- •Кабінет міністрів україни
- •І. Загальні положення
- •1.1. Цілі Енергетичної стратегії
- •1.2. Завдання та напрями Енергетичної стратегії
- •1.3. Позиціонування України на міжнародних енергетичних ринках
- •1.4. Огляд використання первинних джерел енергії та споживання енергії кінцевими споживачами
- •Енергетична залежність України та країн світу у [2000 - 2004 рр.], %
- •Питоме річне споживання первинної енергії у країнах світу, т у.П./люд. (за даними Міжнародного енергетичного агентства (меа)
- •Питоме річне споживання електричної енергії у країнах світу та в Україні, кВтг/люд. (за даними меа)
- •1.5. Прогнозування макроекономічних показників потреби України в паливно-енергетичних ресурсах
- •Прогнозний паливно-енергетичний баланс України до 2030 року
- •Споживання власних та імпортованих ресурсів у 2005, 2030 роках, млн. Т у.П. / %
- •2.1. Баланс електричної енергії
- •Прогнозний баланс електроенергії в Україні до 2030 року, млн.КВтг (базовий сценарій)
- •Використання палива на теплоелектростанціях і блок-станціях України до 2030 року
- •Прогнозні витрати власного та імпортованого палива на виробництво електричної та теплової енергії електростанціями у 2005, 2030 роках, %
- •2.2. Баланс вугілля
- •2.3. Баланс нафти
- •Прогнозний баланс видобутку, імпорту та споживання нафти та газового конденсату
- •Прогнозна динаміка видобутку та імпорту сирої нафти і газового конденсату для забезпечення власного споживання, млн.Тонн
- •2.4. Баланс газу
- •Прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу до 2030 року, млрд. М3 (базовий сценарій)
- •Прогнозна динаміка видобутку та імпорту природного газу для забезпечення власного споживання, млрд. М3
- •III. Стратегія розвитку електроенергетичної галузі
- •3.1. Електрична енергія
- •3.1.1. Структура споживання та виробництва електричної енергії
- •Прогноз споживання електричної енергії за групами споживачів, млн.КВтг
- •Динаміка відпуску електроенергії та її витрат на транспортування електричними мережами України, млрд.КВтг
- •Динаміка зменшення витрат електричної енергії на її транспортування електричними мережами, %
- •Структура енергогенеруючих потужностей електричних станцій України (базовий сценарій)
- •Динаміка виробництва електроенергії, млрд.КВтг
- •Основні показники розвитку електроенергетики України на період до 2030 року
- •3.1.2. Характеристика сучасного стану та розвиток теплових електростанцій
- •Прогнозний баланс палива на тес, тец і блок-станціях (з урахуванням локальних джерел) до 2030 року, млн. Т у.П.
- •Питомі витрати умовного палива на відпуск електроенергії, г у.П./кВтг
- •3.1.3. Забруднення навколишнього середовища
- •3.1.4. Характеристика сучасного стану та розвиток гідроелектростанцій
- •3.1.5. Характеристика сучасного стану та розвиток електричних мереж
- •Міждержавні лінії електропередачі України та можливості експорту електроенергії
- •3.1.6. Оптовий ринок електричної енергії
- •3.2. Теплова енергія
- •3.2.1. Характеристика сучасного стану та розвиток системи теплозабезпечення
- •Споживання теплової енергії (брутто) в Україні - млн. Гкал
- •Загальні і питомі витрати палива на виробництво теплової енергії котельнями та електростанціями *
- •3.2.2. Характеристика сучасного стану та розвиток теплових мереж
- •3.3. Ціни та ціноутворення
- •Порівняльні тарифи на електричну енергію в Україні та інших країнах у 2004 році, цент/кВтг
- •IV. Стратегія розвитку ядерної енергетики
- •4.1. Характеристика сучасного стану та розвиток атомних електростанцій
- •Річне виробництво електроенергії в Україні у період 2005-2030 рр., млрд.КВтг
- •Будівництво і введення в експлуатацію енергоблоків з використанням прилеглих майданчиків аес (енергоблоки 1000 мВт та 1500 мВт)
- •4.2. Екологічна безпека та безпека експлуатації атомних електростанцій
- •4.3. Поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами
- •4.4. Характеристика сучасного стану та розвиток атомної промисловості
- •4.4.1. Структура споживання та характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел
- •4.4.2. Виробництво урану
- •4.4.3. Виробництво цирконію
- •4.4.4. Забруднення навколишнього середовища
- •4.5. Аналіз та вибір інноваційних ядерних технологій для потреб ядерної енергетики України на віддалену перспективу
- •4.6. Нормативно-правове забезпечення розвитку яек
- •Необхідні інвестиції у розвиток атомної промисловості в період 2006-2030 рр.
