- •Слов'янськ, 2011
- •Філософія
- •Тема 1. Філософії, коло її проблем та роль у суспільстві.
- •Тема2. Стародавня філософія. Парадигма філософії Середніх віків.
- •Тема 3. Західноєвропейська філософія епохи Відродження та Нового часу.
- •Тема 4. Філософська думка в Україні.
- •Змістовий модуль іі. Філософське розуміння світу, людини та суспільства. Т е м а 5. Філософське вчення про буття (онтологія).
- •Т е м а 6. Філософія пізнання (епістемологія).
- •Т е м а 7. Філософська антропологія
- •Тема 1. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна.
- •Тема 2. Походження та форми релігії.
- •Тема 3. Національні релігії .Іслам. Буддизм.
- •Тема 4. Християнство: витоки, еволюція і сучасний стан. Характеристика основних напрямів.
- •Тема 1. Логіка. Її предмет та призначення. Закони та принципи правильного мислення. .Основні закони /принципи/ правильного мислення.
- •Тема2. Поняття як форма мислення.
- •Тема 3.Судження як форма мислення.
- •Тема 4.Умовиводи як форма мислення.
- •План семінарських занять з філософії Практичне заняття №1.
- •Теоретичний блок.
- •Практичний блок.
- •Практичне заняття №2.
- •Теоретичний блок.
- •Практичний блок.
- •Практичне заняття №3.
- •Теоретичний блок.
- •Практичний блок.
- •Практичне заняття №4.
- •1. Теоретичний блок.
- •2 Практичний блок.
- •Практичне заняття №5.
- •Тема 5. Філософська думка в Україні.
- •1. Теоретичний блок.
- •2 Практичний блок.
- •Практичне заняття №6.
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •Практичне заняття №7.
- •Хід заняття:
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •Практичне заняття №8.
- •Хід заняття:
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •Практичне заняття №9.
- •Хід заняття:
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •Практичне заняття №10.
- •Хід заняття:
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •Практичне заняття №11.
- •Хід заняття:
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •План семінарських занять з Релігієзнавства
- •Тема 1. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна.
- •1 Теоретичний блок.
- •Тема 2. Християнство: витоки, еволюція і сучасний стан. Характеристика основних напрямів.
- •Тема 4. Сучасні нетрадиційні релігії.
- •План семінарських занять з логіки
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •Хід заняття
- •Оцінювання аудиторної роботи:
- •Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 1.
- •1. Що є характерними рисами західної цивілізації:
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 1.
- •8. Який метод був розвинений у філософії г.-в.-ф. Гегеля:
- •9.Хто є представником номіналізму?
- •Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль іі
- •1.Гносеологія - це
- •1. Механічне об’єднання в єдине ціле різних, найчастіше протилежних точок зору, філософських поглядів, політичних оцінок прийнято називати:
- •Тестові завдання з релігієзнавства тестові завдання
- •Вимоги до рефератів:
- •Теми рефератів
- •Предмет і значення логіки.
- •Література підручники і навчальні посібники.
- •Дефектологічний, педагогічний технологічний, філологічний (ру, ан) факультет, факультет пвпк, факультет фізичного виховання
- •Філологічний факульте Українське відділення
- •Міністерство освіти і науки України Слов'янський державний педагогічний університет Кафедра філософії, соціально-політичних і правових наук
- •Програма курсу Філософія. Логіка. Релігієзнавство
- •Пояснювальна записка
- •Філософія
- •Тема 1. Сутність філософії і її роль у суспільстві.
- •Тема2. Стародавня філософія. Парадигма філософії Середніх віків.
- •Тема 3. Західноєвропейська філософія епохи Відродження та Нового часу.
- •Тема 4. Філософська думка в Україні.
- •Змістовий модуль іі. Філософське розуміння світу, людини та суспільства. Т е м а 5. Філософське вчення про буття (онтологія).
- •Т е м а 6. Філософія пізнання (епістемологія).
