1. Поняття,предмет,метод,функції,принципи,система цивільного права

Цп-це системна сукупність правових норм,що регулюють особисті немайнові й майнові відносини,які ґрунтуються на юрид.рівності,вільному волевиявленні,майновій самостійності їх учасників,з метою задоволення власних потреб і інтересів(матеріальних і духовних).

Предмет-це що саме регулює галузь права.предметом є майнові відносини(належності,керування,переходу майна);особисті немайнові(об’єктом єнематеріальні блага-честь,гідність,ділова репутація);

Відносини,інтелектуальної власності(реалізація авторських прав чи прав промислової власності).

Метод-яким чином,здійснюється регулювання:учасники перебувають у рівності(ніхто нікому не зобов’язаний);мають певну самостійність.свободу вибору(самостійно визначають характер своїх відносин).;майновий характер цивільної відповідальності(штраф,пеня,неустойка);розв’язання спорів між учасниками цив.правовідносин(звернення до суду,третейських суд).

Принципи-основні засади на підставі яких здійснюється регулювання цив.правових відносин.

Галузеві:-не припустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;-неприпустимість позбавлення права власності(крім випадків передбачених законом);-свобода договору(вільний вибір контрагентів,вид договору,формування умов);-свобода підприємницької діяльності,яка не заборонена законом;-судовий захистив.права та інтересу;-справедливість,добросовісність,розумніть.

Система-сукупність розміщених у певній послідовності правових норм,що об’єднані у групи й інститути.

Цив.правові інститути-сукупність пр.норм,які рег.певну групу пов’язаних між собою сусп..відносин.(право власності,купівля-продаж,поняття та умови укладення шлюбу).

Заг.частина –інститути-основні положення,підстави виникнення цив.прав та обов’язків,суб’єкти та об’єкти цп.правочини,представницто,довіреність,строки та терміни,позовна давність.

Особлива частина-особисті немайнові права,речове право і право власності,спадкове право,зобов’язання(договірні,не договірні),зобов’язання з односторонніх дій.

Функція-напрям впливу цив.правовоих норм,на предмет,метод,завдання,що стоять перед ним.

-регулятивна-рег.пр.нормами відносини цп

-охоронна-захист порушених суб’єктивних цивільних прав,шляхом відновлення чи відшкодування збитків

-попереджувально-виховна-застосування до правопорушника засобів цив.правового захисту

-попереджувально-стимулююча-стимулювання до правомірної поведінки інших осіб,запобігання здійсненню ними неправомірних діянь.

3.Поняття зобов’язального права

Зобов’язання-це правовідносини в яких одна сторона(боржник),зобов’язана вчинити на користь другої сторони(кредитора)певну дію(передати майно,виконати роботу,надати послугу,сплатити гроші,тощо),або утриматися від певної дії,а кредитор має право вимагати від боржника виконанняцого обов’язку.

Зобов’язальне право-це підгалузь цп,сукупність цв.зобовязань.

Суб’єкти-кредитори,боржники.

Об’єкти-дії,гроші,послуги.

Зміст-сукупність суб’єктивних прав та обов’язків

Види

Залежно від спрямованості:регулютисні-спрямовані на рег.відносин між суб’єктами в нормюстані(договори.які здійснюються без поручителя)

Охоронні-в аномальному стані(в порушеному стані та спрямовані на їх відновлення(деліктні зобов’язання)

Залежно від підстав виникнення:

Зобов’язання,що виникають з правочинів,що виникають з неправомірних дій,що виникаюсь з інших юрид.фактів

Залежно від спаввідношення прав та обов’язків учасників:

Односторонні-одна наділені правами,а інша обов’язками

Двосторонні-взаємні права та обов’язки(купівля-продаж)залежно від характеру правових зв’язків

Прості-по одному взаємному праву(договір позики)

Складні-декілька прав та обов’язків(договір підряду)

Зобов’язання з конкретно визначеним обєктом

Альтернативні зобов’язання-боржник повинен учинити на користь кредитора за власним вибором одну з декількох дій:

факультативні-конкретну дію

основні,додаткові

неперсифіковані-не має значення суб’єкти зобов’язання

фудуціарні(особисті)зобов’язання-конкретною особою чи перед конкретною особою

Підставою виникнення є юридичні факти:

1)правочини,передбачені законом та непередбачені але не суперечать закону

2)створення літ.,худ. творів,винаходів

3)заподіяння шкоди іншій особі

4)адмін. акти (видача ордеру,зобов’яз. укласти договір )

5)інші дії громадян чи організацій

6)події за яким закон пов’язує настання цив.правових наслідків

7)судове рішення(центр.місц.договір)

Суб’єкти: Кредитор- це особа,яка має право вимагати виконання певної дії,або утримання від вчинення певних дій.

Боржник- протилежна сторона в зобов’язанні повинен вчинити певні дії або упер.від них.

(5). Зобов’язання з моменту його виникнення висуває перед сторонами основну мету виконати це зобов’язання.

Зобов’язання має бути виконано належним суб’єктом у належному місці в належний строк,в належний спосіб,щодо належного предмету.

Принципи:

-принцип належного виконання боржником відповідно до умов

-принцип реального виконання-виконання внатурі(вик.роботу,надати послугу),а не змінити.

Предметом виконання зобов’язання є – вчинення певної дії або утримання від певних дій- майно,робота,послуга яку боржник повинен передати виконати чи подати кредитору.

Спосіб виконання –це порядок вчинення боржником дій на виконання зобов’язання.(Спосіб визначають сторони)

Строки виконання – можуть бути визначені законом,подією,яка неминуче настане,договором або моментом пред’явлення вимоги.( 7 днів )

Місце виконання – це місце, де боржник повинен вчинити певні дій, а кредитор прийняти виконання.

