- •Методичний посібник
- •«Комп′ютерна електроніка»
- •Пояснювальна записка
- •Техніка безпеки при проведенні лабораторних робіт
- •1 Загальні положення
- •2 Вимоги безпеки перед початком роботи
- •3 Вимоги безпеки під час роботи
- •4 Вимоги безпеки по закінченню роботи
- •5 Вимоги безпеки при аварійній ситуації
- •Лабораторна робота № 1
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 2
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 3
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 4
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 5 Тема: Дослідження безтрансформаторних підсилювачів потужності
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота № 6
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота № 7
- •3 Схема дослідження
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота № 8
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 9
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота № 10
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 11
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •7 Контрольні питання:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота №12
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •8 Література:
8 Література:
8.1 Ю.П. Колонтаєвський, А.Г. Сосков, “Промислова електроніка та
мікросхемотехніка: теорія і практикум.».- К.: «Каравела», 2003. – 368 с.
8.2 Гершунский Б.С., «Основы электроники и микроэлектроники». – Киев: «Высшая школа», 1987. – 422 с.
8.3 Головин О.В, Кубицкий А.А., «Электронные усилители»: Ученик для техникумов. – М.:Радио и свіязь, 1983. – 320 с.
Лабораторна робота № 8
Тема: Дослідження LC - генераторів синусоїдальних коливань
1 Мета роботи: Вивчення принципів роботи LC автогенератора, зняття характеристик, визначення основних параметрів.
2 Апаратура та прилади: ПЕОМ, програма Electronics Workbench.
3 Схема дослідження:
1 2 S1
3
Рис. 1
4 Основні теоретичні положення:
Генератори гармонійних коливань (синусоїдальних) – це електронні пристрої, які перетворюють енергію постійного струму (енергія джерела живлення) в енергію електромагнітних синусоїдальних коливань заданої частоти.
П ринцип роботи генераторів базується на реалізації умови самозбудження підсилювача з додатним зворотним зв′язком, структурна схема якого показана на рис.2.
Рис. 2 Рис.3
Для комплексних значень вхідних і вихідних напруг підсилювача запишемо: uвих =К uвх , а uвх = uзз = β uвих ,
де К, β – комплексні значення коефіцієнта підсилення та передатного коефіцієнта відповідно підсилювача та ланки зворотного зв′язку. Як відомо, коефіцієнт підсилення за напругою підсилювача з додатним зворотним зв'язком визначається за виразом
Ќзз = Ќ /(1 - Ќβ)
Перехід підсилювача в режим генерування коливань (Ќзз = ∞) забезпечується умовою Кβ = 1, або К еjφ βjψ = 1.
Ці рівняння називають умовою самозбудження генератора коливань. Ця умова поділяється на умову балансу амплітуд (Кβ = 1 ) і на умову балансу фаз (φ = - ψ + 2π), які визначають стабільну роботу генератора коливань (рис.3)
Для побудови генераторів гармонійних коливань звичайно використовуються два типи підсилювальних схем – резонансні підсилювачі і підсилювачі на резисторах. ГСК, виконані на основі схеми резонансного підсилювача, називають автогенераторами типа LC- це високочастотні генератори, в яких навантаженням є коливальний контур, а ГСК, побудовані на основі схеми підсилювача на резисторах, - автогенераторами типа RC - це низькочастотні генератори, в яких додатній ЗЗ забезпечується RC ланцюжком.
LC – генератори (рис.1) містять у ланці додатного зворотного зв′язку паралельний резонансний контур LC, параметри якого визначають частоту коливань вихідної напруги
f0 = ω0 /2π = 1/ 2π√ LC
Елементи, ввімкнуті в ланку від′ємного зворотного зв′язку визначають амплітуду коливань, а також забезпечують їх стабільність.