- •V. Стратегія розвитку вугільної промисловості
- •5.1. Структура споживання та характеристика внутрішніх і зовнішніх джерел
- •Структура витратної частини балансу вугілля у 2005 році
- •Запаси вугілля на діючих шахтах за марками
- •5.2. Характеристика сучасного стану та розвиток вугледобувних підприємств
- •Виробнича потужність та кількість діючих вугледобувних підприємств
- •Обсяги видобутку, імпорту та експорту вугілля, млн.Тонн
- •5.3. Забруднення навколишнього середовища
- •5.4. Ціни та ціноутворення
- •Динаміка цін на енергетичне вугілля та основне гірничошахтне обладнання і матеріали порівняно з 2000 роком
- •VI. Стратегія розвитку нафтогазової промисловості
- •6.1. Нафта
- •6.1.1. Баланс, імпорт, експорт
- •Динаміка приросту запасів нафти з газоконденсатом, млн.Тонн
- •6.1.2. Характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел
- •6.1.3. Розвиток нафтопереробної промисловості
- •Переробка нафти на нпз України в 1991-2005 рр. (тис. Тонн)
- •Прогноз видобутку нафти українськими компаніями за межами України
- •Техніко-економічні показники проектів видобутку нафти
- •6.1.4. Характеристика сучасного стану та розвиток нафтотранспортної системи України
- •Характеристики пропускної спроможності та завантаженості нафтотранспортної
- •6.1.5. Забруднення навколишнього середовища
- •6.1.6. Ціни та ціноутворення
- •6.1.7. Створення стратегічного запасу нафти та нафтопродуктів
- •6.2. Природний газ
- •6.2.1. Структура споживання , імпорт, експорт
- •Маршрут газопроводу „Набукко” та можливі варіанти постачання природного газу в Україну з використанням болгарської та турецької ділянок газопроводу
- •Динаміка зміни експортного потенціалу природного газу Ірану та Туркменістану, млрд. М3
- •6.2.2. Характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел
- •Динаміка видобутку газу в Україні, млрд. М3
- •Прогнозований річний видобуток природного газу українськими компаніями за межами України, млрд. М3 на рік (базовий сценарій)
- •Техніко-економічні показники проектів видобутку природного газу нак „Нафтогаз України” за межами України
- •6.2.3. Характеристика сучасного стану та розвиток газотранспортної системи
- •Частка активної місткості псг країн Європи у 2005 р.
- •6.2.4. Забруднення навколишнього середовища
- •6.2.6. Заміщення рідкого моторного палива стиснутим газом
- •Кількість газобалонних автомобілів, од.
- •Кількість автомобільних газонаповнюючих компресорних станцій (агнкс), що забезпечують автомобілі спг, од.
- •Прогноз заміщення рідкого моторного палива стиснутим природним газом
- •Прогноз розвитку системи використання стиснутого газу як моторного палива
- •6.2.7. Використання скрапленого газу (пропан-бутану) у якості моторного палива
- •6.2.8. Заходи з реалізації заміщення рідкого моторного палива стиснутим і скрапленим газом
- •VII. Пріоритетні напрями та обсяги енергозбереження. Потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії
- •7.1. Потенціал енергозбереження в Україні
- •7.1.1. Сучасний стан енергоефективності національної економіки
- •Структура потенціалу енергозбереження
- •Загальний потенціал енергозбереження в 2030 році, млн. Т у.П.
