- •Кабінет міністрів україни
- •І. Загальні положення
- •1.1. Цілі Енергетичної стратегії
- •1.2. Завдання та напрями Енергетичної стратегії
- •1.3. Позиціонування України на міжнародних енергетичних ринках
- •1.4. Огляд використання первинних джерел енергії та споживання енергії кінцевими споживачами
- •Енергетична залежність України та країн світу у [2000 - 2004 рр.], %
- •Питоме річне споживання первинної енергії у країнах світу, т у.П./люд. (за даними Міжнародного енергетичного агентства (меа)
- •Питоме річне споживання електричної енергії у країнах світу та в Україні, кВтг/люд. (за даними меа)
- •1.5. Прогнозування макроекономічних показників потреби України в паливно-енергетичних ресурсах
- •Прогнозний паливно-енергетичний баланс України до 2030 року
- •Споживання власних та імпортованих ресурсів у 2005, 2030 роках, млн. Т у.П. / %
- •2.1. Баланс електричної енергії
- •Прогнозний баланс електроенергії в Україні до 2030 року, млн.КВтг (базовий сценарій)
- •Використання палива на теплоелектростанціях і блок-станціях України до 2030 року
- •Прогнозні витрати власного та імпортованого палива на виробництво електричної та теплової енергії електростанціями у 2005, 2030 роках, %
- •2.2. Баланс вугілля
- •2.3. Баланс нафти
- •Прогнозний баланс видобутку, імпорту та споживання нафти та газового конденсату
- •Прогнозна динаміка видобутку та імпорту сирої нафти і газового конденсату для забезпечення власного споживання, млн.Тонн
- •2.4. Баланс газу
- •Прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу до 2030 року, млрд. М3 (базовий сценарій)
- •Прогнозна динаміка видобутку та імпорту природного газу для забезпечення власного споживання, млрд. М3
- •III. Стратегія розвитку електроенергетичної галузі
- •3.1. Електрична енергія
- •3.1.1. Структура споживання та виробництва електричної енергії
- •Прогноз споживання електричної енергії за групами споживачів, млн.КВтг
- •Динаміка відпуску електроенергії та її витрат на транспортування електричними мережами України, млрд.КВтг
- •Динаміка зменшення витрат електричної енергії на її транспортування електричними мережами, %
- •Структура енергогенеруючих потужностей електричних станцій України (базовий сценарій)
- •Динаміка виробництва електроенергії, млрд.КВтг
- •Основні показники розвитку електроенергетики України на період до 2030 року
- •3.1.2. Характеристика сучасного стану та розвиток теплових електростанцій
- •Прогнозний баланс палива на тес, тец і блок-станціях (з урахуванням локальних джерел) до 2030 року, млн. Т у.П.
- •Питомі витрати умовного палива на відпуск електроенергії, г у.П./кВтг
- •3.1.3. Забруднення навколишнього середовища
- •3.1.4. Характеристика сучасного стану та розвиток гідроелектростанцій
- •3.1.5. Характеристика сучасного стану та розвиток електричних мереж
- •Міждержавні лінії електропередачі України та можливості експорту електроенергії
- •3.1.6. Оптовий ринок електричної енергії
- •3.2. Теплова енергія
- •3.2.1. Характеристика сучасного стану та розвиток системи теплозабезпечення
- •Споживання теплової енергії (брутто) в Україні - млн. Гкал
- •Загальні і питомі витрати палива на виробництво теплової енергії котельнями та електростанціями *
- •3.2.2. Характеристика сучасного стану та розвиток теплових мереж
- •3.3. Ціни та ціноутворення
- •Порівняльні тарифи на електричну енергію в Україні та інших країнах у 2004 році, цент/кВтг
- •IV. Стратегія розвитку ядерної енергетики
- •4.1. Характеристика сучасного стану та розвиток атомних електростанцій
- •Річне виробництво електроенергії в Україні у період 2005-2030 рр., млрд.КВтг
- •Будівництво і введення в експлуатацію енергоблоків з використанням прилеглих майданчиків аес (енергоблоки 1000 мВт та 1500 мВт)
- •4.2. Екологічна безпека та безпека експлуатації атомних електростанцій
- •4.3. Поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами
- •4.4. Характеристика сучасного стану та розвиток атомної промисловості
- •4.4.1. Структура споживання та характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел
- •4.4.2. Виробництво урану
- •4.4.3. Виробництво цирконію
- •4.4.4. Забруднення навколишнього середовища
- •4.5. Аналіз та вибір інноваційних ядерних технологій для потреб ядерної енергетики України на віддалену перспективу
- •4.6. Нормативно-правове забезпечення розвитку яек
- •Необхідні інвестиції у розвиток атомної промисловості в період 2006-2030 рр.
