- •Кабінет міністрів україни
- •І. Загальні положення
- •1.1. Цілі Енергетичної стратегії
- •1.2. Завдання та напрями Енергетичної стратегії
- •1.3. Позиціонування України на міжнародних енергетичних ринках
- •1.4. Огляд використання первинних джерел енергії та споживання енергії кінцевими споживачами
- •Енергетична залежність України та країн світу у [2000 - 2004 рр.], %
- •Питоме річне споживання первинної енергії у країнах світу, т у.П./люд. (за даними Міжнародного енергетичного агентства (меа)
- •Питоме річне споживання електричної енергії у країнах світу та в Україні, кВтг/люд. (за даними меа)
- •1.5. Прогнозування макроекономічних показників потреби України в паливно-енергетичних ресурсах
- •Прогнозний паливно-енергетичний баланс України до 2030 року
- •Споживання власних та імпортованих ресурсів у 2005, 2030 роках, млн. Т у.П. / %
- •2.1. Баланс електричної енергії
- •Прогнозний баланс електроенергії в Україні до 2030 року, млн.КВтг (базовий сценарій)
- •Використання палива на теплоелектростанціях і блок-станціях України до 2030 року
- •Прогнозні витрати власного та імпортованого палива на виробництво електричної та теплової енергії електростанціями у 2005, 2030 роках, %
- •2.2. Баланс вугілля
- •2.3. Баланс нафти
- •Прогнозний баланс видобутку, імпорту та споживання нафти та газового конденсату
- •Прогнозна динаміка видобутку та імпорту сирої нафти і газового конденсату для забезпечення власного споживання, млн.Тонн
- •2.4. Баланс газу
- •Прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу до 2030 року, млрд. М3 (базовий сценарій)
- •Прогнозна динаміка видобутку та імпорту природного газу для забезпечення власного споживання, млрд. М3
- •III. Стратегія розвитку електроенергетичної галузі
- •3.1. Електрична енергія
- •3.1.1. Структура споживання та виробництва електричної енергії
- •Прогноз споживання електричної енергії за групами споживачів, млн.КВтг
- •Динаміка відпуску електроенергії та її витрат на транспортування електричними мережами України, млрд.КВтг
- •Динаміка зменшення витрат електричної енергії на її транспортування електричними мережами, %
- •Структура енергогенеруючих потужностей електричних станцій України (базовий сценарій)
- •Динаміка виробництва електроенергії, млрд.КВтг
- •Основні показники розвитку електроенергетики України на період до 2030 року
- •3.1.2. Характеристика сучасного стану та розвиток теплових електростанцій
- •Прогнозний баланс палива на тес, тец і блок-станціях (з урахуванням локальних джерел) до 2030 року, млн. Т у.П.
- •Питомі витрати умовного палива на відпуск електроенергії, г у.П./кВтг
- •3.1.3. Забруднення навколишнього середовища
- •3.1.4. Характеристика сучасного стану та розвиток гідроелектростанцій
- •3.1.5. Характеристика сучасного стану та розвиток електричних мереж
- •Міждержавні лінії електропередачі України та можливості експорту електроенергії
- •3.1.6. Оптовий ринок електричної енергії
- •3.2. Теплова енергія
- •3.2.1. Характеристика сучасного стану та розвиток системи теплозабезпечення
- •Споживання теплової енергії (брутто) в Україні - млн. Гкал
- •Загальні і питомі витрати палива на виробництво теплової енергії котельнями та електростанціями *
- •3.2.2. Характеристика сучасного стану та розвиток теплових мереж
- •3.3. Ціни та ціноутворення
- •Порівняльні тарифи на електричну енергію в Україні та інших країнах у 2004 році, цент/кВтг
- •IV. Стратегія розвитку ядерної енергетики
- •4.1. Характеристика сучасного стану та розвиток атомних електростанцій
- •Річне виробництво електроенергії в Україні у період 2005-2030 рр., млрд.КВтг
- •Будівництво і введення в експлуатацію енергоблоків з використанням прилеглих майданчиків аес (енергоблоки 1000 мВт та 1500 мВт)
- •4.2. Екологічна безпека та безпека експлуатації атомних електростанцій
- •4.3. Поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами
- •4.4. Характеристика сучасного стану та розвиток атомної промисловості
- •4.4.1. Структура споживання та характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел
- •4.4.2. Виробництво урану
- •4.4.3. Виробництво цирконію
- •4.4.4. Забруднення навколишнього середовища
- •4.5. Аналіз та вибір інноваційних ядерних технологій для потреб ядерної енергетики України на віддалену перспективу
- •4.6. Нормативно-правове забезпечення розвитку яек
- •Необхідні інвестиції у розвиток атомної промисловості в період 2006-2030 рр.
