- •Методичний посібник
- •«Комп′ютерна електроніка»
- •Пояснювальна записка
- •Техніка безпеки при проведенні лабораторних робіт
- •1 Загальні положення
- •2 Вимоги безпеки перед початком роботи
- •3 Вимоги безпеки під час роботи
- •4 Вимоги безпеки по закінченню роботи
- •5 Вимоги безпеки при аварійній ситуації
- •Лабораторна робота № 1
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 2
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 3
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 4
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 5 Тема: Дослідження безтрансформаторних підсилювачів потужності
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота № 6
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота № 7
- •3 Схема дослідження
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота № 8
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 9
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота № 10
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 11
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •7 Контрольні питання:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота №12
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •8 Література:
8 Література:
8.1 В.І. Бойко, А.М. Гуржій, В.Я. Жуйков та ін, «Схемотехніка електронних систем: У 3 кн. Кн.1. Аналогова схемотехніка та імпульсні пристрої: Підручник – К.: Вища шк., 2004. – 366 с.
8.2 Ю.П. Колонтаєвський, А.Г. Сосков, “Промислова електроніка та мікросхемотехніка: теорія і практикум.».- К.: «Каравела», 2003. – 368 с.
8.3 В.И. Лачин, Н.С. Савелов, „Электроника: Учеб.пособие. 4-е изд. – Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2004. – 576 с.
8.4 Мілих В.І., Шавьолкін О.о. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка: Підручник. За ред. В.І. Мілих. – К.: Каравела, 2007. – 688 с.
Лабораторна робота № 7
Тема: Дослідження електронних пристроїв на операційних підсилювачах
1 Мета роботи: ознайомлення з електронними пристроями на операційних підсилювачах (ОП), вивчення принципу роботи інтегратора і диференціатора на ОП.
2 Апаратура та прилади: ПЕОМ, програма Electronics Worbench.
3 Схема дослідження
Рис.1
Рис.2
4 Основні теоретичні положення:
Операційними підсилювачами (ОП) називаються підсилювачі постійного струму, переважно прямого підсилення з високим коефіцієнтом підсилення і з глибоким від'ємним зворотним зв'язком.
Стан при якому Uвих = 0 при Uвх = 0, називають балансом ОП. Реально баланс не забезпечується і виникає розбаланс.
Напруга Uзм 0 , при якій Uвих = 0, називається вхідною напругою зміщення нуля.
Основні параметри:
1) КU → ∞; 2) RВХ → ∞; 3) RВИХ → 0.
Інвертувальний підсилювач на ОП (рис. 5) створюється введенням паралельного ВЗЗ за напругою резистором RЗЗ на інвертувальний вхід ОП.
Коефіцієнт підсилення за напругою інвертуючвального підсилювача:
КU = Uвих / Uвх = - RЗЗ / R1 = - 1/β;
β = Uвх / Uвих – передатний коефіцієнт ланки зворотного зв'язку.
Рис. 3 Рис. 4 Рис.5
Неінвертувальний підсилювач (рис. 4) створюється введенням послідовного ВЗЗ за напругою на інвертувальний вхід, а вхідний сигнал подати на неінвертуючий вхід ОП.
Вихідна напруга має такий саме знак, що і вхідна.
Коефіцієнт підсилення за напругою неінвертувального підсилювача:
КU = Uвих / Uвх = 1/β = 1 + RЗЗ / R1;
Якщо RЗЗ = 0, R1 → ∞, одержимо неінвертувальний повторювач.
Диференційний підсилювач на ОП (рис. 3) підсилює різницю вхідних сигналів і подавляє синфазну перешкоду:
Uвих = - (RЗЗ / R1)Uвх1 + [R3 / (R2+ R3)∙ (R1+ RЗЗ) / R1]Uвх2 .
Недоліком цієї схеми є низький вхідний опір із-за паралельного ВЗЗ.
Якщо R1 = R2 = R3 = RЗЗ , то схема використовується як аналоговий віднімач.
Uвих = Uвх2 - Uвх1 ; RЗЗ = R1∙ КU , R2 = R1∙ КU , R3 = R1∙ КU .
Напруга на виході аналогового віднімача дорівнює різниці напруги на неінвертувальному вході та напруги на інвертувальному вході без підсилення.
Інвертувальний суматор (рис. 8) виконаний на основі інвертувального підсилювача з кількістю паралельних гілок на вході, що дорівнює числу сигналів.
Рис. 6 Рис. 7 Рис. 8
Uвих = - [(RЗЗ / R1)Uвх 1 + (RЗЗ / R2)Uвх 2 +…+ (RЗЗ / Rn)Uвх n]
Напруга на виході схеми дорівнює сумі вхідних напруг, помножених на відповідні коефіцієнти підсилення.
Якщо опори всіх резисторів схеми однакові RЗЗ = R1 = R2 =… = Rn = R, то
Uвих = - (RЗЗ / R)∙(Uвх 1 + Uвх 2 +…+ Uвх n).
Інтегратор (інтегруючий підсилювач) (рис.6) – пристрій, що реалізує функцію інтегрування і виконується на базі інвертуючого ОП шляхом введення в ланку ВЗЗ конденсатора C.
Uвих = - 1/RC ∫uвх dt , де RC = τ – постійна часу.
Постійна часу повинна приблизно дорівнювати періоду інтегрування сигналу.
Якщо вхідна напруга є незмінною за величиною uвх = U, то при подачі на вхід постійної напруги струм, який заряджає конденсатор, має постійну величину Uвх / R і конденсатор заряджається рівномірно, а вихідна напруга зростає лінійно, і буде пропорційна тривалості часу інтегрування t:
Uвих = - (1/RC)∙Uвх ∙ t .
Тому інтегратор часто застосовують як основу генераторів лінійних напруг.
Коефіцієнт підсилення інтегратора К*Uзз = - 1/jωCR = - 1/jω τ залежить від частоти. Інтегратор є простим фільтром НЧ. З ростом частоти напруга ВЗЗ зростає і коефіцієнт підсилення зменшується.
Диференціатор (диференціюючий підсилювач) (рис.7) відрізняється від інтегратора заміною місцями резистора і конденсатора.
У диференціатора з ростом частоти напруга ВЗЗ зменшується і наскрізний коефіцієнт підсилення зростає
К*Uзз = - jωCR = - jω τ
Диференціатор є простим фільтром високої частоти.
Uвих = - RЗЗ С (duвх / d t); RЗЗ С = τ; Uвих = - τ (duвх / d t).