5. Виникнення і розвиток криміналістики.

Окремі рекомендації криміналістичного характеру відомі здавна і зустрічаються в законодавчих пам’ятках. Історія виникнення криміналістичних знань розпочинається з появою перших типів держави і права, коли встановлювались і порушувались певні правила поведінки, звичаї і закони. Виникнення перших порушників законів зумовило потребу у введенні спеціальних правил і методів щодо розкриття і розслідування злочинів, встановлення злочинців. Призначаються певні чиновники, які повинні були розкривати окремі види злочинів, встановлювати істину. Правові документи містили деякі рекомендації криміналістичного характеру щодо збору, дослiдження та оцінки доказів судом, але вони мали окремий, розрізнений характер і були пов’язані з певними клятвами, випробуванням вогнем, каліченням та клеймуванням засуджених.

Деякі засоби та прийоми криміналістичної спрямованості знайшли своє відображення у правових актах Київської Русі, а саме — у «Руській правді». Літописи XV—XVI ст. свідчать про використання криміналістичних знань, зокрема, при порівнянні підписів у рукописах, виявленні підробок документів. У XVIІІ ст. вже були здійснені спроби щодо узагальнення судової практики.

Для ХІХ ст. характерною є консолідація криміналістичних знань. У 1841 р. виходить друком праця Я. Баршева «Засади кримінального судочинства з застосуванням до російського кримінального судочинства», в якій були розкриті способи проведення слідчих дій. У 1882 р. А. Бертільйон запропонував метод антропометричної реєстрації й ототожнення злочинців (бертільйонаж), розробив методи сигналітичної та метричної фотозйомки, принципи словесного портрета. Дещо пізніше виникає дактилоскопічний метод реєстрації злочинців.

&&На початку ХХ ст. виходить друком ряд фундаментальних праць з криміналістики: П. С. Семеновський «Дактилоскопія як метод реєстрації» (1923), М. П. Макаренко «Техніка розслідування злочинів» (1925), С. М. Потапов «Судова фотографія» (1926). У цей же час виходить друком перший вітчизняний підручник з криміналістики І. М. Якiмова «Криміналістика. Керівництво по кримінальній техніці і тактиці» (1925). &&

У 1935—1936 рр. у Москві видано систематизований підручник з криміналістики, в який увійшли кримінальна техніка, тактика і методика розслідування, а у 1938—1939 рр. цей підручник був перевиданий.

У 1940—1960 рр. здійснюється формування ряду криміналістичних теорій і вчень.

У 1960—1980 рр. починається інтенсивний розвиток теорії криміналістичної тактики, наукових основ судової експертизи.

Великим досягненням криміналістичної наукової думки є видання Р. С. Бєлкіним «Курсу криміналістики в 3-х томах» (1997 р., Росія).

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

6. Сучасний стан криміналістики.

Сучасний стан розвитку криміналістики в Україні характеризується

формуванням загальної теорії криміналістики, розробленням і впрова-

дженням сучасних науково-технічних засобів і інформаційних техноло-

гій в практику боротьби зі злочинністю, удосконаленням прийомів

криміналістичної тактики, запропонуванням методик розслідування

нових видів злочинів. Розвиток криміналістики пов’язаний з формуван-

ням певних наукових шкіл криміналістів. Інтенсивно розвиваються всі

розділи криміналістики, виникають нові напрями, теорії та вчення.

Важливим свідченням високого рівня розвитку криміналістики в

Україні є підготовка і видання підручників. У 1973 р. видано підручник

«Радянська криміналістика. Криміналістична техніка і слідча тактика»

за редакцією професора В. П. Колмакова, написаний українськими

вченими-криміналістами. У 1988 р. вийшов друком підручник «Радян-

ська криміналістика. Методика розслідування окремих видів злочинів»

за редакцією професора В. К. Лисиченка.

За часів незалежності України перший підручник для юридичних

вищих навчальних закладів та юридичних факультетів «Криміналі-

стика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів» за

редакцією професора В. Ю. Шепітька було підготовлено у 1998 р.

колективом викладачів кафедри криміналістики Національної юридич-

ної академії України імені Ярослава Мудрого. У 2001 р. цей самий

авторський колектив видав повний курс криміналістики.

На сучасному етапі наукові дослідження з криміналістики прово-

дяться на кафедрах криміналістики вищих юридичних навчальних

закладів, у науково-дослідних установах України (Інституті вивчення

проблем злочинності Академії правових наук України, Державний

науково-дослідний інститут МВС України та ін.), а також у науково-

дослідних експертних установах (науково-дослідних інститутах судо-

вих експертиз Міністерства юстиції України, Державному науково-

дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України та

підпорядкованих йому науково-дослідних експертно-криміналістичних

центрах на місцях).

На сьогодні в Україні працюють відомі криміналісти, професори:

Ю. П. Аленін, В. П. Бахін, Т. В. Варфоломеєва (член-кореспондент

АПрН України), А. Ф. Волобуєв, В. Г. Гончаренко (академік АПрН

України), В. А. Журавель, А. В. Іщенко, О. А. Кириченко, Н. І. Кли-

менко, В. О. Коновалова (академік АПрН України), В. С. Кузьмічов,

В. К. Лисиченко, В. Г. Лукашевич, Є Д. Лук’янчиков, М. В. Салтевський,

М. Я. Сегай (академік АПрН України), В. В. Тіщенко, В. Ю. Шепітько

(член-кореспондент АПрН України).

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++