- •V. Стратегія розвитку вугільної промисловості
- •5.1. Структура споживання та характеристика внутрішніх і зовнішніх джерел
- •Структура витратної частини балансу вугілля у 2005 році
- •Запаси вугілля на діючих шахтах за марками
- •5.2. Характеристика сучасного стану та розвиток вугледобувних підприємств
- •Виробнича потужність та кількість діючих вугледобувних підприємств
- •Обсяги видобутку, імпорту та експорту вугілля, млн.Тонн
- •5.3. Забруднення навколишнього середовища
- •5.4. Ціни та ціноутворення
- •Динаміка цін на енергетичне вугілля та основне гірничошахтне обладнання і матеріали порівняно з 2000 роком
- •VI. Стратегія розвитку нафтогазової промисловості
- •6.1. Нафта
- •6.1.1. Баланс, імпорт, експорт
- •Динаміка приросту запасів нафти з газоконденсатом, млн.Тонн
- •6.1.2. Характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел
- •6.1.3. Розвиток нафтопереробної промисловості
- •Переробка нафти на нпз України в 1991-2005 рр. (тис. Тонн)
- •Прогноз видобутку нафти українськими компаніями за межами України
- •Техніко-економічні показники проектів видобутку нафти
- •6.1.4. Характеристика сучасного стану та розвиток нафтотранспортної системи України
- •Характеристики пропускної спроможності та завантаженості нафтотранспортної
- •6.1.5. Забруднення навколишнього середовища
- •6.1.6. Ціни та ціноутворення
- •6.1.7. Створення стратегічного запасу нафти та нафтопродуктів
- •6.2. Природний газ
- •6.2.1. Структура споживання , імпорт, експорт
- •Маршрут газопроводу „Набукко” та можливі варіанти постачання природного газу в Україну з використанням болгарської та турецької ділянок газопроводу
- •Динаміка зміни експортного потенціалу природного газу Ірану та Туркменістану, млрд. М3
- •6.2.2. Характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел
- •Динаміка видобутку газу в Україні, млрд. М3
- •Прогнозований річний видобуток природного газу українськими компаніями за межами України, млрд. М3 на рік (базовий сценарій)
- •Техніко-економічні показники проектів видобутку природного газу нак „Нафтогаз України” за межами України
- •6.2.3. Характеристика сучасного стану та розвиток газотранспортної системи
- •Частка активної місткості псг країн Європи у 2005 р.
- •6.2.4. Забруднення навколишнього середовища
- •6.2.6. Заміщення рідкого моторного палива стиснутим газом
- •Кількість газобалонних автомобілів, од.
- •Кількість автомобільних газонаповнюючих компресорних станцій (агнкс), що забезпечують автомобілі спг, од.
- •Прогноз заміщення рідкого моторного палива стиснутим природним газом
- •Прогноз розвитку системи використання стиснутого газу як моторного палива
- •6.2.7. Використання скрапленого газу (пропан-бутану) у якості моторного палива
- •6.2.8. Заходи з реалізації заміщення рідкого моторного палива стиснутим і скрапленим газом
- •VII. Пріоритетні напрями та обсяги енергозбереження. Потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії
- •7.1. Потенціал енергозбереження в Україні
- •7.1.1. Сучасний стан енергоефективності національної економіки
- •Структура потенціалу енергозбереження
- •Загальний потенціал енергозбереження в 2030 році, млн. Т у.П.
