- •1. Нтр та її вплив на соціально-економічний розвиток країн Заходу в 50-60 рр.
- •2 Другий етап нтр
- •3. Форми і методи державного регулювання економіки в країнах Заходу.
- •4. Динаміка розвитку економіки країн Зах.Європи в др.Пол. Хх ст.
- •5.Соціальний розвиток країн Заходу у другій половині хх ст.
- •7. Зростання міжнародних позицій сша у результаті Другої світової війни.
- •2Вересня 1947р. Сша підпис з країнами Пд.Америки пакт «Ріо-де-Жанейро» про спільну оборону Зх. Півкулі.
- •8.Економічний розвиток сша у 1945-1960 рр.
- •9. Внутрішньополітична боротьба у сша на зламі 40-50 рр. Маккартизм.
- •10. Суспільно-політичні рухи в сша в 40-50 рр.
- •11. Зовнішня політика сша у 1945-1960 рр: західноєвропейський напрямок.
- •12. Зовнішня політика сша у 1945-1960 рр: далекосхідний напрямок.
- •13. Економічний розвиток сша у 60рр.
- •14. Ліберальні реформи Дж. Кеннеді та л. Джонсона.
- •15. Законодавство сша про громадянські права 50-60-х
- •16. Рух за громадянські права у сша в 50-60 рр
- •17. Зовнішня політика сша у 60 р: латиноамериканський напрямок.
- •18. Участь сша у в’єтнамській війні.
- •19. Економічний розвиток сша у 70 рр.
- •20. Вотергейтська справа
- •21. Зовнішня політика сша у 70 рр: далекосхідний напрямок.
- •22. Американо-радянські угоди 70 років.
- •23. Економічний розвиток сша у 80-90.
- •24. Внутрішньополітичне життя сша у 80 рр.
- •25. Проблеми ядерних озброєнь в ам.-рад. Відносинах 80-поч.90 рр.
- •26. 11 Вересня 2001 у сша
- •27. Військові акції сша та їх союзників в Афганістані та Іраку.
- •28. Канада в період правління ліберальних урядів (1963-1984)
- •29. Зміцнення демократичних принципів держ.Ладу в країнах Зах.Європи. Конституції.
- •31. Співтовариство - економічна співпраця. «План Шумана»
- •32. Римський договір 1957 р.
- •33. Розбудова спільного ринку в 70-80 рр. Єдиний європ.Акт.
- •34. Єс на зламі хх-ххі ст.
- •35. Міжнародноправове становище Нім. Після капітуляції. Постадамська конф.
- •36. Зх. Німеччина в 1945-49 рр.
- •38. Посилення суперечностей між Зх. І срср. Розкол Німеччини.
- •39. Фрн у 50-60 рр. Нім. Економічне диво.
- •40. Зовн.Політ.Становище Зх.Нім. У 1949-55рр. Париз. Угоди.Вступ фрн до нато.
- •42. Нова сх. Політика фрн.
- •43. Революція 1989-90. Об'єдн. Нім
- •44. Німеччина у 1990-2008.
- •46. Великобрит. У 50-70 рр.
- •47. Розпад британської колоніальної імперії.
- •48. Політика Маргарет Тетчер.
- •49. Уряд т. Блера, його вн.І зовн. Політика.
- •50 Розстановка політ. Сил у Франції. Тим час.Режим
- •51. Конституювання іv республ. У Фран.
- •52. Політична боротьба у Франції в роки 4 республіки.
- •54. Конституювання п’ятої республіки у Франції. Політичний курс ш. Де Голля.
- •55. Франція і алжирська проблем
- •56. Травн.-червневі події 68 р. У Франції.
- •57. Політ.Боротьба у Франції в 70-их рр..
- •58. Зовнішня політика Франції у 1958-1981
- •59. Внутрішньополітичне життя Франції у 1958-1995 рр.
