2. Дати характеристику основним принципам флористичного дизайну.

До основних принципам флористичного дизайну відносяться:

• висота;

• ширина;

• глибина;

• фокус;

• рівновага;

• рельєф;

• виразність;

• текстура;

• динамічність;

• час, підлегле правилу: життя й рух навколо несучої структури.

Висота - пануюче, переважаючий композиції вертикальний елемент, що визначає габаритність квіткової композиції.

Ширина - горизонтальні елементи, що врівноважують композицію з кожної сторони.

Глибина - пропорційні висоті елементи попереду, позаду й знизу квіткового аранжування.

Фокус (центр букета) - елемент, розташований в основні лінії висоти: створює враження, що вся композиція "росте" як би із геометричного центру.

Рівновага - комбінація двох складових: реальної рівноваги, що забезпечує стійкість композиції, і рівноваги оптичні, що створює враження гармонії.

Рельєф - комбінація різних по висоті елементів, розташованих у різних площинах. Для його створення ми змішуємо, наприклад, елементи округлі й гострі, зрушуємо квіти вправо й вліво, утворюючи трикутні системи, і т.д. Навіть у композицій, разглядаємих тільки попереду, тильну сторону потрібно ретельно оформляти, включаючи в неї елементи, що сприяють красі всього ансамблю. Залишаючись невидимим, їх рельєф урівноважує всю композицію, дозволяє замаскувати основу.

Виразність – кожний твір мистецтва повинний мати якийсь - зміст, щось виражати Виразність передається в першу чергу формою й кольором, символікою квіткових рослин, ліній, додатковим матеріалом, символікою кольору. Виразність - кінцева мета автора реалізована в добутку.

Текстура - рослини мають різноманітну текстуру – глянцеву, бархатисту, пухнату, матову і т.д. Різні текстури рослин дозволяють уникнути одноманітності.

Динамічність - (рух) у просторі передається направленим ліній, їх вигином і взаємним розташуванням, що й створює ефект внутрішнього напруження - у часі передається набором рослинного матеріалу й стадією його росту й розвитку.

Час - у квітковій композиції виражається подвійно з однієї сторони квіти мають певний час цвітіння (сезон): весняний, літній, осінній. З іншої сторони уява про відносний час: набряклі бруньки, бутони - майбутнє; напіврозкриті квіти - сьогодення; повністю розкриті - минуле. Присутність в одній композиції квітів різної стадії розвитку створює ілюзію перебігу часу.

3. Колір. Психологічне сприйняття кольорів. Кольоровий шар. Хроматичні та ахроматичні кольори.

Сприймаючи колір, ми одержуємо більшу частину інформації про навколишній нас світ. З найдавніших часів колір служить і символом, і прикрасою, і джерелом емоційних відчуттів, естетичних переживань.

Цілеспрямоване застосування кольору стало своєрідним показником культури суспільства.

Колір у всім і навколо нас. Він вічний і постійно мінливий у часі й у просторі. Емоційно впливаючи, колір нас радує, або засмучує, заспокоює або збуджує, він впливає на наше самопочуття й працездатність. Колір сприймається не тільки емоційно, але й асоціативно.

Вивчивши закони й принципи кольоросполучень, людина розвиває в собі художнє почуття кольору. Флористові ці знання просто необхідні, він створює гаму фарб за допомогою рослин - квітів, трав, гілок і іншого природного й декоративного матеріалу.

Кольори діляться на 2 групи - збудливі й заспокійливі.

Кожний колір викликає в людини різні емоції, відчуття:

• червоний, жовтогарячий, жовтий - збуджувальні

• синій, зелений, фіолетовий - заспокійливі.

Природною шкалою клірових тонів служить спектр сонячного світла (веселка). При розташуванні спектра по окружності - можна одержати квіткове коло. Це коло ділиться на 2дві частини - теплу и холодну. І складається із трьох основних кольорів - червоного, жовтого и синього й трьох проміжне жовтогарячого, зеленого й фіолетового кольору. Теплі тони - червоний, жовтогарячий і жовтий - нагадують колір вогню, сонця. Холодні - синій, зелений, фіолетовий їхні відтінки - асоціюються з льодом, снігом, місячним світлом.

Усі кольори вхідні в колірне коло називаються хроматичними.

Ахроматичні кольори - білий, чорний і всі відтінки сірого. Дуже важливо, щоб кольори для композицій використовувалися з урахуванням символічного значення й психологічного впливу їх кольору. У кольорі як і у форм, може бути своє символічне значення, символічний зміст, і флористові слід завжди пам'ятати про це. Правильно обраний колір може стати причиною успіху, або причиною невдалого аранжування. За допомогою кольору можна виразити настрій або нагадати про пору року, тому вміння правильно користуватися з кольором є дуже важливою складовою роботи флориста.

4. Кольорові сполучення. Контрастні, дисгармонійні, нюансові поєднання. Основні правила колористики.

Без кольорового контрасту, квіткова композиція була б нудної й невиразною. Про контраст говорять тоді коли існує відчутна різниця двох кольорових відтінків.

Кольоровий контраст - це видима відмінність кольору. Наші органи почуттів сприймають цю різницю при порівнянні. Як правило підсилити або зменшити кольоровий контраст можна за допомогою контрастних кольорових відтінків. Якщо кольори не дуже різняться, то й контраст буде слабким, а при збільшенні різниці між кольорами відтінками він підсилиться. Відмінність між колірними відтінками помітно тільки при їхньому порівнянні.

Квіткові комбінації можуть бути:

• контрастними;

• характерними;

• дисгармонічними;

• гармонійними;

• ньюансові.

Контрастні - у коліровому колі розташовані діаметрально протилежно один одному.

Характерні - утворюються із кольорів, що лежать у колі через один.

Дисгармонічні - утворюються відтінками лежачим рядом у кольоровому колі.

Нюансові - комбінація відтінків одного кольору, від темного до світлого.

Кольорова композиція повинна ґрунтуватися на обмеженому числі сприйманих кольорових комбінацій - тільки тоді вона буде зрозумілою.