(6).Цивільні правовідносини – це врегульовані нормами ЦП майнові відносини,відносини пов’язані з інтелектуальною власністю та особисті немайнові відносини.учасники яких є носіями ц.прав та обов’язків.

Суб’єкти: фіз.,юр.особи,держава Україна,АРК,тер.громади.

Об’єкти: речі,гроші,цінні папери,майнові права,послуги,результати робіт,інформація,інші материальні та наматериальні блага.

Види: майнові та особисті немайнові

Майнові: -задоволення матеріальних інтересів сторін

-абсолютні та відносні

.невизнач.коло осіб

.правоносній особі протистоїть певна особа

-речові та зобов’язальні

.здійснені носієм самостійно

.передбачає певні дії зобов’язаної особи

Немайнові: охорона індивідуальності людини(честь,гідніст,ділова репутація)

Підставою виникнення,зміни чи припинення ц.правовідносин є юр.факти – факти реальної дійсності,з якими законодавство пов’язує виникнення,зміну,припинення ц.правовідносин.

ЮФ діляться на дві групи: події та дії

Події – настають незалежно від волі людей,але внаслідок дій у страхувальника виникає право на відшкодування шкоди.

Дії – результат свідомої діяльності людини.(Правомірні та неправомірні)

Правомірні – правочини,юр.вчинки,адміністративні акти.

Неправомірні – підстави для виникнення правовідносин у разі заподіяння шкоди.

(7).Забезпечення виконання зобов’язання.

Законодавством визначено, що виконання зобов’язання забезпечується неустойкою,порукою,гарантією,заставою,при триманням,завдатком.

Мета – забезпечення належного виконання зобов’язання.

Неустойка (штраф,пеня) ст. 549 ЦК – це грошова сума або лише майно,які боржник повинен передати кредиторові у раза порушення боржником зобов’язання.Розмір встан.законом, сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки або за рішенням суду.

Порука – це спосіб забезпечення виконання зобов’язання, в силу якого, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.Порукою може забезпечуватися виконання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб. У разі порушення боржник і поручитель відповідають перед кредитором як боржники. До поручителя який виконай зобов’язання переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні.

Гарантія (ст. 560 ЦК ) – за гарантією банк,інша фін.установа, страхова організація,гарантує перед кредитором ( бенефіціаром ) виконання боржником ( принципалом ) свого обов’язку. Забезпечення виконання зобов’язання полягає у тому, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією,гарант зобов’язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії, в межах суми на яку видано гарантію.

Завдаток – це грошова сума або рухоме майно,що видає кредиторові боржник у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Застава – спосіб забезпечення виконання зобов’язання, в силу якого кредитор має право в разі невиконання зобов’язання, одержати задоволення за рахунок заставленого майна,переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не передбачене законом.

Заклад – це застава рухомого майна,що передається у володіння заставодержателя або за його наказом – у володіння третій особі ( річ,цінні папери,майнові права )

Притримання ( ст. 594 ЦК ) – кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі,вказаній боржником,у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних із нею витрат та інших збитків мє право притримати їх у себе до виконання боржником зобов’язання.

(8). Фіз.особа як суб’єкт цв.правовідносин.

Ц.правоздатність, Ц.дієздатність.

Одним із найважливіших учасником ц.правовідносин є фіз.особа.

Цивільна правоздатність – це здатність фіз.особи мати права цив. права та обов’язки,властива кожній людині, виникає з народження і припиняється зі смертю.Правоздатність не залежить від фіз. або психічного стану людини (мають цив. правоздатність).

Ознаки: реальність( гарантованість ), рівність, невід’ємність.

Обмеження: Примусове – засудження з позбавленням волі, обіймати певні посади.

Добровільне – обираючи ту чи іншу професію,специфіка якої вимагає…..

Ц.дієздатність – здатність особи своїми діями набувати для себе ц.прав і самостійно їх здійснювати,а також здатність своїми діями створювати для себе ц.обов’язки ,їх виконувати та нести відповідальність за їх невиконання.

Повна дієздатність – виникає з 18 років.

Осіб у віці до 14 років – дрібні побутові правочини(сніданки,квитки,підручники)

У віці від 14 до 18 років – розпоряджатися своїм заробітком, стипендією,розпор. коштами на рахунку інші лише за згодою батьків.

Обмеження – не роз. значення своїх дій, та оцінити їх (зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами,токсичними речовинами, психічний розлад).

(25). Укладання, зміни та розірвання цивільно-правового договору.

Ст. 638-650 ЦК

Договір вважається укладеним якщо сторони у належній формі погодили між собою його істотні умови у процесі переговорів, які передують укладенню договору.

Переговори поч. з пропозицій укласти договір.

(11). Правові наслідки за порушення зобов’язання.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання зпорушенням умов визначених змістом зобов’язання.(неналежне зобов’язання)

Правові наслідки настають у разі поруш зобов’язання, встановлені договором або законом, зокрема:

1) Припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання,якщо це встан. договором або законом,або розірвання договору.

2) Зміна умов зобов’язання

3) Сплата неустойки

4) Відшкодування збитків та моральної шкоди

Боржник вважається таким, що прострочив,якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк встан.дог. або законом.

Кредитор – відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або не вчинив дій, що вст.договором, актами цив.законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового оберту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

Особа несе відповідальність за наявності її вини(умисну або необережності). Особа є невинуватою якщо вона доведе,що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Особа яка поручила зобов’язання ,звільняється від кр.відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це поручення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Договір або законом може бути передбачена поряд із боржника додаткова (субсидіарна ) відповідальність ін. Особи