- •7.1.2. Оцінка потенціалу енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора Потенціал енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора
- •7.1.2.1. Оцінка потенціалів галузевого енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора на період до 2030 року
- •7.1.2.2. Оцінка потенціалу міжгалузевого енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора на період до 2030 року
- •Потенціал міжгалузевого економічно доцільного енергозбереження за рахунок
- •7.1.3. Оцінка потенціалу енергозбереження за рахунок структурного фактора на період до 2030 року
- •Потенціал енергозбереження за рахунок структурних зрушень
- •7.1.3.1. Оцінка потенціалів галузевого енергозбереження за рахунок структурного фактора на період до 2030 року
- •7.1.3.2. Оцінка потенціалу міжгалузевого енергозбереження за рахунок структурного фактора на період до 2030 року
- •7.2. Політика енергозбереження в Україні, проблеми і перспективи
- •7.2.1. Проблеми енергозбереження та шляхи їх вирішення
- •7.2.2 Механізми фінансування заходів з енергозбереження
- •7.3. Потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії
- •На даний час цей потенціал використовується недостатньо. Частка нвде в енергетичному балансі країни становить 7,2% (6,4% − позабалансові джерела енергії; 0,8% − відновлювальні джерела енергії).
- •Показники розвитку використання нвде за основними напрямками
- •Освоєння (базовий сценарій), млн. Т у.П./рік
- •VIII. Загальні екологічні проблеми та шляхи їх розв'язання
- •IX. Гарантування енергетичної безпеки
- •X. Фінансове забезпечення розвитку паливно-енергетичного комплексу
- •XI. Державне управління та регулювання паливно-енергетичним комплексом
- •XII. Структура власності
- •Структура власності діючих вугледобувних підприємств
- •XIII. Інтеграція до європейського союзу (законодавче та нормативно-правове забезпечення, розвиток енергетичних ринків і лібералізація відносин у пек)
- •XIV. Науково-технічне та кадрове забезпечення
- •XV. Законодавче забезпечення розвитку паливно-енергетичного комплексу
- •15.1. Законодавче забезпечення розвитку енергозбереження
- •15.1.1. Створення правових підстав для запровадження механізмів державного
- •15.1.2. Створення правових підстав для економічного стимулювання ефективності використання пер
- •15.1.3. Удосконалення правового регулювання у сфері обліку енергоресурсів
- •XVI. Висновки
- •16.1. Реалізація Енергетичної стратегії
Структура власності діючих вугледобувних підприємств
З урахуванням досвіду високоефективної роботи недержавних вугільних шахт, у тому числі і у складних гірничо-геологічних умовах, передбачається розширення практики роздержавлення підприємств галузі шляхом приватизації незалежно від рівня їх рентабельності. При цьому визнається доцільним вартість майна (державного пакета акцій) збиткових шахт і розрізів знижувати без обмежень аж до безоплатної його передачі у власність під зобов’язання покупця щодо розвитку та фінансового оздоровлення підприємства, заздалегідь регламентувати у договорі продажу-купівлі майна (контрольного пакета акцій) підприємства умови його державної фінансової підтримки на увесь післяприватизаційний період, а також умови і джерела фінансування закриття шахт після вичерпання запасів вугілля в межах гірничого відводу.
Нафтогазовий комплекс
Відповідно до Указу Президента України від 25.02.98 N 151/98 “Про реформування нафтогазового комплексу України” та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.98 N 747 ”Про утворення НАК “Нафтогаз України” до статутного фонду Компанії передано:
ДАТ “Чорномонафтогаз” – 100 % акцій статутного фонду;
ВАТ “Укртранснафта” – 100% акцій статутного фонду;
ВАТ “Укрнафта” – 50%+1 акція статутного фонду.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.04 № 1162 до НАК “Нафтогаз України” передано пакет акцій ЗАТ “Укртатнафта” у розмірі 43% статутного фонду.
Для транспортування нафти використовується державне майно, яке не підлягає приватизації або передачі в оренду згідно із чинним законодавством (магістральні нафтопроводи, споруди на них) та у користування НАК “Нафтогаз України”.
