26. Уява, її функції та види.

Уява — це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.

Функції уяви :

• моделювання кінцевого результату діяльності людини і засобів, необхідних для його досягнення;

• створення програми поведінки людини, коли проблемна ситуація невизначена;

• створення образів, які не програмують діяльність, а підміняють її;

• створення образів об'єктів з опорою на схеми та описи.

Характерні риси уяви:

1. Уява властива лише людині і є необхідною умовою її діяльності

2. Уява тісно пов'язана з мисленням, пам'яттю, відчуттям, сприйманням та емоціями. Уява, як і мислення, виникає в проблемній ситуації, тобто тоді, коли потрібно віднайти нове рішення.

3. Уява завжди є відходом від дійсності, проте в будь-якому разі джерело уяви — об'єктивна дійсність. Зазнаючи впливу емоцій, по­чуттів, симпатій і антипатій, уява сприяє глибшому осмисленню і пізнанню дійсності, але інколи спотворює її.

4. Уява — складова творчості. Це почуття новизни, яке є неоціненною якістю людини.

5. Уява нерозривно пов'язана з усіма ланками психіки людини. Най­вищий "розквіт" уяви виявляється в хвилини небезпеки: перед ата­кою, операцією, смертельною небезпекою. Стимулюють уяву запах, ритми музики. Розроблено спеціальний метод активізації уяви — метод "мозко­вого штурму". Він полягає в тому, що створюється невимушена ат­мосфера спілкування і пошуку, коли вільно висловлюється необме­жений некритичний потік асоціацій, уявлень, ідей, образів, тобто народжуються припущення, нереальні ідеї.

Види уяви.

Процес творення образів уяви, або фантазій, може мати мимовільний і довільний характер. Якщо в уяві людини створення нових образів не скеровується спеціальною метою, уява має мимовільний характер. Мимовільна уява зумовлюється потребами і почуттями.

Якщо людина ставить спеціальну мету створити образ того чи іншого об'єкта, уява набуває довільного характеру. Наприклад, учи­тель на уроці пропонує уявити якусь історичну подію, певну місце­вість, подорожуючи по карті, уявити ті чи інші міста або країни.

Залежно від характеру діяльності людини довільну уяву поділя­ють на:

1) відтворюючу (репродуктивну). Уява, що спирається на створення образів, які відповідають опи­сові, називається відтворюючою. Відтворююча уява обслуговує спілкування людей.

2) творчу (продуктивну). Творча уява також має довільний, продуктивний характер і включена у творчу діяльність. Це самостійне створення но­вих, оригінальних образів. Творчість являє собою діяльність, внаслідок якої людина відкриває щось нове, створює нові ма­теріальні та духовні цінності.

За активністю індивіда:

1) Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Активна уява спрямована пере­важно назовні, людина більше зайнята оточенням, суспільно-значущим і менше — собою. Активна уява визначається і контролюється волею і може бути відтворюючою (репродуктивною) або творчою. Апарат уяви становить умову творчої діяльності особистості.

2) Пасивна уява протікає без постановки мети, інколи — як ілюзія життя, де людина говорить, діє уявно. Пасивна уява може викликатися людиною зумисне. Для виникнення пасивної уяви велике значення має емоційний стан людини. Пасивна мимовільна уява виникає в стані афекту, піл час сну.

За змістом діяльності розрізняють:

1) художній уяві переважають чуттєві (зорові, слухові тощо) обра­зи, надзвичайно детальні та яскраві. Різновиди художньої уяви мають свої специфічні особливості. Ці особливості проявляються при створенні образів художньої уяви, коли переважає той чи інший аналізатор: зоровий і руховий — у скульптора, художника, слуховий — у композитора тощо.

2) Технічна уява створює образи просторових підношень у вигляді геометричних фігур з мисленим застосуванням їх у різних комбіна­ціях. Важливу роль у створенні нових технічних конструкцій відігра­ють асоціації за схожістю. Образи технічної уяви матеріалізуються в кресленнях, схемах, за допомогою яких створюються нові предмети та об'єкти.

3) Наукова уява втілюється у плануванні й проведенні експеримен­тальних досліджень, у вмінні будувати гіпотези, знаходженні неорди­нарних шляхів розв'язання проблеми, в побудові експериментальної ситуації, вмінні узагальнювати емпіричний матеріал тощо. Нау­кова уява допомагає знайти нові, ще невідомі ланки в системі фактів.

Особливим видом уяви є мрія — уява, спрямована на майбутнє, на перспективу життя і діяльності людини. У мріях створюються об­рази бажаного.

Вирізняють і так звану антиципуючу уяву. Вона лежить в основі здатності людини передбачати майбутні події. Антиципація майбутнього можлива завдяки прихованій реакції очікування, що виникає на основі уяви.