Змістовий модуль іі. Філософське розуміння світу, людини та суспільства. Т е м а 5. Філософське вчення про буття (онтологія).

Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття. Класична і некласична онтологія. Буття і матерія. Матеріал як гносеологічна категорія і як субстанція. Простір і час, рух і розвиток. Діалектика, детермінізм та індетермінізм. Проблеми єдиного світу.

Т е м а 6. Філософія пізнання (епістемологія).

Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу. Суб’єкт і об’єкт пізнання і його форми. Раціональне пізнання. Єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні. Ірраціональність пізнання. Пізнання і творчість.

Проблема істини. Класична концепція істини та її альтернатива у сучасній теорії пізнання. Діалектика істини і помилки. Функції практики в процесі пізнання.

Методологія наукового пізнання. Співвідношення філософської, загальнонаукової та спеціалізованої методології. Етичні принципи наукової діяльності.

Т е м а 7. Філософська антропологія

Буття людини у світі природи. Специфіка людського буття. Природа як обєктивне начало в самій людині. Буття людини як реальний процес її існування. Матеріальні основи буття людини. Творчо-трансцендентальна природа людського буття. Свобода, вибір, відповідальність – сутнісні засоби реалізації становлення людської особистості. Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності, і практика. Антропосоціогенез. Проблема людського начала основні детермінанти її появи.

Плотська і духовна людина. Феномен тілесності. Тіло як носій бутійних змістів. Подолання бінарної опозиції духу і тіла. “Мова тіла”. Духовнотворчі первині тіла. Тенденції до перетворення праці в ігру. Орієнтація на тілесність сучасної цивілізації – вияв посилення міфологічного елемента в культурі. Воля, віра, почуття як прояви людського єства.

Людина і особистість. Філософія особистості. Особистість як продукт соціального середовища, особливості її історичного розвитку. Типи особистості. Суспільна позиція особи, її соціальна роль і взаємодія із соціальною нормою історичні типи взаємовідносин особи і суспільства. Відчуження людини в сучасному суспільстві. Проблема оптимізації форм самореалізації людини.

Філософська проблема взаємовідношення душі і тіла людини. Тема життя і смерті у філософії. Конечність індивідуального існування людини. Сенс життя людини і людства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального і суспільного буття. Способи осмислення людського буття. Життя як продукування смислу.

Релігія

Тема 1. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна.

Предмет та обєкт релігієзнавства як науки і як навчальної дисципліни. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань. Засновники та видатні дослідники проблем релігієзнавства. Методи дослідження релігієзнавства, комплексний підхід.

Мета та завдання курсу. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Оцінка релігії та історичних форм вільнодумства. Принципи наукової обєктивності, конкретно-історичної послідовності, толерантності, гуманізму у вивченні курсу релігієзнавства. Світоглядна спрямованість релігієзнавства.

Основні розділи: історія історіософія, філософія релігії, соціологія релігії, психологія релігії, феноменологія релігії, антропологія релігії, культурологія релігії, вільнодумство, географія релігії, лінгвістичне релігієзнавство.