- •V. Стратегія розвитку вугільної промисловості
- •5.1. Структура споживання та характеристика внутрішніх і зовнішніх джерел
- •Структура витратної частини балансу вугілля у 2005 році
- •Запаси вугілля на діючих шахтах за марками
- •5.2. Характеристика сучасного стану та розвиток вугледобувних підприємств
- •Виробнича потужність та кількість діючих вугледобувних підприємств
- •Обсяги видобутку, імпорту та експорту вугілля, млн.Тонн
- •5.3. Забруднення навколишнього середовища
- •5.4. Ціни та ціноутворення
- •Динаміка цін на енергетичне вугілля та основне гірничошахтне обладнання і матеріали порівняно з 2000 роком
- •VI. Стратегія розвитку нафтогазової промисловості
- •6.1. Нафта
- •6.1.1. Баланс, імпорт, експорт
- •Динаміка приросту запасів нафти з газоконденсатом, млн.Тонн
- •6.1.2. Характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел
- •6.1.3. Розвиток нафтопереробної промисловості
- •Переробка нафти на нпз України в 1991-2005 рр. (тис. Тонн)
- •Прогноз видобутку нафти українськими компаніями за межами України
- •Техніко-економічні показники проектів видобутку нафти
- •6.1.4. Характеристика сучасного стану та розвиток нафтотранспортної системи України
- •Характеристики пропускної спроможності та завантаженості нафтотранспортної
- •6.1.5. Забруднення навколишнього середовища
- •6.1.6. Ціни та ціноутворення
- •6.1.7. Створення стратегічного запасу нафти та нафтопродуктів
- •6.2. Природний газ
- •6.2.1. Структура споживання , імпорт, експорт
- •Маршрут газопроводу „Набукко” та можливі варіанти постачання природного газу в Україну з використанням болгарської та турецької ділянок газопроводу
- •Динаміка зміни експортного потенціалу природного газу Ірану та Туркменістану, млрд. М3
- •6.2.2. Характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел
- •Динаміка видобутку газу в Україні, млрд. М3
- •Прогнозований річний видобуток природного газу українськими компаніями за межами України, млрд. М3 на рік (базовий сценарій)
- •Техніко-економічні показники проектів видобутку природного газу нак „Нафтогаз України” за межами України
- •6.2.3. Характеристика сучасного стану та розвиток газотранспортної системи
- •Частка активної місткості псг країн Європи у 2005 р.
- •6.2.4. Забруднення навколишнього середовища
- •6.2.6. Заміщення рідкого моторного палива стиснутим газом
- •Кількість газобалонних автомобілів, од.
- •Кількість автомобільних газонаповнюючих компресорних станцій (агнкс), що забезпечують автомобілі спг, од.
- •Прогноз заміщення рідкого моторного палива стиснутим природним газом
- •Прогноз розвитку системи використання стиснутого газу як моторного палива
- •6.2.7. Використання скрапленого газу (пропан-бутану) у якості моторного палива
- •6.2.8. Заходи з реалізації заміщення рідкого моторного палива стиснутим і скрапленим газом
- •VII. Пріоритетні напрями та обсяги енергозбереження. Потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії
- •7.1. Потенціал енергозбереження в Україні
- •7.1.1. Сучасний стан енергоефективності національної економіки
- •Структура потенціалу енергозбереження
- •Загальний потенціал енергозбереження в 2030 році, млн. Т у.П.