- •Т е м а 7. Філософська антропологія
- •Тема 1. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна.
- •Тема 2. Походження та форми релігії.
- •Тема 3. Національні релігії .Іслам. Буддизм.
- •Тема 4. Християнство: витоки, еволюція і сучасний стан. Характеристика основних напрямів.
- •Тема 1. Логіка. Її предмет та призначення. Закони та принципи правильного мислення. .. Основні закони /принципи/ правильного мислення.
- •Тема2. Поняття як форма мислення.
- •Тема 3.Судження як форма мислення.
- •Тема 4.Умовиводи як форма мислення.
- •Теми рефератів
- •Підручники і навчальні посібники.
- •Перехід від поняття “ тварина” до поняття “ дика тварина” є:
1.Гносеологія - це
а) одне із наукових дисциплін, що вивчає пізнання, його роль у людській життєдіяльності, рушійні сили суперечності пізнання, критерії та ознаки істинних знань;
б) позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову можливість або мати істині знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх віднесення до істини;
в) висловлення сумніву у позитивних можливостях пізнання, так і в його повній неспроможності.
2. Пізнавальне відношення включає в себе три складових:
а) суб'єкт, об'єкт і зміст пізнання (знання);
б) суб'єкт, об'єктивний дух і зміст пізнання;
в) суб'єктивний дух, об'єкт і зміст пізнання.
3. Яке судження обґрунтовує ідеалістичну філософію:
а) ідеї повинні відповідати речам;
б) речі повинні відповідати ідеям;
в) повинно бути взаємна відповідність між речами та ідеями;
4. Соціальні інститути впорядковують і регламентують:
а) сферу освіти; в) рекреаційну сферу;
б) сферу торгівлі; г) всі сфери суспільства.
5. Який з гносеологічних принципів, полягає в тому, що пізнання не вичерпується новою інформацією про світ, а\ створення „другої реальності” – світу культури:
а) принцип творчої активності суб'єкта пізнання;
б) принцип об'єктності;
в) принцип визначальної ролі практики в процесі пізнання.
6. Грецьке слово історія означає:
а) розповідь; в) гіпотеза;
б) наука; г) принцип.
7. Основними формами чуттєвого пізнання є
а) відчуття, сприйняття й судження.
б) відчуття, сприйняття й уявлення.
в) уявлення, судження й умовивід.
8. Домінуючими сферами суспільного життя освіта і наука стають у суспільстві:
а) доіндустріальному; б) індустріальному; в) постіндустріальному.
9. «Світ у своїй сутності не можна пізнати» вважали :
а) скептики; б) стоїки; в) агностики.
10. «Людина маси» досліджується в концепції:
а) Поппера; в) Парсонса;
б) Ортеги-і –Гассета; г) Туліна.
ІІ рівень.
1. Порівняйте між собою наукове та художньо–мистецьке пізнання, доведіть їх переваги та недоліки.
2. Як розумілося буття в античній та середньовічній філософії.
3.Назвіть і охарактеризуйте основні концепції істини.
ІІІ рівень.
1.Назвіть основні характеристики доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства.
2. Які співвідношення суспільного буття і громадської свідомості.
Змістовий модуль ІІ
Варіант № 3.
І рівень:
1. Виберіть правильне твердження, відчуття – це:
а) символи; б) ієрогліфи; в) суб’єктивний образ об’єктивного світу;
г) явище, незалежне від «речі у собі».
2. Який із названих законів відноситься до основних законів діалектики:
а) закон тотожності;
б) закон єдності та боротьби протилежностей;
в) закон суперечності;
г) закон взаємозв’язку змісту та форми.
3.Критерієм істини вважається:
а) думка більшості; в) логіка розумної діяльності;
б) практика; г) те, що веде до успіху.
4. Який філософ висловлював словами, ідеалізм „.... не знає дійсної чуттєвої, діяльності як такої”
а) К.Маркс; б) Л.Фейєрбах; в) Ф. Бекон.
