Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУРСОВА ГОТОВА ПОВНІСТЮ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
461.82 Кб
Скачать

65

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Навчально-науковий інститут економіки і права

Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи

Бізнес-туризм в країнах Північної Америки

Курсова робота

Виконала:

студентка 3 курсу групи 3-Т

напрямку підготовки 6.020107 «Туризм»

галузі знань 0201 «Культура» Гозбенко

денної форми навчання _____________ Інни Анатоліївни

Науковий керівник:

к. іст. н., ст.. викладач кафедри

туризму та готельно-ресторанної справи ­­­­____________ О.М. Радченко

Черкаси-2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ БІЗНЕС-ТУРИЗМУ

    1. Поняття, значення та особливості ділового туризму 5

    2. Територіальна організація ділового туризму 13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РИНКУ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ В КРАЇНАХ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

2.1. Інфраструктура ринку ділового туризму в США 18

2.2. Інфраструктура ринку ділового туризму Канади 26

2.3. Інфраструктура ринку ділового туризму Мексики 31

РОЗДІЛ 3. ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ У СФЕРІ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ

3.1. Перспективи розвитку ділових відносин «Україна - США» 41

3.2. Канадсько-українські ділові відносини: стан і перспективи розвитку 45

3.3. Стан і перспективи розвитку ділових українсько-канадських відносин 50

ВИСНОВКИ 55

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ 57

ДОДАТКИ 59

ВСТУП

Актуальність теми. Згідно із Законом України "Про туризм", «туризм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування».

Діловий туризм відноситься до розряду найбільш видатних феноменів XXI століття і є сьогодні основним сегментом ринку гостинності. Туризм з діловою метою вважається найбільш перспективним видом туризму в силу своєї поза сезонності, прогностичності, орієнтації на клієнта з високим рівнем доходу.

Мета курсової роботи: розгляд тенденцій розвитку ділового туризму, у нашому випадку в країнах Північної Америки.

Об’єктом дослідження є діловий туризм як важлива складова сучасної індустрії туризму, предметом дослідження є особливості ділового туризму в країнах Північної Америки.

Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:

  • дослідити географію ділового туризму;

  • розглянути сутність та особливості ділового туризму;

  • дати загальну характеристику країнам Північної Америки;

  • проаналізувати туристичну та готельну інфраструктуру країн;

  • дати характеристику стану транспортних систем;

  • визначити туристичне районування країн і найбільші центри;

  • подати статистичні дані стосовно кількості ділових поїздок;

  • проаналізувати стан ділових відносин між Україною та країнами Північної Америки та перспективи їх розвитку;

  • зробити висновки стосовно роботи.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел інформації із 29 найменувань. Робота містить 6 таблиць, 3 додатки. Загальний обсяг роботи – 64 сторінок друкованого тексту.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ БІЗНЕС-ТУРИЗМУ

1.1. Поняття, значення та особливості ділового туризму

Діловий туризм - один з найперспективніших напрямів сучасного туризму. Високі темпи його розвитку визначають, в першу чергу, глобалізація світової економіки і «стирання кордонів». Бізнесмени все частіше шукають і знаходять ділових партнерів за кордоном. Але, відправляючись в подібну подорож, вони хочуть не просто побувати на виставці, семінарі, конференції - вони їдуть за новими можливостями для свого бізнесу.

Діловий туризм є спеціалізованим сегментом ринку туристських послуг, що включає в себе поїздки на такі організовані заходи, як, наприклад, конгреси, конференції й інші наради або зустрічі, метою яких є обговорення різних питань серед певних груп людей.

У наш час діловий туризм є однією з пріоритетних галузей міжнародного туризму, відіграючи найважливішу роль у розвитку національних економік багатьох країн і активно сприяючи процесам їхньої інтеграції у світове співтовариство.

В англійській мові, яка є міжнародною мовою не тільки бізнесу, але і туризму, термін tourism у сфері ділового туризму не застосовується. Для цього існує окреме поняття - business travel.[1]

Діловий туризм дуже багатогранний. Понад 73% його обсягу складають корпоративні поїздки (так звані corporate travel) - як індивідуальні ділові поїздки, так і для участі в заходах, проведених промисловими і торговельними корпораціями. Сюди ж відносяться й інсентив-тури (від англійського слова incentive - стимул) - поїздки, які організовуються компаніями з метою мотивації співробітників, зайнятих в основному просуванням і продажем виробленого цією компанією товару.

Поїздки, пов'язані з участю в з'їздах, конференціях, семінарах під егідою політичних, економічних, наукових, культурних, релігійних і інших організацій, складають близько 16% ринку ділового туризму.

