зап.

Поліпш: зменш. наднормат. запасів сир,мат,інстр-ту; покращ. орг-ії складського госп.; оптим. постав; раціон.викор. мат.зап. і зниж. Мм прод. на основі ек. обґрунтов. вибору мат. рес. та підвищ.коеф.їх викор-ня.

4. Формування вартістю підприємства

Ринк. вартість п-ва - сукупна переоцінена вартість активів, що вик-ся п-м запланованим способом з метою отримання поточного фін. рез., збільшена на переоцінену вартість надлишкових активів, що оцінюються, виходячи з найкр.варіанта їх альтерн. вик-ня, включаючи вартість лікв., та зменшена на суму зобов'язань.

Вартість підприємства =

Вартість всіх звичайних акцій підприємства (розрахована за ринковою вартістю)+ вартість боргових зобов'язань (розрахована за ринковою вартістю)+ вартість частки меньшості [1] (розрахована за ринковою вартістю)+ вартість всіх привілейованих акцій підприємства (розрахована за ринковою вартістю)— грошові кошти і їх еквіваленти

Відповідно до міжнародних стандартів, оцінка вартості підприємства – це акт чи процес формування умовиводу оцінювача та підрахунку вартості підприємства, цілісного майнового комплексу або пов'язаних з ним прав.

Спектр застосовуваних методів оцінки вартості підприємства можна згрупувати відповідно до описаних вище підходів.

1. Витратний підхід:

Простий балансовий метод. Вартість підприємства визнається рівною різниці між активами та пасивами фірми.

Метод регулювання балансу. Вартість підприємства визначається підсумовуванням реальної вартості усіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов'язань (боргів).

Метод ліквідаційної вартості. Вартість підприємства дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу); або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства. Визначається три види ліквідаційної вартості підприємства: упорядкована, примусова і кінцева.

Метод вартості заміщення. Вартість підприємства визначається підрахуванням вартості створення ідентичного цілісного майнового комплексу у поточних цінах, який має аналогічну корисність для власників, але сформований відповідно до сучасних стандартів та вимог.

Метод чистих активів. Вартість підприємства визначається вирахуванням зі скоригованої вартості активів підприємства скоригованої вартості його пасивів. Коригування полягає у ціновому приведенні чи нормалізації бухгалтерської звітності.

Метод нагромадження активів. Вартість підприємства дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю усіх його пасивів (зобов'язань) у поелементному розрізі.

2. Результатний підхід:

Метод прямої капіталізації доходів. Вартість підприємства дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його використання, що можуть бути капіталізовані учасниками (власниками).

Метод дисконтування грошового потоку. Вартість підприємства дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів.

Метод економічного прибутку. Вартість підприємства визначається множенням суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення та використання.

Метод додаткових доходів. Вартість підприємства визначається урегулюванням балансу підприємства та оцінюванням можливостей отримання доходів від його використання.

3. Порівняльний підхід:

Метод мультиплікаторів. Вартість підприємства оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об'єктів, представлених на ринку.

Метод галузевих співвідношень. Вартість підприємства визначається на основі цінових показників та інших якісних (чи фінансових) співвідношень, характерних для даної сфери господарювання.

Метод аналогових продаж чи ринку капіталу. Вартість підприємства встановлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій компаній чи алогічних цілісних майнових комплексів

Напрямки поліпшення факторних ознак На вартість підприємства впливає не лише вартість його активів, а ще й ряд інших факторів, таких як: прибутковість підприємства. Даний фактор прямо впливає на вартість під-ва, оскільки якщо під-во не є збитк, то при його придбанні новий власник має можливість отримувати одразу прибуток, а не проводити його реорганізацію та пошук нових видів діяльності, що потребує додаткових вкладень; розташування підприємства. При оцінці даного фактора беруться до уваги близькість до ресурсів виробництва (наприклад, близькість до джерел сировини), близькість до споживачів, наявність і якість шляхів транспортного сполучення; ділова репутація. До даних факторів вкл, наприклад, відомість торгової марки підприємства, репутація підприємства в ділових колах (відгуки про підприємство кредиторів, постачальників, споживачів і ін.). При оцінці також враховується їх фактичний знос, технічний стан ін.