5. Учення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та пізнання є:
а) софістика; б) метафізика; в) діалектика.
6. Засновником психоаналізу є:
а) К.Юнг б) З.Фрейд в) Э.Фромм
7. Якою є сутність речей:
а) очевидною; б) прихованою; в) непізнаваною.
8. Основними формами раціонального (логічного) пізнання є
а) судження, умовивід, відчуття;
б) поняття, судження, сприйняття;
в) поняття, судження, умовивід.
9. Уявлення про час і простір як абсолютні об’єктивні координати, в межах яких відбуваються події, панування незмінних законів і суворого детермінізму, характерно для:
а) класичної картини світу;
б) некласичної картини світу;
в) постнекласичної картини світу.
10. Яка властивість свідомості акцентується в думці про те, що свідомість не тільки відображає об'єктивний світ, але і творить його?
а) раціональність; б) загальність; в) необхідність; г) активність
ІІ рівень.
1. Охарактеризуйте основні причини появи науки.
2.Назвіть та охарактеризуйте основні риси інформаційного суспільства.
3. Як пов'язані поняття свідомість і несвідоме.
ІІІ рівень
1.Якщо суспільство – це нова якість стосовно окремої людини, то чи не означає це нівелювання в ньому індивідуального? Суспільство «створює» людину чи знищує її: обґрунтуйте відповідь.
2.Чи існують, на Ваш погляд, філософські витоки екологічних проблем сучасності.
Змістовий модуль ІІ
Варіант № 4.
І рівень
1. Вчення про те, що суспільство є результатом свідомого об’єднання окремих індивідів з метою реалізації прагматичних цілей є:
а) соціальний атомізм;
б) соціальний редукціонізм;
в) соціальний деструктивізм.
2. Спосіб мислення, при якому те або інше вчення сприймається як вічна істина:
а) догматизм;
б) діалектика;
в) еклектика;
г)софістика.
3. Яке судження виражає матеріалістичне поняття єдності світу:
а) світ єдиний, тому що у його основі лежить єдина субстанція;
б) єдність світу визначається загальною структурністю;
в) єдність світу полягає в його загальній закономірності;
г) єдність світу полягає в його матеріальності.
4. Один мислитель-початківець дивувавс: «Чому у світі існують старі? Адже якщо людина сьогодні ще не стара, то і завтра вона не може бути старою» Який закон діалектики не враховується при цьому:
а) єдності і боротьби протилежності;
б) перехід кількісних змін у якісні;
в) заперечення заперечення.
5. Проблему осьового часу історії досліджував:
а) Маркс; б) Фрейд; в) Сорокін; г) Ясперс.
6. Хто розглядав категорії як «апріорні форми розуму»?
а) Ніцше б) Кант в) Юнг
7. Проблему відчуження особистості у сучасному суспільстві аналізує філософія:
а) неопозитивізму; в) екзистенціоналізму;
б) постпозитивізму; г) структуралізму.
8. Питання про «кінець історії» в новітній філософії поставив:
а) Фейєрбах; в) Фукуяма;
б) Фейєрабенд; г) Фуко.
9. Засвоєння індивідом зразків поведінки, соціальних норм і цінностей для успішного функціонування у суспільстві – це:
а) соціалізація; в) комерціалізація;
б) деградація; г) новація.
10. Діалектичне заперечення – це:
а)перехід від одного стану до іншого;
б) знищення колишнього стану об’єкта зовнішнім фактором;
в) зв’язок, спадкоємність між старим і новим?.
ІІ рівень
1. дайте визначення поняттям «культура» і «цивілізація»
2.Визначте поняття суспільно-економічної формації.
3.Розкрийте зміст географічного детермінізму.
ІІІ рівень
1. Порівняйте класичну та некласичну картини світу.
2. Простежте основні тенденції розвитку науки. Якими вони Вам уявляються - більш позитивними чи негативними? Чому?
Змістовий модуль ІІ
Варіант № 5.
І рівень