Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСТУП ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
05.08.2019
Размер:
130.05 Кб
Скачать

Вступ до літературознавства

2. Основні галузі науки про літературу, їх загальна характеристика. Основними галузями науки про літературу є три дисципліни. Це: теорія літератури, історія літератури, літературна критика.  Теорія літератури вивчає природу, специфіку, загальні закономірності розвитку художньої літератури, основні закони творчості, яких свідомо чи підсвідомо дотримуються письменники різних епох і народів. Вона встановлює критерії та принципи аналізу й оцінки літературного матеріалу. Історія літератури досліджує літературний процес і на його основі з’ясовує місце і значення окремих явищ літератури. Літературна критика – це певний відгук на важливі літературні події доби. Головне її завдання – всебічний аналіз нових явищ літератури та його оцінка з точки зору того етапу розвитку, на якому перебуває суспільство.

3. Історія літератури – одна з основних галузей науки про літературу. Історія літератури займається дослідженням худ.літер. в історичному аспекті від її зародження і до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову історію, так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками років. Історія літератури кожного народу має специфічні особливості, пов’язані з неповторними шляхами його історичного розвитку. Тривала відсутність державності укр.народу, утиски його мови та культури впродовж віків знайшла своє помітне відображення в історії національної літератури в цілому, у творчості окремих її працівників(Т.Шевченко, П.Куліш).  Своїм обсягом, значною кількістю наукових праць, багатством конкретного матеріалу іст.літер. виокремлюється серед інших основних літературознавчих дисциплін. Іст.літер. кожного народу поділяється на кілька періодів.  С. Єфремов називає 3 періоди в іст.укр.літер. : доба національно – державної самостійності; доба національно – державної залежності; доба національного відродження. Д .Чижевський виділяє такі періоди: 1. Доба монументального стилю 11ст. 2. Доба орнаментального стилю 12-13ст. 3. Переходова доба 14-15ст. 4. Ренесанс та реформація кінець 16ст.  5. Барокко 17-18ст. 6. Класицизм кінець18ст – 40-ві роки 19ст. 7. Романтика кінець 20х років – початок 60х років 19ст. 8. Реалізм – від 60х років 19ст…. 9. Символізм початок 20ст. В історії літер. побутують переважно ті ж жанри, що й у теорії:монографія, огляд, стаття, есе. Трапляються також нарис, рецензія.

4. Композиція художнього твору. Основні компоненти копозиції. Композиція – форма побудови худ.твору, яка знаходить свій вияв у смислозначущому співвідношенні окремо взятих його частин. Складання з компонентів, які творять єдине ціле. Укр. літературознавці 20ст.визначають композицію твору як його «вибудову, розподіл окремих частин, їх порядок, їхній взаємозв’язок, гармонійну будову всього твору або навмисне чи ненавмисне безладдя, в якому подано зміст твору.» Одним із найважливіших компонентів композиції є сюжет. Це порядок, в якому розгортаються події твору. В основі сюжету завжди лежить якесь зіткнення, протиріччя – якийсь конфлікт, довкола якого і обертаються події. В розгортанні подій визначаються такі елементи: експозиція – характеристика сюжету, що вводить читача в ситуацію; зав’язка – подія чи ряд подій, що стануть причиною конфлікту; розвиток дій, кульмінація – найвища точка напруги в розвитку конфлікту; розв’язка. Композиція твору залежить від тих тематичних та ідейних завдань, які ставить перед собою автор.

Композиція — побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата.

Композиція виражає взаємини, взаємозв'язок, взаємодію персонажів, сцен, епізодів зображених подій, розділів твору; способів зображення і компонування художнього світу (розповідь, оповідь, опис, портрет, пейзаж, інтер'єр, монолог, діалог, полілог, репліка,ремарка) і кутів зору суб'єктів художнього твору (автора, розповідача, оповідача, персонажів).

