14. Теорія ефективного ринку

Теорія ефективного ринку вважає ефективним той ринок, ціни на якому відображають всю інформацію.

Ефективність ринку залежить: від швидкості зміни цін за надходження нової інформації; від правильності відображення інформації у цінах.

Інформація поділяється на: історичну (все те, що вже сталося); суспільно-доступну; інсайдерську (та, яка належить для службового користування)

Виділяють такі форми ефективності ФР:

1. Слабка форма ефективності – у поточних цінах відображається вся інформація про зміни, що відбулися у минулому з даними цінними паперами та їх емітентами; наддоходи отримують ті учасники ринку, які: швидко проводять аналіз суспільно-доступної інформації; володіють особливою (інсайдерською) інформацією.

2. Напівсильна форма – ціни відображають не тільки історичну інформацію, а й суспільно-доступну; наддоходи отримують ті учасники ринку, які володіють інсайдерською інформацією.

3. Сильна форма ефективності – ціни відображають всю інформацію: історичну, суспільно-доступну, інсайдерську; надзвичайних доходів не отримує жоден з учасників, всі доход співставленні з ризиком.

Теорія ефективності ринку:

• зроблено спробу знайти зв'язок між цінами та інформацією ринку

• розподіл та перерозподіл фінансових ресурсів на ФР є більш оптимальним

• якщо ринок є ефективним, то будь-яка інформація миттєво змінює ціну

• кожен учасник операції на ефективному ринку може розраховувати лише на очікуваний дохід співставлений з ризиком

• змінення ставлення учасників ринку до аналітиків

• неможливо постійно отримувати підвищену дохідність шляхом аналізу публічної інформації загальнодоступними методами

• оцінка ризику та цінних паперів визначається на ринку і суб’єкти не можуть впливати на результат оцінки

• високу дохідність дають лише ризикові інвестиції

15. Теорії часової структури відсоткових ставок

Розрізняють такі теорії часової структури відсоткових ставок:

1.Теорія чистих очікувань – пояснює нахил кривої дохідності очікуваного руху відсоткових ставок. Якщо очікується зростання тенденції інвестицій – надають перевагу вкладенням у короткострокові фінансові інструменти, оскільки вони намагаються негайно використати сприятливу кон’юнктуру. Це призводить до підвищення цін, а відповідно скороченню доходу на короткострокові фінансової активи, але одночасно зниження ціни на довгострокові фінансові активи, що підвищують їх дохідність. Крива дохідності піде вгору.

Якщо очікується падіння ставок, то інвестори надають перевагу довгостроковим активам, розраховуючи в майбутньому отримати вищу дохідність. Оскільки така поведінка виявляється характерною для багатьох інвесторів у результаті попиту на довгострокові активи підвищують їх ціну, що спричинить падіння дохідності.

Отже, за цієї теорії дії інвесторів націлені на отримання більшого доходу незалежно від терміну фінансового інструменту.

2.Теорія переваги ліквідності – передбачає, що у інвесторів не має впевненості у русі відсоткових ставок, через це кожен з них має власні рішення віддаючи перевагу у цінні папери. У разі коли інвестор вкладає у довгострокові інструменти, він повинен переконатися, що підвищений ризик компенсовано ціною інструменту. Довготермінові вкладення повинні надавати додаткові доходи, як компенсацію за ризик, їх ціна визначається з урахуванням премії за ліквідність. За цієї теорії дії інвесторів менш узгоджені, оскільки премія за ліквідність не може бути однаковою для фінансових інструментів.

3. Теорія ринкової сегментації – будується на інституційному підході. Крива дохідності відбиває переваги і діє в певних учасників фінансового ринку (комерційні банки віддають перевагу короткостроковим фінансовим інструментам, а страхові компанії та ПФ – середньо – та довгостроковим). Тому в кожному сегменті утворюється своє коло учасників, що визначає попит і пропозицію на дані фінансові інструменти. В теорії часової структури відсоткових ставок використовується для розробки рекомендацій учасникам ринку.