2.2.1. Визначення розрядності та обсягу озу
За адресами координатних переміщень (X, Y, Z) необхідно визначити величину максимального переміщення в дискретах.
де Δ - довжина кроку однієї дискрети, мм;
Ymax - максимальне переміщення по координаті X, мм;
де h - крок ходового гвинта;
де n - число розрядів Nmax.
n = 6.
З урахуванням знакового розряду: n * = 6 + 1 = 7.
Ємність однієї ячейки пам'яті - 1 байт двійкової інформації. Якщо прийняти вісімкову систему числення, то у дві послідовні комірки (16 біт) можуть бути записані 5 розрядів вісімкового числа (16/3 = 5 + 1/3).
Для запису N * MAX 8 необхідно m елементів пам'яті:
Стандартний кадр управління програми: кругова інтерполяція без вказівки швидкості подачі має вигляд:
G02 X + Xmax y + Ymax i + Xmax j + Xmax
і займає обсяг
1 + 1 + 1 + m + 1 + m + 1 + m + 1 + m = 6 + 4 ∙ m
комірок пам'яті. Таким чином, якщо ввести перерахунок керуючої програми через кадри кругової інтерполяції, то обсяг пам'яті, необхідний для її зберігання
V ОЗУ = (300 ... 1000) ∙ (6 + 4 ∙ m)
V ОЗУ = 300 ∙ (6 + 4 ∙ 3) = 5400 байт = 5,4 Кбайт
Крім управління приводами переміщень СЧПК організовує та формує сигнали управління електроавтоматики верстата.
Максимально час формування керуючих імпульсів
де V Б.Х. - Швидкість швидких ходів, м / хв;
fmax - максимальна частота імпульсів, що надходять з ДОС в СЧПК.
Мінімальний період видачі імпульсів на виході визначається часом обчислювальних операцій, які виконуються у відповідності з заданим алгоритмом позиціонування.
Час обчислювальних операцій
де W - швидкодія мікроЕОМ;
n - число команд за програмою, що реалізує алгоритм позиціонування.
Тоді максимальний час керуючого сигналу на виході
де К - коефіцієнт, що враховує невідповідність реальної тривалості виконання операцій алгоритму позиціонування тривалості операцій, які використовуються для визначення швидкодії мікроЕОМ (К = 1,5);
τАП - час затримки в апаратній частині або час перетворення (τАП = 1,7 мкс).
2.3.Схеми електроавтоматики і підключення счпк до верстата
2.3.1Електрична принципова схема електроавтоматики верстата
Схема електроавтоматики верстата містить:
1 - підключення до живлення комплектних електроприводів подач із зазначенням виходів контролю стану: готовність приводу, управління приводом, термозахист; з'єднання блоків управління з двигунами, тахогенератора, термодатчиками.
2 - підключення асинхронних електродвигунів приводу головного руху і охолодження.
3 - підключення реверсивного редукторного електродвигуна з редукцією 1/137.
4 - засоби захисту:
- Автомат захисту QF 1, призначений для захисту всієї електроавтоматики верстата від перевантажень;
- Автомати захисту комплектних електроприводів подач QF 2, QF 3, QF 4 від перевантажень;
- Теплові реле КК1 ... КК2, призначені для захисту асинхронних електродвигунів від неприпустимого перегріву при тривалих перевантаженнях, а також для забезпечення захисту трансформаторів і ланцюгів керування від перегріву і короткого замикання.
5 - трансформатори:
- Для формування напруг, для живлення проміжних схем управління TV 1, TV 2 і сигналізатор заземлення;
- Для формування напруг, для живлення комплектних електроприводів TV 3, TV 4, TV 5;
- Для формування напруг, що живлять редукторний електродвигун TV 6.
6 - засоби індикації:
- Контроль напруги Н1, призначений для контролю напруги в ланцюгах живлення;
- Сигналізатор заземлення Н2, Н3, призначений для індикації наявності заземлення.