101. Побудова слідчих версій при розслідуванні привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Побудова слідчих версій про характер подій та інші обставини і планування основних напрямів розслідування починається на стадії перевірки в міру виявлення ознак розкрадання. По справах даної категорії в основу версій можуть бути покладені різноманітні вихідні дані. В одних випадках відомо місце розкрадання (певного його епізоду), але не ясно, яким чином і куди збувалося викрадене; в ін­ших — слідчий має відомості про реалізацію викрадених матеріальних цінностей у певному місці, однак не відоме джерело розкрадання. Обставини можуть скластися й так, що відомими стають факти неофіційної реалізації сировини з підприємства-виробника чи бази або факти пере­міщення готової продукції без належного її оформлення, в той час як не встановлено її виробника і споживача. Як правило, це стосується однорідної продукції, що виготовля­ється різноманітними підприємствами, або такої, що пос­тавляється численними місцевими і зарубіжними фірмами.

Вирішуючи питання про наявність ознак розкрадання та достатність їх для порушення кримінальної справи, слідчий здійснює перевірку загальних версій про характер події. Поряд з цим, перед ним постає завдання розробки і перевірки версій щодо безпосереднього предмета посягання, способів розкрадання, кола осіб, причетних до цього, та ін.

У процесі побудови конкретних робочих слідчих версій по злочину, що розслідується, важливо не тільки спирати­ся на наявну фактичну інформацію і особистий досвід слідчого, а й користуватися системами типових версій. Такі версії являють собою припущення, побудовані на ос­нові аналізу типових ситуацій. У цьому зв'язку великого значення набувають схеми типових версій, зокрема, про способи розкрадання. В роботі слідчого складається певна «технологія» використання систем типових версій для ви­рішення конкретних слідчих завдань, що дозволяє дати логічне пояснення конкретним фактичним даним по зло­чину і сприяє побудові робочих версій.

Письмовий план є не тільки організуючим початком процесу розслідування розкрадання, а й засобом, що сприяє логічному розвиткові планування на всіх етапах прова­дження по справі, оптимальному поєднанню узагальненого досвіду і фактичних даних щодо події, яка розслідується.

Основою плану розслідування розкрадання є версії. Найбільш раціональним є план, окремі частини якого скла­даються за кожною версією, а після цього зводяться в єдиний план з виділенням в його загальну частину питань, що підлягають з'ясуванню по всіх версіях.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

102. Криміналістична характеристика хабарництва.

Хабарництво передбачає одержання службовою особою в будь-

якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того,

хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використан-

ням наданої їй влади чи службового становища (одержання хабара), а

також передавання особисто або через посередників службовій особі

матеріальних цінностей, права на майно, вчинення дій майнового ха-

рактеру за здійснення або нездійснення дій в інтересах хабародавця

чи третіх осіб з використанням влади або службового становища (да-

вання хабара).

Предметом хабара може бути: майно (гроші, цінні папери, будь-які

матеріальні цінності, що мають мінову вартість); право на майно (до-

кументи, що надають право на одержання майна, володіння, користу-

вання та розпорядження майном, а також документи, що надають

право вимагати виконання зобов’язань матеріального характеру тощо);

будь-які дії майнового характеру (наприклад, передання майнових ви-

год або відмова від них).

За механізмом вчинення розрізняють декілька видів хабарництва: без

участі посередників і за участю таких; без змови і за попередньою змовою

групою осіб; поєднане з вимаганням хабара і без такого та ін.

Існують різні способи передавання хабара. Це може бути переда-

вання предмета хабара з «рук у руки», перерахуванні грошових коштів

на поточні рахунки в банках, передавання хабара у вигляді подарунка

на день народження, у вигляді виконання ремонтних робіт без сплати,

надання путівки без сплати її вартості, під виглядом трудової угоди та

ін.

Обстановка вчинення хабарництва характеризується безконтроль-

ністю службових осіб, наявністю бюрократизму і тяганини, створенням

умов неможливості вирішити питання, круговою порукою. Існують

певні об’єктивні та суб’єктивні умови, що сприяють хабарництву.

Типові сліди злочину найбільш часто залишаються на предметі

хабара, магнітних носіях (звукові сліди). Крім того, сліди можуть бути

залишені в документах, слідами можуть бути самі документи (неза-

конні розпорядження, рішення, накази та ін.).

Для особи злочинця (хабародавця і хабарника) характерними є праг-

нення до наживи, корисливість, безвідповідальність. Відповідно до кри-

мінального законодавства України суб’єктом одержання хабара є тільки

службова особа, а суб’єктом давання хабара — як приватна, так і службо-

ва особа.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++