І, нарешті, 11% обсягу ділового туризму займають поїздки з метою відвідування торгово-промислових виставок, ярмарків і участі в їхній роботі.

У всіх розвинених країнах існують асоціації ділового туризму, спеціалізовані видання, учбові центри, проводяться виставки цієї сфери бізнесу. Наприклад, Американська Асоціація ділового туризму «SITE» (Society of Insentive and Travel Executives), об'єднує авіакомпанії, готелі, круїзні лінії, учбові установи, конгресні центри, консалтингові і страхові компанії, фірми-туроператори інсентив-турів, транспортні компанії. Основні напрями роботи «SITE» - це маркетингова підтримка своїх членів, узагальнення і розповсюдження досвіду, видання спеціалізованої літератури.

Business Travel сьогодні – розвинена індустрія з обслуговування ділових поїздок. Фахівці зазвичай розглядають поняття business travel як бізнес-систему, що складається з чотирьох підсистем. Це - чотирикутник, в кутах якого знаходяться: «компанії-замовники (вони направляють своїх співробітників у ділові поїздки)», «компанії-постачальники окремого виду послуг» (авіакомпанії, готелі, бюро з оренди автомобілів, страхові компанії і ін.), «компанії-постачальники повного комплексу послуг (туроператори) у сфері ділових поїздок» і «організації і фірми індустрії MICE».

Сьогодні багато туристичних компаній успішно працюють в області організації і обслуговування конференцій, конгресів і корпоративних заходів. Вони швидко і ефективно організовують поїздки різної тематики і мети (від організації конференцій до відвідин виставки чи конкретного підприємства) як для великих груп (100 і більш за чоловік), так і для індивідуальних клієнтів.[11]

Організація бізнес-турів має свою специфіку. Як правило, бізнесмени планують свої поїздки за декілька місяців, що особливо актуально для «високого сезону» у виставковому бізнесі, який припадає на лютий-травень і вересень-листопад. При організації ділових поїздок як правило необхідно знайти найкоротшу стиковку авіарейсів, найближчий до виставки готель, найзручніший трансфер і тому подібне.

Основа ділової поїздки - програма зустрічей і заходів, спланованих і насичених. Туристичним компаніям без кропіткої роботи з клієнтом, розуміння специфіки його професійної діяльності і чіткого бачення ділової мети його поїздки не обійтися. Ділові поїздки організовуються, як правило, з повною культурною і екскурсійною програмою. У стандартну програму входить проживання, харчування, трансфери, оформлення візи. Додатково надаються такі послуги як: акредитація на виставку або вхідні квитки, послуги гідів, перекладачів, додаткові переїзди або оренда автомобіля і багато іншого, що може бути необхідним на тому чи іншому заході. Клієнтам пропонуються спеціальні тарифи на перельоти в бізнес класі, організація VIP-обслуговування в аеропортах тощо.

Жоден ініціатор серйозної конференції не зможе самостійно здійснити його повну організацію. Як фахівці - посередники звичайно виступають туристські компанії. При цьому перед туристськими компаніями можуть стояти різні завдання. Перше, коли туристська компанія лише надає допомогу при відправленні туриста на той або інший міжнародний захід, тобто її роль обмежується бронюванням готелю, авіаквитків, оформленням візи й організацією трансферів. Друге, і більш складне, це підготовка конференції. Перед початком роботи над подібною програмою, крім бюджету, числа учасників і місця проведення конференції необхідно з'ясувати формат заходу й мету, переслідувану ініціатором конференції.

Для розуміння цілей і завдань, що стоять перед ініціаторами конференцій, розглянемо принципи сегментації ринку ділового туризму.[1]

Принциповими відмінностями одного виду конференції від іншого є їх соціальне й економічне значення, складність організації й порядок проведення, чисельність учасників (делегатів). Сегментація ринку ділового туризму може бути здійснена по цілям скликання, характеру роботи, кількості учасників і їхньому якісному складу, рівню компетенції скликуваних нарад, періодичності скликання. Проте, на наш погляд, основним критерієм, по якому можливо провести сегментацію ринку ділового туризму, є природа ініціатора скликання тієї або іншої наради. Саме природа ініціатора визначає вид конференції, а також перелік необхідних послуг. Може бути виділено два сегменти: корпоративний ринок конференцій і не корпоративний ринок конференцій - сфера діяльності урядових структур і галузевих асоціацій.

Корпоративний ринок конференцій може бути підрозділений на три категорії: конференції наукового характеру, конференції торгово-економічного характеру, конференції членів асоціацій, що поєднують людей по різним «інтересам», наприклад, спортивним, клубним і т.п.