Три нафтопереробні підприємства – ВАТ “Лисичанськнафтооргсинтез“, ВАТ “Херсоннафтопереробка” і ВАТ “Лукойл-Одеський НПЗ” повністю приватизовані, державний пакет акцій ВАТ “НПК Галичина” (Дрогобицький НПЗ) і ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” (Надвірнянський НПЗ) становить, відповідно, 25% і 26%.
Державна частка в статутному фонді ЗАТ “Укртатнафта” становить з боку України – 43,054%, державний пакет акцій ЗАТ “Укртатнафта” передано до статутного фонду НАК “Нафтогаз України”.
Виходячи зі світового досвіду та чинного законодавства приватизація нафтогазових компаній здійснюється цілісним майновим комплексом шляхом продажу державою акцій Компанії за грошові кошти під інвестиційні зобов’язання із збереженням у державній власності пакета акцій не менше 50%+1 акція.
Враховуючи виняткове значення для України об’єктів транзиту нафти і газу, державне управління ними повинно гарантувати дотримання національних інтересів та забезпечення стратегічних завдань їх розвитку.
Магістральні нафтогазопроводи, підземні сховища газу повинні залишитись у державній власності.
Подальший розвиток галузі має забезпечити: нарощування виробничих потужностей підприємств, що входять до її складу та підвищення їх ліквідності; максимально ефективне використання закріпленого за цими підприємствами майна; здійснення єдиної державної політики щодо технічного оснащення нафтогазопроводів і споруд на них та забезпечення їх вогне-, вибухо– та екобезпеки.
Підходи до приватизації об’єктів ПЕК
З урахуванням того, що Програму приватизації об’єктів електроенергетики затверджено Кабінетом Міністрів України ще у 1998 році, виникає необхідність корекції певних її положень із запровадженням поетапного підходу до питань приватизації:
перший етап, який триватиме приблизно півтора року (до 2008 року), передбачає розроблення концепції приватизації об’єктів паливно-енергетичного комплексу з одночасним визначенням (підтвердженням) переліку об’єктів що не підлягають приватизації та відповідним законодавчим забезпеченням її реалізації, зокрема, врегулювання питань щодо форм власності малих ГЕС та ТЕЦ;
другий етап передбачає розроблення та узгодження програми приватизації за галузями паливно-енергетичного комплексу та практичну приватизацію об’єктів;
третій етап, що передбачає здійснення ревізії об’єктів, які заборонені до приватизації, та коригування їх переліку з урахуванням можливості застосування способів, альтернативних до конкурсного продажу державних пакетів акцій.
Метою приватизації об’єктів ПЕК залишається підвищення ефективності функціонування підприємств, але на відміну від кампаній з приватизації, що відбулися у 1998 – 2000 роках, основний акцент ставиться на побудові інноваційної моделі приватизації, застосування якої дозволить залучити кошти недержавних інвесторів.
Для об’єктів паливно-енергетичного комплексу необхідно застосовувати такі способи приватизації, які б дозволяли спрямувати кошти від приватизації (у повному обсязі чи частково) безпосередньо на реалізацію інвестиційних проектів. Це можливо тільки за умови законодавчого закріплення альтернативних способів приватизації (викуп на конкурсних засадах додаткової емісії акцій акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, створення нових господарських товариств на базі цілісних майнових комплексів підприємств за участю інвестора, застосування механізмів концесії, оренди та лізингу, а також вдосконалення процедури конкурсного продажу акцій у напрямку створення дієвого механізму, насамперед спрямованого на дотримання інвестором інвестиційних зобов’язань щодо приватизованих компаній згідно з стратегічними напрямами розвитку ПЕК у цілому).
З урахуванням того, що паливно – енергетичний комплекс є базовим елементом економіки України і визначає рівень її розвитку, приватизація об’єктів ПЕК має проводитися на засадах індивідуального підходу до кожного об’єкта з точки зору обрання найбільш доцільного для цього об’єкта способу приватизації.
