Висновки і пропозиції

Виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних суб’єктів і появою потреби в них у інших. При наданні кредитів будь-який банк стикається з необхідністю оцінки кредитоспроможності позичальників. Ця процедура є обов'язковою, і її результати істотно впливають як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку в цілому. Для позичальника оцінка кредитоспроможності також важлива, оскільки від її результату залежить в якому обсязі буде наданий кредит і чи буде він наданий взагалі.

Отже, можна сказати, що кредитоспроможність [creditworthiness] – це система умов, що визначають спроможність позичальни залучати позиковий капітал і повертати його в повному обсязі у передбачені терміни.

Між кредитоспроможністю і платоспроможністю існує істотна відмінність. Справа в тому, що кредитні зобов'язання позичальника перед банком, на відміну від інших зобов'язань, повинні бути погашені виключно грошовими коштами. Тому для банка, що надає кредит, недостатньо, щоб позичальник був платоспроможний, він повинен бути кредитоспроможний. У зв'язку з цим виникає необхідність використання поняття кредитоспроможності для характеристики спроможності позичальника погашати свої зобов'язання перед банком виключно грошовими коштами.

В курсовій роботі ми дослідили методику оцінки кредитоспроможності позичальників сучасними банками, на прикладі дослідили кредитоспроможність позичальника ВАТ „ Ощадбанку”, здійснивши всебічний аналіз фінансових показників даного позичальника, виявили до якого класу його необхідно віднести, дослідили реальну та ефективну процентну ставку та виявили рівень ризику неотримання банком коштів. Також здійснили аналіз динаміки та структури видачі кредитів за 2008 – 2010 рр., визначивши, що у 2008 ВАТ „Ощадбанк” видавалась велика кількість кредитів як юридичним, так і фізичним особам у 2008 році, проте ці показники значно підвищились у 2009 році. Світова криза спонукало банківські установи проявляти більшу ретельність при оцінці плато - та кредитоспроможності позичальників і тому у 2010 році в порівнянні із 2009 роком зменшилась кількість виданих кредитів, а кількість проблемних досягла стабільного рівня.

Також було проведено дослідження сутності понять „кредитоспроможність”, „оцінка кредитоспроможності”, „механізм оцінки кредитоспроможності”, - узагальнено та систематизовано складові інформаційного забезпечення фінансового аналізу та сформовано кваліфікаційні вимоги до даних, що використовуються в процесі оцінки кредитоспроможності. У курсовій роботі досліджено структуру механізму оцінки кредитоспроможності в системі управління ризиками банківської діяльності та розроблено рекомендації щодо його вдосконалення.

Нами проведено вивчення проблем методики оцінки кредитоспроможності позичальників, та запропоновано шляхи їх вирішення. Також визначено основні напрямки розвитку даної методики: запропоновано більш ширше вивчення інформації про потенційного позичальника; здійснення глибоко вивчення кредитної історії позичальника, уникати незабезпечених та нецільових довгострокових кредитів, тощо.