Білет 15

1. В чому сутність зез умовах здійснення трансформаційних процесів?

Зовнішньоекономічні зв'язки – це комплексна система різноманітних форм міжнародного співробітництва держав і їх суб'єктів в усіх галузях економіки. Як економічна категорія зовнішньоекономічні зв'язки являють собою систему економічних відношень, що виникають при русі усіх видів ресурсів між державами і економічними суб'єктами різних держав. Ці двосторонні відносини охоплюють усі сфери економічного життя держави і передусім його виробничу, торговельну, інвестиційну і фінансову діяльність.

Суттєвість зовнішньоекономічних зв'язків виявляється в їх функціях, до яких відносяться:

- організація і обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами і результатами праці в їх натуральному та вартісному виразі. Сутність цієї функції полягає в доведенні продуктів, що видобуваються в якості природних ресурсів, і продуктів, одержаних в процесі міжнародного розподілу праці, до конкретних споживачів через обмін продуктів і результатів праці в їх натуральній і вартісній формі. Організація обміну водночас передбачає і обслуговування цього обміну.

- міжнародне визнання споживчої вартості продуктів міжнародного розподілу праці. У процесі виконання даної функції відбувається завершення акту товарно-грошових відносин і закінчення обміну грошей на продукт міжнародного розподілу праці, в результаті чого споживча вартість, що укладається в цей продукт, одержує міжнародне визнання.

- організація міжнародного грошового обігу. Сутністю цієї функції є створення умов для безперервного руху грошей у процесі впровадження різноманітних міжнародних розрахунків.

Зовнішньоекономічні зв'язки виступають інструментом впливу на економічну систему держави, що здійснюється через механізм зовнішньоторговельної діяльності.

2. Класифікація зовнішньоторговельних операцій.

Зовнішньоторговельні операції класифікуються:

1. За напрямками торгівлі:

1) основні операції являють собою договірні операції з купівлі-продажу товарів або з обміну товарами (бартер), тобто ці операції зафіксовані у зовнішньоторговельних договорах;

2) допоміжні операції забезпечують належне виконання основних операцій. Вони включають операції з транспортування та експедирування вантажів, страхування вантажів, фінансування зовнішньоторговельних операцій, розрахунків між експортерами та імпортерами, гарантування їх взаємних зобов'язань, а також митні та інші операції, у тому числі агентські угоди з посередниками, постачальниками експортних та замовниками імпортних товарів, з рекламними агентами та організаціями, досліджують кон'юнктуру ринків (кредитні, розрахунково-платіжні, рекламні, страхові, митні, валютні, транспортні (транзитні, бондовие, вантажно-розвантажувальні, агентування).

2. По предмету угоди:

товари і продукція;

сировина;

результати інтелектуальної діяльності, роботи та послуги.

3. За ступенем самостійності:

прямі обмінні (купівля-продаж); посередницькі (комісійні, агентські, консигнаційні, брокерські).

3. Охарактеризувати таку групу суб’єктів зовнішньоекономічних операцій як «виробники-експортери без посередників».

За прямого експорту без посередників вітчизняний виробник реалізує товар безпосередньо зарубіжному покупцю. Виробник при цьому бере на себе всі ризики від здійснення експортної операції до моменту передачі товару у власність покупцю. Він покриває також всі передбачені договором витрати на експорт. Переваги даного способу ведення експорту полягають у тому, що підприємства мають безпосередній зв’язок із закордонним ринком і споживачем, а тому можуть безпосередньо впливати на умови продажу свого товару. За інших рівних умов вітчизняні виробники одержують більший дохід, ніж при здійсненні експорту іншими способами. Проте досвід переконує, що експорт без посередників здійснюють, як правило, підприємства з великим досвідом експортної діяльності, з добре підготовленими кадрами в галузі ЗЕД. Підприємства-початківці в експорті в основному користуються послугами посередників, причому малі підприємства — послугами вітчизняних посередників.