16.Розвиток теорій ризику

Теорія «портфеля» (Марковец, 1950 р.):

1.запропонував вимірювати ризик цінних паперів через рівень коливань ціни; показниками ризику є дисперсія (²):

Стандартне квадратичне відхилення:

Ризик можна прогнозувати шляхом розподілу.

2.ризики інвестування можна зменшити шляхом диверсифікації.

До портфеля включаються взаємозалежні фінансові інструменти, рівень залежності вимірюється шляхом кореляції

3.існують відмінності в оцінці окремих фінансових інструментів і портфеля фінансових інструментів.

Оцінка ризику портфеля цінних паперів який складається з двох цінних паперів визначається:

;

Найчастіше cov(1,2) буде невідомо, тому їх треба визначити:

Дохідність портфеля обчислюється:

Максимальний ризик портфеля буди при  = 1

Мінімальний ризик портфеля при  = -1:

Теорія Шарпа: модель оцінки капітальних активів (Мока). Згідно цієї моделі взаємозв’язок між дохідністю та ризиком виміряється:

R_ - безризикова ставка доходності

 - коефіцієнт ризику цінних паперів

R_m – дохідність ринкового портфелю або середня дохідність ринку

(R_m - R_) – премія за ризик

17.Портфель цінних паперів та його оптимізація

Портфель цінних паперів — це сукупність інвестиційних цінностей, що використовуються для досягнення конкретної інвестиційної мети вкладника, тобто вкладення в цінні папери з метою управління ними як єдиним цілим. До цінних паперів, що є об'єктами портфельного інвестування, належать акції, державні боргові зобов'язання, деривативи, сертифікати, векселі, депозитні сертифікати банків, чеки, ощадні сертифікати та ін.

Принципи формування інвестиційного портфеля: безпечність; дохідність; ліквідність; збільшення вкладень.

Цілі створення портфеля: дохідність (одержання відсотка або дивіденду); збереження капіталу; забезпечення приросту капіталу (на основі зростання курсової вартості цінних паперів).

Розрізняють два види портфелів цінних паперів: індивідуальний і підприємства.

Індивідуальний портфель повинен мати три основних елементи: ліквідні цінні папери; гнучкі коротко- і середньострокові інвестиції; інвестиції, що спрямовані на приріст капіталу.

Підприємство може залучати грошові ресурси за рахунок випуску цінних паперів та вкладати залучені кошти в цінні папери інших емітентів з метою отримання додаткового прибутку чи збереження та збільшення капіталу, розширення сфери впливу та перерозподілу власності, створення холдингових структур, спекулятивної гри тощо.

Метою оптимізації портфелю цінних паперів є формування такого портфелю цінних паперів, який би відповідав вимогам підприємств як за прибутками, так і за ризиком, та при цьому достатньою мірою був диверсифікований.

На сьогоднішній день найбільш розповсюджені 2 моделі визначення характеристик портфеля: модель Марковіца та модель Шарпа. Обидві моделі створені і успішно працюють в умовах, що склалися у відносно стабільних західних фондових ринках. Нажаль, до їх числа український фондовий ринок поки що не входить. Через це була розпочата спроба створити модель, яка здатна успішно функціонувати в умовах фондового ринку, що формується, розвивається та реорганізується, яким є фондовий ринок України. Створена модель отримала назву Квазі-Шарп (подібна до моделі Шарпа).