Компанії виступають основним замовником послуг із проведення конференцій як у готелях, так і в туркомпаніях. Зупинимося більш докладно на видах корпоративних нарад.[2]

Корпоративний ринок конференцій може бути підрозділений на три категорії нарад:

  • внутрішні наради. Дані заходи призначені винятково для співробітників компанії. По даним Міжнародної Асоціації конгресів і конференцій (ICCA) в 2002р. заходи, що мають на меті підвищення продажів компанії (Sales), склали 43% від всіх внутрішніх нарад. Навчання (Training) є метою 37% організованих заходів. Велика частка нарад, що мають метою підведення підсумків (Executive) - 31%. Частка нарад, у ході яких розглядаються технічні питання (Technical), і заходів, що мають своєю метою стимулювання співробітників компанії (Incentive) становлять по 21%;

  • зовнішні наради призначені для компаній, що діють на даному ринку. Відповідно, учасниками подібних заходів виступають зовнішні партнери корпорації. Найбільше часто компаніями проводяться презентація продуктів (в 32% випадках), конференції дилерів/дистриб'юторів (20%), симпозіуми(семінари) по обговоренню спеціального питання (25%). Також до категорії зовнішніх нарад можуть бути віднесені виставки (20%), збори акціонерів (8%) і прес-конференції (13%);

  • до нарад, призначених як для внутрішніх, так і для зовнішніх партнерів можуть бути віднесені дві великі групи: робочі семінари (Workshops) і заходи, що мають на меті навчання (Training), на частку яких доводиться по 25% організованих заходів.

Заходи, що переслідують різні цілі, можуть бути організовані різними відділами компанії. При виборі місця й термінів проведення корпоративної наради враховуються потреби й мета компанії, але не побажання потенційних учасників даного заходу. За рідкісним винятком, компанії не бажають висвітлення результатів роботи проведених нарад.[3]

Розуміння цілей і завдань, що стоять перед компанією-ініціатором конференції дозволить туркомпанії провести попередній аналіз можливості організації конференції відповідно до вимог і побажаннями замовника; у випадку неможливості проведення заходу в заданому форматі, запропонувати альтернативний варіант організації; розробити концепцію/програму конференції залежно від типу (формату) конференції в тому випадку, якщо це не визначено замовником.

Конгреси й конференції проходять у конгрес центрах, готелях, театрах і концертних залах, університетах і інших навчальних закладах. В останні роки міжнародні заходи все частіше стали проводити в будинках, що мають історичне значення: у замках і нетрадиційних спорудженнях. Користуються популярністю заходи, проведені на бортах судів. Часто симпозіуми й конференції проходять у теплий час на березі морів і озер. Учасники таких заходів можуть не тільки працювати, але й у вільний час відпочивати на пляжі, купатися й засмагати. Крім організації й проведення конференцій і семінарів, діловий туризм включає надання широкого спектра додаткових послуг з харчування, розміщення, організації культурної програми.

Конгрес- і конвент готелі, здатні одночасно прийняти до 2 тис. і більше учасників, стали звичним явищем в Америці, Китаї, Сінгапурі. У Європі середні цифри по цьому виду діяльності - 300 чоловік на один захід, що скромніше, ніж середні показники в США й Азії (де зафіксовані абсолютні рекорди - 5 тис. учасників і більше). Саме на середні цифри орієнтуються організатори конгресів у Європі при виборі приміщень для їхнього проведення. Сектор попиту ділового туризму ділиться в такий спосіб: в 55 % випадків ініціаторами конгресів виступають компанії й підприємства, в 45 % випадків - асоціації, федерації й громадські організації. По галузях економіки й промисловості основні замовники - фармацевтична й автомобільна промисловість, фінансові, страхові, комп'ютерні структури. Середня тривалість конгресів становить 2 дні, перебування в дорозі й культурна програма збільшує перебування туристів у країні або місті до 4- 5 днів. Статистика свідчить, що в останні роки організатори ділового туризму зіштовхуються зі скороченням числа учасників при одночасному збільшенні середньої тривалості перебування.

Час активізації ділового туризму припадає на осінь. Країни, які орієнтуються на рекреаційний туризм, такі як Туреччина, Греція, Іспанія, Італія, мають розвинену готельну мережу, розраховану на багатомільйонні потоки туристів. У період спаду активності рекреаційного туризму виникають великі проблеми із завантаженням готельної бази. Тому дані країни орієнтуються на організацію великомасштабних конгресів і конференцій в осінній період. Незважаючи на тривалий ріст популярності азійсько-тихоокеанського напрямку, основний обсяг ринку ділового туризму припадає на Європу (80 %), де зосереджені кращі професійні кадри, є великий досвід проведення цих заходів.[29]

Бізнес-туристи пред'являють власникам або керівникам готелів свої вимоги й тим самим формують специфічний сегмент ринку. До таких вимог можна віднести наступні:

  1. високі стандарти обслуговування.