Для забезпечення умов ефективної приватизації об’єктів паливно – енергетичного комплексу на першому етапі необхідно:
підвищити фінансово-економічну стабільність функціонування підприємств;
удосконалити систему державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання і посилити контроль за виконанням умов ліцензійної діяльності та умов договору приватизації;
науково-правове забезпечення захисту інтересів держави та прав споживачів при приватизації та подальшому функціонуванні об’єктів ПЕК;
завершити створення прозорої та справедливої системи ціноутворення і визначити порядок перегляду цін та тарифів.
Реформування відносин власності в ПЕК
Реформування відносин власності в енергетиці має на меті забезпечення надійного та ефективного функціонування підприємств.
Приватизація в енергетиці може здійснюватись через:
публічне розміщення акцій енергокомпаній на фондовому ринку;
реалізацію контрольного пакета акцій стратегічному інвестору з окремим обґрунтуванням при приватизації конкретних об’єктів енергетики.
Аналіз досвіду зарубіжних країн свідчить, що приватизація підприємств ПЕК через стратегічного інвестора не вирішує ключові проблеми галузі. Інвестиції в енергетику є надто капіталоємними та тривалими у часі, що робить їх уразливими щодо політичних, економічних, технологічних та інших ризиків. Такі обставини зумовлюють проблематичність залучення значних приватних інвестицій.
Одним з варіантів реформування є створення публічних акціонерних компаній. Ключовою вимогою та ознакою такої компанії є прозорість її діяльності. Крім того, обов'язковою умовою діяльності публічної акціонерної компанії є вільний обіг її акцій на фондовому ринку. Джерелом залучення інвестиційних коштів такою компанією є випуск різноманітних фінансових інструментів (додаткові акції, облігації тощо).
Зважаючи на світовий досвід, публічні акціонерні компанії в ПЕК України доцільно створювати у сферах діяльності природних монополій (наприклад, транспортування електроенергії і газу), а також у сфері особливих державних інтересів (наприклад, комбіноване виробництво електроенергії і тепла для населення, зберігання природного газу).
У країнах, де законодавчо не заборонено приватизацію магістральних нафтогазових трубопроводів, атомних електростанцій у цих секторах енергетики також створюються публічні компанії.
Передумовами створення публічних акціонерних компаній в енергетиці мають стати: розвиток національного фондового ринку, інтегрованого з відповідними міжнародними ринками, а також прийняття закону про основи функціонування публічних акціонерних компаній.
Закон має, насамперед, визначити сфери діяльності таких компаній у ПЕК. Крім того, закон має встановити вимоги до створення та функціонування компаній такого роду. Вимоги щодо створення мають встановлювати мінімально допустимі розмір статутного фонду, та кількість акціонерів і максимально допустимий обсяг акцій в одного акціонера, передбачати обов'язок публічного розміщення акцій, визначати порядок призначення керівних органів компанії (наприклад, шляхом конкурсного відбору) тощо.
До засад функціонування публічних акціонерних компаній, які передбачаються законом, належать вимоги до прозорості діяльності компанії, зокрема щодо необхідності оприлюднення інформації про своїх акціонерів, у тому числі реальних власників акцій, що слугуватиме важливим фактором підтвердження надійності компаній, а також сприятиме зростанню довіри до них з боку населення. Крім того, публічна акціонерна компанія має періодично оприлюднювати свою бухгалтерську звітність, результати незалежної аудиторської перевірки та іншу інформацію, пов'язану з фінансово-господарською діяльністю, наприклад, інформацію про розмір винагороди посадових осіб компанії, допущені нею порушення та покарання за них тощо.
З огляду на стратегічну роль енергетики в життєдіяльності країни, створення публічних акціонерних компаній у цій сфері доцільно розпочинати лише після забезпечення належних законодавчих та організаційних умов їх функціонування. Створення публічних акціонерних компаній має стати одним з основних напрямків реформування відносин власності в ПЕК.
Для забезпечення належних умов функціонування об’єктів ПЕК, що мають стратегічне значення для держави, передбачається врегулювання на законодавчому рівні питань виконання інвестиційних зобов’язань, ліцензійних умов та повернення об’єктів в державну власність при порушеннях вищезазначеного.