- •1 Загальний розрахунок привода
- •3 Розрахунок тихохідної ступені
- •3.3 Допустимі напруження на згин
- •3.3.1 У зубцях шестірні
- •3.3.2 У зубцях колеса
- •3.4 Міжосьова відстань
- •3.12 Міжосьова відстань
- •4 Розрахунок швидкохідної ступені (конічна закрита)
- •5 Розрахунок валів редуктора
- •5.7 Основний розрахунок веденого вала
- •6 Підбір підшипників
- •7 Підбір шпонок
- •8 Конструювання корпуса та кришки редуктора
- •8.5.1.2 Діаметри розміщення болтів
- •8.5.1.3 Розміри інших елементів кришок
- •9 Конструювання деталей передач
- •10 Змащування редуктора
- •11 Складання редуктора
- •11.1 Ведучий вал
- •11.2 Проміжний вал
- •11.3 Регулювання підшипників
- •11.4.1 Ведучий вал
- •11.4.2 Проміжний вал
- •11.4.3 Регулювання зубчастого зачеплення
- •11.5 Ведучий вал
- •11.5.1 Проміжний вал
- •11.5.2 Ведений вал
- •11.5.3.4 Обкатка і випробовування редуктора
- •Список використаної літератури
11.4.3 Регулювання зубчастого зачеплення
Складений ведучий вал з відрегульованими підшипниками установлюється в гніздо основи корпусу. На проміжному валу відгвинчуються болти, знімаються кришки підшипників і прокладки. Осьовим зміщенням ведучого вала (стакана) і проміжного вала досягається співпадіння твірних додаткових конусів шестірні та колеса (рис. 10.5.3). В такому положенні ведучий і проміжний вали фіксуються спеціальними притискачами. Вимірюється зазор між фланцем стакана і торцем основи корпусу. По величині зазора а1 шліфується прокладка у вигляді двох півкілець.
Примітка: номінальна товщина півкілець а1=4...5 мм., яка передбачається при конструюванні редуктора. На робочому кресленні півкілець необхідно передбачити припуск. Остаточна товщина півкілець а1 установлюється при регулюванні зачеплення.
Відгвинчуються короткі болти (рис.10.5.1), якими кріпиться кришка підшипника з фланцем стакана. З двох сторін вставляються півкільця таким чином, щоб їх отвори співпали з отворами кришки підшипника, стакана і різьбовими отворами основи корпусу. В такому положенні ведучий вал кріпиться до основи корпусу болтами. Наскрізна кришка підшипника проміжного вала (консольна опора) притискується впритул до торця зовнішнього кільця підшипника, вимірюється зазор між фланцем кришки і торцьом основи корпусу. По величині зазора а2 (рис.10.5.3) шліфується прокладка у вигляді двох півкілець, які вставляються з двох сторін таким чином, щоб отвори півкілець співпали з різьбовими отворами основи корпусу. Кришка підшипника з півкільцями притягується до основи корпусу болтами. Зі сторони глухої кришки (протилежна опора) між фланцем кришки і торцем основи корпусу підбирається комплект прокладок (рис.10.5.3). Кришка разом з прокладками притягується до основи корпусу болтами.
11.5 Ведучий вал
Вал виймається з основи корпусу, знімається кришка підшипника, в кільцеву проточку якої вставляється просочене в гарячому мастилі повстяне кільце (сальник). Кришка насаджується на вал. В шпонковий паз вставляється шпонка і напресовується ведений шків або ведена зірочка до упора в торець розпірної втулки. В отвір вала запресовується циліндричний штифт і закріплюється болтом кінцева шайба. Вал установлюється в гніздо основи корпусу.
11.5.1 Проміжний вал
Вал виймається з основи корпусу, знімається наскрізна кришка підшипника, в кільцеву проточку якої вставляється просочене в гарячому мастилі повстяне кільце (сальник). Кришка насаджується на вал. В шпонковий паз вставляється шпонка і напресовується шестірня відкритої зубчастої передачі до упора в буртик вала. В отвір вала запресовується циліндричний штифт і закріплюється болтом кінцева шайба. Вал установлюється в гнізда основи корпусу.
11.5.2 Ведений вал
Вал виставляється в осьовому положенні так, щоб торці захисних кілець виступали за торці стінок корпуса на однакові відстані δ (Рис.11.3).
Вал фіксується на обох опорах спеціальними притискачами. Наскрізна кришка (зі сторони консольної опори) притискується (впритул до зовнішнього кільця підшипника. Після вимірювання зазору між фланцем кришки і платиком корпуса, установлюють прокладку у вигляді двох півкілець, які шліфують по розміру зазору і вставляють з двох сторін під фланець кришки
таким чином, щоб отвори півкілець співпали з різьбовими отворами в корпусі. Кришка притягується болтами до корпуса. Зі сторони глухої кришки комплектом прокладок, між фланцем кришки і корпусом установлюють зазор між кришкою і зовнішнім кільцем підшипника С=0,4...0,5 мм. Кришку разом з прокладками притягують болтами до корпуса.
11.5.3 Завершальне складання
11.5.3.1 Ведучий вал
Вал виймається із корпуса, знімається наскрізна кришка. В кільцеву проточку кришки вставляється просочене в гарячому мастилі повстяне кільце (сальник). Кришка насаджується на вал. В шпонковий паз вихідного кінця вала вставляється шпонка і напресовується ведений шків до упора в буртик вала. На торці вала закріплюється кінцева шайба. Вал установлюється в гнізда корпуса редуктора.
11.5.3.2 Ведений вал
Вал виймається із корпуса, знімається наскрізна кришка. В кільцеву проточку кришки вставляється просочене в гарячому мастилі повстяне кільце (сальник), кришка насаджується на вал. В шпонковий, паз вихідною кінця вала вставляється шпонка і напресовується зірочка до упора в буртик вала. На торці вала закріплюється кінцева шайба. Вал установлюється в гнізда корпуса редуктора.
11.5.3.3 Інші складальні операції
Стикові поверхні фланців корпуса і кришки покривають герметиком. Кришку установлюють на корпус, запресовують конічні штифти і стягують болтами. На всіх валах знімають кришки підшипників, вільні простори підшипникових вузлів заповнюються ~ на 0,5 об'єму пластичним мастилом ЦИАТИМ-201 ГОСТ 6267-74. Кришки разом з прокладками кріплять болтами до торців корпуса редуктора.
Перевіряють відсутність заклинювання підшипників ручним прокручуванням ведучого вала редуктора. Загвинчують маслянки, маслозливну пробку з прокладкою, і жезловий маслопоказчик з прокладкою. Через оглядовий люк заливають мастило Індустріальне И-30А ГОСТ 2О799-88 в об'ємі 9л. Оглядовий люк закривають кришкою з прокладкою і закріплюють болтами.