Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вступ до літературознавства 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
05.08.2019
Размер:
223.23 Кб
Скачать

28 Форма — внутрішня ізовнішня структура, спосіб існування змісту, певне співвідно_шення елементів і процесів у часі і просторі, тривалі зв’язки

між ними. Зміст і форма можуть бути у єдності. Форма сприяє розвиткові змісту, якщо вона йому відпо_відає, та гальмує розвиток, якщо застаріла і не відповідає змісту.Між старою формою і новим змістом загострюється суперечність, яка спричиняє конфлікт. І тоді стара форма має бути замінена новою. Це завжди відбувається як у природі, так і у суспільстві.

Практичним виявом змісту у творі є його художня форма, завдяки якій твір сприймається і залишається таким для наступ_них поколінь. Художня форма є матеріалізацією змісту, адже тільки матеріальне втілення може надати задумові зовнішнього, об’єктив_но_реального буття, лише воно дозволяє митцю донести свої дум_ ки і почуття іншим.

У літературі за матеріал править слово.

У цілому будь_який мистецький твір постає як гармонійне поєднання художнього образу і матеріалу.

Отже, форма включає матеріал і такі елементи, як компози_ція(структурна побудова худ. Твору розміщення і співвідношення всіх його елементів і частин у єдиному цілому), сюжет(внутрішній зв'язок подій у творі, взятих у їх часовому розвитку), зображувально_виражальні засоби та ін.

Елементи форми, які знаходяться на «нижчому» рівні, утво_рюють внутрішню форму мистецтва, а елементи, які лежать на«вищому» рівні, — зовнішню його форму. До «внутрішньої»форми належать сюжет і характери, їх взаємозв’язок є образ_ною структурою художнього змісту, способом його розвитку; до «зовнішньої» — усі зображувально_виражальні засоби мистецт_ва, вона виступає способом матеріального втілення змісту. Такі елементи форми, як композиція, ритм — це скелет, кістяк ху_дожньо_образної тканини мистецького твору, вони поєднують всі елементи зовнішньої форми.

Форма — це внутрішня організація, структура ху"дожнього твору, створена за допомогою зображувально"вира"

жальних засобів даного виду мистецтва для вираження худож" нього змісту.

Отже, художня форма сприяє розкриттю змісту твору, вона являє собою складну організацію і містить такі елементи, як композиція, сюжет, зображувально_виражальні засоби, тісно пов’язана з матеріалом, має два рівні — «зовнішній» і

«внутрішній»; форма дозволяє зрозуміти мистецький твір, пра_ вильно розкрити його зміст.

32Як уже зазначалося, ще в період панування поезії в літературі виділилися три роди літератури: епічний, ліричний, драматичний. В основу поділу творів за родовими ознаками покладена така ознака, як спосіб зображення життя.Кожен літературний рід існує у певних літературних жанрах. Жанр – це історично сформований і тому історично стійкий тип художнього твору, який синтезує характерні особливості змісту та форми певного виду творів у кожному літературному роді.

Лірика (з грецької – „твір, виконаний під акомпанемент ліри”) – рід художньої літератури, в якому передаються передусім суб’єктивні переживання людини, її емоції, роздуми, настрої, викликані, звичайно, об’єктивними, реальними подіями. Пишуться ліричні твори переважно віршованою мовою. Основні жанри лірики виділяються з огляду на зміст та особливості побудови ліричних творів. Найтиповіші ліричні жанри такі: ода – досить великий віршований твір з урочистим змістом; вірш – невеликий віршований твір, що відображає інтимні роздуми, почуття, враження; елегія – вірш, перейнятий змішаним почуттям радості і суму або тільки смутком, роздумом; сонет – поезія із 14-ти віршових рядків, побудована за суворою строфічною схемою тощо.

Епос (з грецької – „слово, розповідь”) – рід літератури, що прагне зобразити дійсність з погляду об’єктивного, ніби відстороненого. В епічних творах письменник у розповідно-описовій формі змальовує події, людей, їхні вчинки. Відповідно до обсягу епічного тексту і зумовлених ним структурних особливостей виділяються такі епічні форми:

-малі форми (байка – коротка повчальна розповідь у віршах або прозі, що має алегоричний зміст, із чітко сформульованою мораллю; оповідання – розповідь про окрему подію з життя героя; новела – розповідь про незвичайну подію з життя героя);

-середні форми (повість – історія одного людського життя, що неминуче стикається з долями інших людей, розказана від імені автора або інших героїв),

-великі форми (роман – історія життя кількох, іноді багатьох людських особистостей протягом тривалого часу; роман-епопея – відрізняється особливою широтою зображуваних подій і різноманітністю персонажів).

Драма (з грецької – „дія”) – літературний рід, що, як і епічний, зображує дійсність з погляду об’єктивного, „відстороненого”, але в драмі життя і характери персонажів показано у формі розмови дійових осіб (діалогів і монологів). Драма одночасно належить як літературі, так і театру. Основні жанри драми виділяються з огляду на тип конфлікту, покладеного в основу побудови твору:

-трагедія – відтворює гострі, непримиренні життєві конфлікти, що приховують у собі катастрофічні наслідки, які завершуються загибеллю героя;

-власне драма – п’єса з гострим конфліктом, показує особистість у її складних стосунках із суспільством і у тяжких переживаннях; проте існує можливість благополучного розв’язання конфлікту сил, що стикаються;

-комедія – зображує конфлікти, у яких стикаються життєві характери, які діють в обставинах, що викликають сміх.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.