Багато компаній(по оцінках «Американ Експрес», 47% фірм) розробили для себе правила вибору готелів для ділових подорожей своїх працівників. По тій же оцінці, 39% компаній чітко співпрацюють із тими ж готелями, з якими уклали довгострокові договори або де мають спеціальні знижки;

  1. засоби ведення бізнесу. Для ділових туристів готель під час подорожі заміняє офіс, їм надають факс, комп'ютер, ксерокс і ін. Багато готелів мають бізнес-центри, де також можуть надаватися такі послуги, або де гість може працювати на своєму комп'ютері;

  2. основним засобом, що часто використовується під час бізнес-подорожей є, звичайно, телефон. Дослідження показують, що близько 68% бізнесменів дзвонять із готелів. Телефонний зв'язок з готелів має надбавку, що по своєму рівні посідає третє місце після аеропортів і авіаліній. Ця обставина змушує бізнесменів користуватися телеграфами й телефонними автоматами, що перебувають поза готелем, однак для цього потрібне додаткова кількість наявної валюти. У сучасних умовах бізнесмени часто користуються спеціальними телефонними картками (наприклад, картками компаній А&Т, "Уорд Телекарт" або "Интерглоб") для дзвінків зі свого готельного номера, минаючи додаткову плату за використання телефонних ліній готелю. Дзвінки за допомогою цих карток можуть бути дуже дешевими або безкоштовнними, оскільки телефонна компанія суму за розмову може дебетувати із кредитної картки клієнта;

  3. оздоровчі засоби. Люди, які багато часу протягом дня проводять на конференціях і засиджуються в ресторанах під час ділових обідів і вечерь, вимагають, щоб у готелях відповідним чином були обладнані оздоровчі центри й спортивні площадки для розгрузки. Готелі, у свою чергу, пропонують послуги басейну, сауни, масажних кабінетів, гімнастичних залів, фітнес-центра та інше;

  4. організація харчування. Ділові туристи, в основному, бажають обідати окремо. Кращі готелі пропонують відокремлену вечерю.[28]

Люди, що подорожують у справах, використовують різні види транспорту, однак так звані бізнес-туристи висувають особливі вимоги, по яких транспортні компанії відрізняють їх від інших сегментів ринку, поєднуючи в окремий сегмент. До цих специфічних вимог можна віднести:

  • швидкість. Люди, що роблять ділові поїздки, вимагають швидкого транспортування на відміну від відпочиваючих, які можуть добиратися до туристського центра не кваплячись, а іноді зупиняючись у їхніх місцях, що цікавлять. У цьому зв'язку примітне гасло авіакомпанії "Бритиш Аэру-Эйс": "Конкорд залишає Лондон в 10 годин 30 хвилин і прилітає в Нью-Йорк в 9 годин 30 хвилин, тому що час - це гроші";

  • комфорт. По-перше, бізнес-пасажири намагаються використовувати час у дорозі для роботи(на підготовку доповіді або ознайомлення з матеріалами конференції). По-друге, вони хочуть відпочити, щоб прибути до місця призначення у свіжому виді, тому важливо надати можливість діловим мандрівникам у дорозі відпочити від розваг і шуму;

  • надійність і пунктуальність транспортних послуг для ділових мандрівників мають велике значення. Організатори конференцій і інших заходів, а також учасники їх не терплять запізнень делегатів або пояснень, що вони затрималися через пробки на вулицях або очікували свого рейсу на вокзалах або в аеропортах;

  • зручність. У комплексі з вимогами, пов'язаними зі швидкістю, бізнес-туристи вимагають також зручності графіків рейсів, при яких вони могли б прибувати в місця призначення в зручний час доби. Наприклад, керівники фірм воліють вилітати або прилітати в такий час, що збігалося б з їхніми працівниками;

  • частота. При бізнес-подорожах ефективність їх може збільшитися при частих рейсах. Наприклад, при наявності тільки одного рейсу в день або всього декількох рейсів у тиждень керівники компанії можуть втрачати багато часу через раннє завершення конференції або іншого заходу. З іншого боку, часті рейси можуть надати можливість працівникам фірм працювати в офісі частину дня перед дорогою;

  • купівельна спроможність валюти. У періоди економічних спадів купівельна спроможність валюти відіграє важливу роль для бізнесу-туриста. Транспортні компанії, які можуть забезпечити всі перераховані вище фактори й запропонувати доступні для ринку ділового туризму ціни, сміливо можуть просуватися на цьому досить конкурентному ринку.[2]