- •7.1.2. Оцінка потенціалу енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора Потенціал енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора
- •7.1.2.1. Оцінка потенціалів галузевого енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора на період до 2030 року
- •7.1.2.2. Оцінка потенціалу міжгалузевого енергозбереження за рахунок технічного (технологічного) фактора на період до 2030 року
- •Потенціал міжгалузевого економічно доцільного енергозбереження за рахунок
- •7.1.3. Оцінка потенціалу енергозбереження за рахунок структурного фактора на період до 2030 року
- •Потенціал енергозбереження за рахунок структурних зрушень
- •7.1.3.1. Оцінка потенціалів галузевого енергозбереження за рахунок структурного фактора на період до 2030 року
- •7.1.3.2. Оцінка потенціалу міжгалузевого енергозбереження за рахунок структурного фактора на період до 2030 року
- •7.2. Політика енергозбереження в Україні, проблеми і перспективи
- •7.2.1. Проблеми енергозбереження та шляхи їх вирішення
- •7.2.2 Механізми фінансування заходів з енергозбереження
- •7.3. Потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії
- •На даний час цей потенціал використовується недостатньо. Частка нвде в енергетичному балансі країни становить 7,2% (6,4% − позабалансові джерела енергії; 0,8% − відновлювальні джерела енергії).
- •Показники розвитку використання нвде за основними напрямками
- •Освоєння (базовий сценарій), млн. Т у.П./рік
- •VIII. Загальні екологічні проблеми та шляхи їх розв'язання
- •IX. Гарантування енергетичної безпеки
- •X. Фінансове забезпечення розвитку паливно-енергетичного комплексу
- •XI. Державне управління та регулювання паливно-енергетичним комплексом
- •XII. Структура власності
- •Структура власності діючих вугледобувних підприємств
- •XIII. Інтеграція до європейського союзу (законодавче та нормативно-правове забезпечення, розвиток енергетичних ринків і лібералізація відносин у пек)
- •XIV. Науково-технічне та кадрове забезпечення
- •XV. Законодавче забезпечення розвитку паливно-енергетичного комплексу
- •15.1. Законодавче забезпечення розвитку енергозбереження
- •15.1.1. Створення правових підстав для запровадження механізмів державного
- •15.1.2. Створення правових підстав для економічного стимулювання ефективності використання пер
- •15.1.3. Удосконалення правового регулювання у сфері обліку енергоресурсів
- •XVI. Висновки
- •16.1. Реалізація Енергетичної стратегії
4.3. Поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами
Важливою проблемою для українських АЕС є підготовка до зняття з експлуатації, поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) та радіоактивними відходами (РАВ).
Поводження з радіоактивними відходами
В Україні не розроблена і не реалізована національна стратегія поводження з РАВ. У зв'язку з цим поводження з експлуатаційними РАВ „замикається” на майданчиках АЕС. Питання передачі їх на захоронення не вирішене. Аналіз можливостей проміжного зберігання РАВ у тимчасових сховищах на майданчиках кожної АЕС і можливостей існуючих та створюваних систем поводження з РАВ доводить, що не пізніше 2020 року має бути розпочато відправлення експлуатаційних РАВ на захоронення. Для ЗАЕС необхідно прийняти додаткові рішення щодо проміжного зберігання отверджених відходів РАВ.
До кінця 2008 року першочерговим завданням із поводження з експлуатаційними РАВ АЕС є: модернізація наявних і створення нових технологічних ліній попередньої та глибокої переробки твердих і рідких РАВ на АЕС; розгортання на АЕС робіт з вилучення зі сховищ та перероблення раніше накопичених РАВ; удосконалення систем транспортування РАВ; удосконалення та поповнення контейнерного парку для збору, транспортування та зберігання РАВ.
Необхідно до 2010 року розробити основні технічні рішення системи поводження і довгострокового зберігання високоактивних РАВ та реалізувати першочергові заходи, які забезпечують приймання і поводження з РАВ від переробки ВЯП, що повертаються з Російської Федерації.
Поводження з відпрацьованим ядерним паливом
Поводження з ВЯП, як і поводження з РАВ, питання безпеки АЕС викликають найбільш пильну увагу громадськості. Для ВЯП АЕС України передбачається реалізувати, так зване „відкладене” рішення - тривале (50 років і більше) зберігання ВЯП з наступним визначенням та ухваленням остаточного рішення щодо його переробки або захоронення.
