Маршрут газопроводу „Набукко” та можливі варіанти постачання природного газу в Україну з використанням болгарської та турецької ділянок газопроводу
Україна може приєднатись до цієї системи і зацікавлена в реалізації даного проекту. Серед можливих варіантів постачання природного газу в Україну з використанням газопроводу „Набукко” варто відзначити такі:
постачання газу зворотним шляхом по вивільненому газопроводу від КС “Лозинець” (Болгарія) до м.Ізмаїл (Україна);
постачання газу з чорноморських портів Трабзон (Туреччина) або Супса (Грузія) – до України (Одеса, Феодосія) у компремованому або скрапленому вигляді. Для цього необхідно збудувати газопроводи–відводи, в першому випадку – від газопроводу „Набукко” до п.Трабзон, у другому – від газопроводу Баку-Тбілісі-Ерзурум до п.Супса;
заміщення російським газом на кордоні Україна – Росія.
Альтернативними шляхами поставок газу в Україну та Європу є маршрути Іран – Європа та нові маршрути Туркменістан – Європа, які б проходили через Україну.
На користь вибору саме цих країн свідчить динаміка зміни їх експортного потенціалу.
Динаміка зміни експортного потенціалу природного газу Ірану та Туркменістану, млрд. М3
Вибір конкретних варіантів диверсифікації надходження природного газу в Україну потребує більш детального техніко-економічного обґрунтування, яке має бути виконано в межах програми диверсифікації постачання природного газу в Україну.
Можливі альтернативи постачання природного газу в Україну слід розглядати з урахуванням таких об'єктивних чинників:
диверсифікація джерел та шляхів постачання газу в Україну – стратегічний напрям на перспективу;
на сьогодні постачання природного газу в Україну з альтернативних джерел дорожче за природний газ, який транспортується через або з території Росії;
альтернативні джерела та шляхи постачання газу в Україну повинні бути узгоджені з перспективами постачання газу до країн ЄС, передбаченими програмою INOGATE;
реалізація альтернативних проектів постачання газу в Україну має виконуватись у межах створених для цього консорціумів.
Розміри втрат газу при транспортуванні
У газорозподільній мережі мають місце виробничо-технологічні втрати природного газу,
як нормовані, так і понаднормативні.
У 2004 році ці втрати склали 1,9 млрд. м3 (1,1 млрд. м3 – нормовані втрати, 0,8 млрд. м3 – понаднормативні) або 2,8% від обсягів використання газу споживачами України. У 2005 році з урахуванням розвитку газорозподільної мережі нормовані втрати склали 1,2 млрд. м3.
Втрати природного газу в газотранспортній системі України (балансові втрати) у 2004 році склали 1,06 млрд. м3, або 0,5% від обсягів надходження газу. У 2005 році вони зменшились на 90 млн.куб.м і склали 0,97 млн.куб.м.
Довідково: під час транспортування природного газу в газотранспортній системі щороку витрачається (переважно на роботу газоперекачувальних агрегатів) 5,5 - 5,8 млрд. м3 газу, в газорозподільній мережі – 0,016 млрд. м3.
У зв'язку з розвитком газифікації (збільшення протяжності газопроводів, зростання кількості газифікованих квартир, об'єктів тощо), старінням газопроводів і зношеністю обладнання нормовані втрати газу в газорозподільних мережах дещо підвищаться і до 2030 року складуть близько 2% від обсягів споживання.
Очікується, що втрати природного газу в газотранспортній системі у 2030 році досягнуть рівня 0,3% від обсягів його транспортування.
Основні напрямки зменшення втрат природного газу:
вдосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення надійної роботи газотранспортної системи та обліку виробничо-технологічних витрат природного газу;
модернізація та заміна фізично зношених газоперекачувальних агрегатів;
завершення оснащення житлового фонду лічильниками природного газу до 2015 року;
введення розрахунків за спожитий газ в енергетичних одиницях – ТДж або ГВт/год.;
будівництво на кордоні з Росією та Білоруссю пунктів вимірювання газу, що дублюють російські та білоруські;
завершення оснащення газовимірювальних станцій на виході газу з України та газорозподільних станцій (ГРС) І категорії високоточними дублюючими приладами обліку природного газу.