2.1. Товари в матеріально-речовій формі й об’єкти інтелектуальної власності як предмет зовнішньоторговельних угод

Договір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом. Він представляє собою комерційний документ, який оформлює зовнішньоторговельну угоду і в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару:

зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно та сплатити за нього певну грошову суму, або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної угоди.В контракті купівлі-продажу обов'язковою умовою є перехід права власності на товар від продавця до покупця. В цьому полягає основна відмінність договору купівлі-продажу від всіх інших видів договорів -орендного, ліцензійного, страхування та інших, де немає умови про перехід права власності на товар, а предметом договору є або право користування товаром, або надання послуг.

Відповідно до законодавства країн СНД за договором купівлі-продажу виникнення та припинення права власності на товар у покупця відбувається з моменту передачі йому товару, якщо інше не передбачене законом або договором.

Передачею товару визнається надання товару тому, хто його купує, а також здача товару транспортній організації або пошті для відправки покупцю, якщо за контрактом або укладеним договором перевезення, оплата за доставку товару не входить в обов'язки покупця.

До об’єктів інтелектуальної власності відносять: патент – свідоцтво, яке видається відповідною державною установою винахідникові; ліцензія – дозвіл, який видається власником технології зацікавленій стороні на використання цієї технології упродовж визначеного часу і за визначену плату; копірайт – ексклюзивне право автора літературної, аудіо чи відеопродукції на показ і відтворення своєї роботи; товарний знак; ноу-хау. Також відносяться інжинірингові, консультаційні та ін. послуги.

2.2. Зустрічна торгівля як особливий вид зовнішньоторговельних операцій.

Зу́стрічнаторгі́вля (англ. trade-in, countertrade) об'єднує операції, у межах яких передбачаються зустрічні зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість товарів, що експортуються.Згідно з термінологією, яка використовується експертами ООН, усі види зустрічних угод об'єднуються поняттям «міжнародні компенсаційні угоди», згідно з якими підприємства (фірми) різних країн домовляються про те, що конкретні дії (поставка товарів, надання послуг або технології) однієї із сторін будуть компенсуватись чітко зазначеним у відповідних договірних документах способом та у визначених у них розмірах іншими конкретними діями (поставкою товарів, наданням послуг, технології) іншої сторони. У міжнародному товарообігу її частка становить близько 50%. Види зустрічної торгівлі:

Бартерні операції – це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором, яким оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі на без валютній основі.

Операції з давальницькою стороною – це постачання однією країною сировини, напівфабрикатів, комплектуючих деталей для їх наступного перероблення, складання в країні торговельного партнера і зворотнє постачання готових виробів у країну першого експорту;

прості компенсаційні угоди – експортер поставляє виробниче устаткування на умовах комерційного кредиту, а імпортер після його встановлення і пуску в експлуатацію, погашає, компенсує його вартість і вартість кредиту постачанням продукції, виготовленої на цьому устаткуванні, поступово як з розстрочкою платежу.

Завдання 3.