Необхідно забезпечити: безпечну експлуатацію пристанційного сховища ВЯП „сухого” типу (СВЯП) на Запорізькій АЕС; створення централізованого сховища „сухого” типу (ЦСВЯП) для ВЯП реакторів ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 діючих АЕС, а також ВЯП нових ядерних енергоблоків, із введенням його в експлуатацію у 2009 – 2010 рр.; розроблення стратегії та технологій безпечного поводження з ВЯП після завершення періоду його тривалого зберігання.
4.4. Характеристика сучасного стану та розвиток атомної промисловості
4.4.1. Структура споживання та характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел
Ядерне паливо для АЕС України постачають підприємства Росії. З метою диверсифікації джерел постачання ядерного палива в серпні 2005 року на енергоблоці № 3 ЮУ АЕС розпочато дослідну експлуатацію 6 тепловипромінюючих збірок (ТВЗ) американського виробництва (компанія Westinghouse). Після закінчення дослідної експлуатації цих ТВЗ, є можливість організації закупівлі ТВЗ для АЕС України на тендерних засадах у двох постачальників, які вироблятимуть паливо, ліцензоване для використання на українських АЕС. Для залучення на ринок України інших постачальників ядерного палива необхідно ще 5 - 7 років для створення ТВЗ, які мають бути ліцензовані для експлуатації в ядерних реакторах АЕС України.
Враховуючи питому вагу атомної енергетики у виробництві електричної енергії України, значні природні сировинні запаси, наявний промисловий та науково-технічний потенціал, з метою зменшення залежності від імпорту енергоносіїв прийнято рішення про організацію в Україні власного виробництва ядерного палива для атомних електростанцій. Відповідна програма затверджена постановами Кабінету Міністрів України від 12.04.1995 № 267 та від 06.06.2001 № 634-8.
Програмою ЯЦП у 1995-2004 рр. передбачалось:
підвищення обсягів виробництва уранового концентрату до 100% потреби в урані АЕС України;
розвиток цирконієвого виробництва в обсязі потреб атомної енергетики України та Російської Федерації;
організація в Україні виробництва металевого цирконію та комплектуючих виробів ТВЗ в обсязі потреб АЕС України.
Фактичне фінансування Програми ЯПЦ склало тільки 20% від запланованого обсягу, тому вирішити визначені програмою завдання не вдалося.
У світовій практиці існують три основних шляхи забезпечення ядерним паливом:
закупівля ядерного палива на світовому ринку;
виробництво ядерного палива власними силами;
виробництво ядерного палива в кооперації з іншими країнами.
Придбання технологій виробництва усіх складових ядерного палива пов’язане не тільки з інженерно-економічними, а й з політичними аспектами. Передача матеріалів, обладнання, технологій, які використовуються в ядерній галузі, здійснюється у рамках міжнародної системи експортного контролю за обладнанням, матеріалами та технологіями подвійного призначення. Державами, що входять до Групи ядерних постачальників, практично введено мораторій на передачу обладнання і технологій із збагачення урану. Наразі розглядаються пропозиції щодо створення міжнародних центрів ядерного паливного циклу (ЯПЦ) на основі існуючої інфраструктури за широкою міжнародною кооперацією.
Передбачається, що країнам, які експлуатують АЕС, зовсім не обов'язково створювати власні і достатньо дорогі виробництва із збагачення урану. Вони зможуть скористатися досвідом і послугами інших країн, що володіють технологіями із збагачення урану та переробки відпрацьованого ядерного палива. Існуючі можливості і наявний ринковий механізм є базисом забезпечення необхідних гарантій поставок для задоволення попиту. З урахуванням зазначеного, Стратегія створення в Україні виробництва ядерного палива орієнтована на:
розвиток уранового виробництва для забезпечення потреб АЕС України у концентраті природного урану;
розвиток виробництва цирконію, цирконієвих сплавів та комплектуючих виробів для ТВЗ;
будівництво заводу з фабрикації ТВЗ.