Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Самые супер новые-133 вопр. 5 стр_by_De_lotren.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
604.67 Кб
Скачать

43. Сутність ринкового сегментування та агрегування. Їх значення для здійснення успішної маркетингової діяльності.

Ринкове сегментування – розподіл ринку на окремі частини (сегменти) або зведення (типологізацція) споживачів у окремі однорідні групи.

Сегментування є вимушеною формою пристосування фірми до вимог ринку, на якому вона діє.

Кінцева мета сегментування цільового ринку – вибір сегмента (або сегментів)( споживачів, на задоволення потреб якого буде зорієнтована діяльність фірми.

Напрямками сегментування, крім сегментування ринку за групами споживачів, може бути також сегментування за параметрами товару (наприклад, розподіл ринку на товари; товари, що пропонуються на ринку за високими, середніми, низькими цінами), а також сегментування ринку за основними конкурентами.

Ринкове агрегування – ринок розглядається якєдине неділиме ціле (підхід раціональний при визначенні місткості ринку стандартизованої продукції масового попиту).

44. Алгоритм сегментування ринку, та логіка його етапів.

Процес сегментування проходить такі етапи:

Перший етап. Визначається необхідність і можливість сегментування.

Другий етап. Визначаються методи та рівні сегментування.

Третій етап. Визначаються ознаки сегментування.

Четвертий етап. На цьому етапі здійснюється вибір одного або декількох сегментів якцільових ринків підприємства.

П’ятий етап. Здійснюється трансформування одержаних результатів у маркетингову стратегію і тактику підприємства.

45. Методи сегментування ринку, та особливості сегментування кожного з них.

Залежно від цілей і завдань дослідження використовуються різні методи сегментування:

Метод побудови сітки сегментування – застосовується для виділення базових ринків і використовується на рівні макросегментування. При цьому беруть до уваги три змінні – функції (або вигоди, які шукають споживачі), технології та споживачі. У результаті аналізу визначають перелік стратегічно важливих сегментів.

Метод групувань – передбачає послідовну розбивку сукупності обєктів на кілька підгруп за найбільш важливими ознаками.

Метод багатомірного статистичного аналізу – полягіє в одночасній багатомірній класифікації обєктів за кількома ознаками. Найефективніший при цьому вважається метод кластерного аналізу. Цей підхід базується на певних припущеннях: в один сегмент (кластер) об’єднуються споживачі, які мають кілька подібних ознак; ступінь схожості між споживачами, які належать до одного сегмента, має бути вищий, ніж ступінь схожості між споживачами, які належать до інших типів.

46. Основні ознаки ринкового сегментування. Підходи до вибору сегментаційних ознак

При сегментуванні промислового ринку використовують кілька груп факторів. Спочатку організації поділяють на сегменти залежно від: розмірів фірми; галузі, в якій діє підприємство; географічного розташування.

Далі для сегментування використовуються такі ознаки:

Очікувані вигоди,

Процес прийняття рішень,

Статус користувача,

Інтенсивність споживання,

Технологічні характеристики,

Індивідуальні характеристики.

Сегментування споживчих ринків може бути здійснено з використанням характеристик та особливостей поведінки споживачів, а саме:

Географічні ознаки – країна, регіон, населений пункт (тип, чисельність населення), клімат, густота населення.

Демографічні ознаки – вік, стать, родинний стан, кількість сленів сімї, освіта, релігія, раса, національність, покоління.

Психографічні ознаки - спосіб життя (консервативність, життєлюби, естети), стиль життя (молодіжний, спортивний, елітарний, богемний, діловий), особистість (обовязкова, суспільна, авторитарна, честолюбна),

Соціально – економічні ознаки – вид занять (спеціалісти, техніки, менеджери, клерки, торгові агенти ), доходи, житлові умови, структура витрат, форми заощаджень, соціальний клас,

Культурні фактори – звичка читати, спосіб проведення вільного часу, традиції, цінності,

Параметри поведінки – причини купівлі, статус користувача, частота користування продукцією, міра випадковості купівлі, міра лояльності, міра потреби у продукції, готовність до купівлі, емоційне ставлення до продукту, міра обізнаності споживача.

До вибору сегментаційних ознак можуть бути використані два підходи.

  • Перший підхід – сегментаційна ознака задається апріорно, коли немає причини вагатися в значимості використовуваної змінної (наприклад, при сегментуванні ринку автомоділів використовуються вік і рівень доходів споживачів, при сегментуванні ринку пива – прихильність до тієї чи іншої марки).

  • Другий підхід – сегментаційна ознака задається апостеріорно. Тут спочатку за допомогою кластерного аналізу сукупність розподіляють на однорідні групи щодо вимог до товарів, а потім за допомогою дискримінантного аналізу визначають, яка саме сегментаційна ознака може бути покладена в основу. Після визначення відповідних ознак проводять безпосереднє сегментування шляхом опитування потенційних споживачів та встановлення їх характеристик і особливостей поведінки, аналізу зібраної інформації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]