Слово "композиція" походить від латинського "Compositio" що означає твір, складання, зв'язок, зіставлення. Композиція забезпечує логічне і красиве розташування частин, з яких складається ціле, надає ясність і стрункість формі, робить зрозумілим зміст.

5 ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

 

Система наукових понять, яку створює теорія літератури, є досить складною та різноманітною. Структурно вона по­діляється на кілька розділів. Перш за все теорія літератури вивчає сутність, зміст і форму художньої літератури, її специфіку та функції як самостійного виду мистецтва. Далі у сферу впливу теорії літератури входить розуміння спе­цифіки художньої творчості й аналіз конкретних літератур­них явищ, поділ поезії на роди та жанри. Ще теорія літе­ратури досліджує літературний процес, зміну напрямів, течій, шкіл, особливості стилю окремого письменника й у цілому літератури певної доби. Нарешті, до завдань теорії літератури входить розгляд закономірностей розвитку мови художньої літератури, особливостей віршування тощо.

  

Теорія літератури досліджує загальні й спільні для кожної окремої національної літератури (української, китайської, іспанської тощо) закони й закономірності, що пов'язують літературу з навколишньою дійсністю, а також внутрішньо-літературні закони. Основними жанрами теорії літератури є монографія, стаття, огляд, есе.  

Тео́рія літерату́ри — галузь наукового знання про сутність, специфіку художньої літератури як мистецтва слова, про засади, методи її вивчення, критерії оцінки літературних творiв. Теорія літератури як абстрактна, узагальнювальна наука про літературу формувалася поступово на основі роздумів, аналізу художньої творчості, мистецтва взагалі і в процесі диференціації гуманітарних знань сформовується наприкінці XVIII—XIX століть. у відносно окрему науку, продовжуючи взаємодіяти з філософією, естетикою, поетикою,історією літератури та літературною критикою.

Система наукових понять, яку створює теорія літератури, є досить складною та різноманітною. Структурно вона поділяється на кілька розділів. Перш за все теорія літератури вивчає сутність, зміст і форму художньої літератури, її специфіку та функції як самостійного виду мистецтва. Далі у сферу впливу теорії літератури входить розуміння специфіки художньої творчості й аналіз конкретних літературних явищ, поділ поезії на роди та жанри. Ще теорія літератури досліджує літературний процес, зміну напрямів, течій, шкіл, особливості стилю окремого письменника й у цілому літератури певної доби. Нарешті, до завдань теорії літератури входить розгляд закономірностей розвитку мови художньої літератури, особливостей віршування. Теорія літератури досліджує загальні й спільні для кожної окремої національної літератури закони й закономірності, що пов'язують літературу з навколишньою дійсністю, а також внутрішньолітературні закони.

Основними жанрами теорії літератури є монографія, стаття, огляд, есе. До основних завдань теорii лiтератури входить розгляд закономiрностей розвитку мови худ.лiтератури, особливостей вiршування тощо.

Теорія літератури – одна з основних галузей науки про літературу. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури. Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на основі глибокого дослідження багатьох окремих національних літератур на різних етапах їх історичного розвитку. Система наукових понять, яку створює теорія літератури, є досить складною і різноманітною. Теорія літератури вивчає сутність, зміст і форму художньої літератури, її специфіку та функції як самостійного виду мистецтва. Далі в сферу впливу теорії літератури входить розуміння специфіки художньої творчості й аналіз конкретних літературних явищ, поділ поезії на роди та жанри. Ще досліджує літературний процес, зміну напрямів, течій, шкіл, особливості стилю окремого письменника й у цілому літератури певної доби. До завдань теорії літератури входить розгляд закономірностей розвитку мови худ.літер, особливостей віршування. Т.л. досліджує загальні й спільні для кожної окремої національної літератури закони й закономірності, щ пов’язують літер. з навколишньою дійсністю, а також внутрішньо-літературні закони. Основними жанрами т.л. є монографія, стаття, огляд, есе.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.