- •60. Франція на рубежі хх-ххі
38. Посилення суперечностей між Зх. І срср. Розкол Німеччини.
Німеччина зазнала поразки у Другій світовій війні і її долю вирішували країни-переможці. Основні положення післявоєнного устрою Німеччини були розроблені на Потсдамській конференції в липні-серпні 1945 р. Західнонімецькі землі (11 земель) опинились в американській, англійській і французькій зонах окупації (43 млн. осіб). Управління Німеччиною знаходилось у руках Контрольної Ради представників країн-переможців. Передбачалось, що у майбутньому Німеччина стане єдиною і демократичною державою. Конфронтація Заходу й СРСР трагічно позначилась на долі Німеччини: через неї пройшла лінія протистояння двох світових систем. "Холодна війна" примусила західні країни по-новому оцінити роль своїх окупаційних зон. Із ворога Західна Німеччина повинна була стати надійною опорою Заходу.
Вже влітку 1946 року виявилися принципові розходження між західними державами та Радянським Союзом у питанні щодо майбутнього Німеччини. Практично стало неможливим приймати погодженні рішення.
Виходячи з потреби об'єднати зусилля для економічної відбудови західнонімецьких земель, у квітні 1946 р. відбулася спільна нарада делегацій американської та британської зон ( до речі, в ній взяли участь і представники КПН), на якій було прийнято рішення об'єднати обидві зони у так звану Бізонію і створити виборну Двозональну економічну раду. Це рішення підтримали всі партії, за винятком комуністів. 2 грудня 1946 р. угода про Бізонію була підписана. В червні 1947 р. відбулися перші вибори до Економічної Ради яка мала законодавчі повноваження, тобто перетворилася у парламент. До її складу ввійшли 52 представники всіх відновлених партій.
Слід зазначити, що американці справедливо побоювалися, що в центрі Європи може виникнути політична нестабільність, спровокована економічною руїною. Саме тому вони прийняли рішення включити Західну Німеччину в план Маршала. Від нього пролягав прямий шлях до грошової реформи в західних зонах, до нового і справді вирішального кроку в розколі Німеччини. В даному випадку економічні інтереси поєднувалися з політичними міркуваннями Західні держави розуміли, їм не вдасться одночасно стримувати прибічників державності в Німеччині і СРСР. До того ж і «холодна війна» набирала розмаху. Всі ці обставини логічно вели до створення на території західних окупаційних зон стабільної демократичної держави.
В 1948 році події розвивалися по висхідній лінії. Бізонія набувала перших ознак політичного утворення, водночас почалися приготування до створення Тризонії. У лютому 1948 р. уряд Франції приєднав до Бізонії свою окупаційну зону. Тоді ж, у лютому 1948 р. у Лондоні відбулася конференція представників трьох держав - США, Великобританії та Франції (без СРСР), на якій, окрім створення Тризонії. йшлося про майбутній державний лад Західної Німеччини, про контроль над Руром та проблеми біженців і безпеки. Сепаратні дії західних союзників суперечили рішенням Потсдаму, згідно з якими радянський представник мав право на участь в управлінні всіма чотирма зонами. У ноті від 13 лютого Радянський Союз засудив акції США, Великобританії та Франції. Маршал Соколовський, який очолював радянську зону окупації, 20 березня назвав Лондонську конференцію « таємною змовою» і оголосив про свій вихід з СКР.
У Німеччині було створено єдину адміністрацію й військове командування. Було розроблено проект конституції і створено управління господарством, яке очолив Л.Ерхард. Господарська реформа включала в себе грошову і реформу цін. Її проведення розпочалось у 1948 р. Грошова реформа передбачала створення твердої валюти. 28 липня 1948 р. окупаційна адміністрація видала декрет, за яким старі рейхсмарки вважались недійсними і вводились нові дойчмарки. Запровадження нових грошей у зх.зонах перетворило територіальні кордони у державні. Військово-політичний та державний розкол Німеччини став реальністю.