- •7.1.2. Оцінка потенціалу енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора Потенціал енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора
- •7.1.2.1. Оцінка потенціалів галузевого енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора на період до 2030 року
- •7.1.2.2. Оцінка потенціалу міжгалузевого енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора на період до 2030 року
- •Потенціал міжгалузевого економічно доцільного енергозбереження за рахунок
- •7.1.3. Оцінка потенціалу енергозбереження за рахунок структурного фактора на період до 2030 року
- •Потенціал енергозбереження за рахунок структурних зрушень
- •7.1.3.1. Оцінка потенціалів галузевого енергозбереження за рахунок структурного фактора на період до 2030 року
- •7.1.3.2. Оцінка потенціалу міжгалузевого енергозбереження за рахунок структурного фактора на період до 2030 року
- •7.2. Політика енергозбереження в Україні, проблеми і перспективи
- •7.2.1. Проблеми енергозбереження та шляхи їх вирішення
- •7.2.2 Механізми фінансування заходів з енергозбереження
- •7.3. Потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії
- •На даний час цей потенціал використовується недостатньо. Частка нвде в енергетичному балансі країни становить 7,2% (6,4% − позабалансові джерела енергії; 0,8% − відновлювальні джерела енергії).
- •Показники розвитку використання нвде за основними напрямками
- •Освоєння (базовий сценарій), млн. Т у.П./рік
- •VIII. Загальні екологічні проблеми та шляхи їх розв'язання
- •IX. Гарантування енергетичної безпеки
- •X. Фінансове забезпечення розвитку паливно-енергетичного комплексу
- •XI. Державне управління та регулювання паливно-енергетичним комплексом
- •XII. Структура власності
- •Структура власності діючих вугледобувних підприємств
- •XIII. Інтеграція до європейського союзу (законодавче та нормативно-правове забезпечення, розвиток енергетичних ринків і лібералізація відносин у пек)
- •XIV. Науково-технічне та кадрове забезпечення
- •XV. Законодавче забезпечення розвитку паливно-енергетичного комплексу
- •15.1. Законодавче забезпечення розвитку енергозбереження
- •15.1.1. Створення правових підстав для запровадження механізмів державного
- •15.1.2. Створення правових підстав для економічного стимулювання ефективності використання пер
- •15.1.3. Удосконалення правового регулювання у сфері обліку енергоресурсів
- •XVI. Висновки
- •16.1. Реалізація Енергетичної стратегії
XIV. Науково-технічне та кадрове забезпечення
Паливно-енергетичний комплекс характеризується високою наукоємністю технологічних процесів, тому ефективність його роботи визначається інтелектуальним рівнем кадрового складу, який забезпечує науковий супровід та наукову підтримку всіх напрямків виробничої діяльності, що здійснюється галузевою наукою. При цьому мають вирішуватися проблемні питання, виконуватися науковий супровід впровадження у виробництво перспективних розробок та новітніх технологій, формуватися перспективи розвитку ПЕК.
Однак, наразі провідна роль науки майже у всіх секторах ПЕК значною мірою втрачена. Припинено виконання важливих наукових, науково-технічних (НТР) та дослідно-конструкторських робіт (ДКР), cпрямованих на модернізацію існуючого та створення і впровадження у виробництво нового обладнання, розроблення і освоєння нових технологій. При цьому загальні обсяги фінансування НТР та ДКР у розрахунку на одного виконавця у 50-80 разів нижчі ніж у провідних країнах світу, а порівняно з Росією – у 3 рази. Відтік кадрів і, в першу чергу, молоді, суттєво змінив кадровий склад науково-технічної сфери і призвів його до недопустимого старіння. Енергетична галузь вже підійшла практично до межі, за якою йде фізичний розпад робочої сили, її нездатність не лише до розвитку, а й до простого самовідтворення. Явно недостатнім є рівень інформаційного забезпечення. Критичним є стан наявного парку наукових приладів і обладнання. Необґрунтоване коригування законодавчої бази призвело до припинення фінансування галузевої науки та практичного вилучення її із процесу функціонування і розвитку ПЕК. Втрачено систему підготовки, перепідготовки інженерно-технічних працівників і спеціалістів провідних професій, втрачається зв’язок між поколіннями на виробництві.
