7. Професійні учасники фінансового ринку

Професійні учасники ФР здійснюють широке коло посередницьких операцій і формують інфраструктуру ринку.

До інфраструктури відносять фінансові інститути, які поділяються на:

1. Залежно від основних напрямів діяльності:

• Депозитні фінансові інститути

• Контрактні (страхові компанії)

• Інвестиційні (інвестиційні фонди)

• Агентські (дилери, брокери, біржі)

• Інші

2. Залежно від секторів ринку фінансових послуг:

• Фінансові інститути, що функціонують на ринку цінних паперів:

а) торговці цінними паперами компанії з управління активами

б) депозитарні і розрахунково-кліриногві установи

в) організатори торгівлі цінних паперів (біржі)

г) інститути спільного інвестування

• Фінансові інститути, що діють на ринку банківських позик

• Фінансові інститути на ринку інших фінансових послуг:

а) кредитні спілки

б) страхові компанії

в) адміністратори недержавних пенсійних фондів (ПФ)

г) недержавні ПФ

д) ломбарди

е) лізингові і факторингові установи

Посередницька діяльність є підприємницькою, яка вимагає ліцензії.

8. Проблеми розвитку фінансового ринку України

В цілому до основних причин відставання розвитку фінансових ринків слід віднести наступні причини:

– відсутність скоординованої державної політики в сфері врегулювання роботи фінансових ринків; недосконалість законодавства, що регулює діяльність на фінансових ринках;

– недостатньо сформована інфраструктура фінансових ринків в цілому та фондового ринку зокрема;

– законодавчі прогалини в сфері корпоративного управління та незахищеність прав інвесторів;

– недостатнє висвітлення інформації про емітентів, професійних учасників ринку цінних паперів, ризиків стосовно фінансових інструментів, що перешкоджає оцінці інвестором реальної вартості і потенціалу українських підприємств, прийняттю ним інвестиційних рішень;

– відсутність належної концентрації торгівлі цінними паперами та іншими фінансовими інструментами в системі біржової торгівлі.

В зв’язку з цим, необхідно забезпечити реалізацію комплексних реформ, спрямованих на удосконалення функціонування фондового ринку та його інфраструктури, які повинні бути одними з центральних у комплексному реформуванні фінансових ринків та ринку капіталу.

9.Національна депозитарна система та проблеми її функціонування

Депозитарна діяльність - надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Національна депозитарна система складається з двох рівнів:

Нижній рівень - це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів.

Верхній рівень - це Національний депозитарій України і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів, встановлюють договірні двосторонні повнофункціональні кореспондентські відносини щодо цінних паперів між собою, а також зобов'язані мати спеціальний рахунок у цінних паперах у кожному іншому депозитарії та відкривати такі рахунки всім іншим депозитаріям.

Основні проблеми розвитку Національної депозитарної системи:

• обмеження функцій Національного депозитарію, низька якість функціонування системи обліку прав власності та біржових ринків, організаційна та технологічна неузгодженість діяльності учасників Національної депозитарної системи

• технологічна відокремленість складових Національної депозитарної системи створює труднощі як для інвесторів та професійних учасників ринку, так і для держави в цілому

• відсутність єдиного інформаційного простору Національної депозитарної системи знижує прозорість ринку та його привабливість для потенційних іноземних та вітчизняних інвесторів, оскільки не забезпечується прямий доступ до своєчасної і повної інформації щодо об'єктів інвестування та поточної ситуації на ринку.