Для відтворення досягнутого в докризовий період рівня науково-технічного забезпечення ПЕК та його подальшого підвищення за вимогами світового науково-технічного поступу необхідно здійснити невідкладні і перспективні багатопланові заходи, основними з яких є такі:
поступове значне збільшення фінансування НТР, що виконуються державними науковими закладами згідно з пріоритетними напрямками розвитку галузей ПЕК. Започаткування нових форм організації НТР і впровадження їх результатів шляхом створення мережі вітчизняних інноваційно-технологічних та інформаційно-аналітичних і консультаційних центрів, залучення до роботи провідних науковців і фахівців;
розвиток системи підготовки кадрів, в тому числі, наукових кадрів вищої кваліфікації, що відповідає вимогам та пріоритетам розвитку галузей ПЕК. Організація мережі підготовки менеджерів для сфери науки і інновацій в енергетиці;
розвиток матеріально-технічної бази, оснащення сучасним обладнанням та приладами науково-дослідних інститутів та центрів енергетичного профілю, створення центрів для роботи на унікальних стендах, в т.ч. на основі міжнародної кооперації, що дасть можливість для вивчення та використання світового досвіду розвитку техніки і технологій в енергетичних галузях, зокрема в напрямках пошуку нових джерел і методів отримання енергії;
ефективне планування та координація діяльності з науково-інженерної та проектно-конструкторської підтримки;
відтворення систем підготовки та перепідготовки спеціалістів основних професій у галузях ПЕК, впровадження системи навчання персоналу та його атестації з питань цивільного захисту у сфері техногенної безпеки;
виконання вітчизняними організаціями робіт науково-інженерної спрямованості за окремими напрямками діяльності з розвитку ПЕК;
розширення участі України у виконанні міжнародних наукових і науково-технічних програм, активізація діяльності в міжнародних енергетичних організаціях. Поступове просування до більш складних організаційних форм міжнародної кооперації. Створення на базі провідних українських організацій міжнародних енергетичних науково-технічних центрів, перш за все для розв’язання проблемних питань розвитку ПЕК і енергоефективності;
забезпечення державної підтримки розповсюдження інформації щодо нових перспективних вітчизняних проектів, розробок і технологій серед світового співтовариства з метою розширення їх впровадження в Україні та за кордоном;
формування сучасних технологій підготовки і прийняття політичних та економічних рішень у сфері енергетики, впровадження нових форм співпраці уряду і законодавчої влади з науковими та громадськими організаціями і професійними асоціаціями, інформаційно-аналітичними та консультаційними центрами. Забезпечення активної участі наукових установ та інформаційно-аналітичних і консультаційних центрів у розробленні економічно обґрунтованих механізмів реалізації енергетичної політики з урахуванням прогнозів розвитку окремих галузей ПЕК та господарського комплексу в цілому;
формування пріоритетних напрямків наукових досліджень і розробок з основних проблем, визначених Енергетичною стратегією, зокрема, енергозбереження, нових джерел енергії, екобезпеки ПЕК тощо;
створення державної інформаційно-аналітичної системи аналізу функціонування ПЕК з метою забезпечення органів державної влади усіх рівнів достовірною і повною інформацією про стан справ з енергозабезпечення країни і регіонів та із забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки.
Одним із варіантів відтворення галузевої науки є створення спеціальних галузевих науково-технічних структур як відособлених структурних підрозділів енергетичних Компаній (НАК “Енергетична компанія України”, ДП „НЕК“Укренерго” тощо). Фінансування цих структур доцільно здійснювати у межах основної виробничої діяльності Компаній, що в кінцевому результаті сприятиме підвищенню їх прибутковості.
Аналогічні структури створені і функціонують у НАЕК “Енергоатом” (науково-технічний центр (НТЦ) та НАК “Нафтогаз України” (ДП „Науканафтогаз”).
Передбачається, що основні напрямки науково технічних та дослідно-конструкторських робіт у галузях ПЕК, включаючи питання зменшення техногенного навантаження на довкілля, охорони праці і техніки безпеки та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, деталізуватимуться у програмах та заходах (планах) визначених Енергетичною стратегією в тому числі питання фінансового забезпечення цих робіт.
Вимагає законодавчого врегулювання питання участі енергетичних компаній всіх форм власності у організації і фінансуванні загальногалузевих, і науково-технічних нормативних (програми, стандарти, правила тощо) розробок.
Ключовим питанням розвитку ПЕК є його кадрове забезпечення. Доцільно створити центри професійної підготовки та перепідготовки як керівного складу, так і технічного персоналу галузей ПЕК, визначити джерела фінансування цих заходів.
Для забезпечення науково-технічної підтримки розвитку галузей ПЕК необхідно організувати тісну та ефективну взаємодію академічної, галузевої й вузівської науки, перш за все національних політехнічних університетами, Національного технічного університету нафти і газу та їх співпрацю з енергетичними компаніями.