- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
14. Ускладнення гострого апендициту.
14.1. Апендикулярний інфільтрат – це конгломерат, сформований великим чіпцем, куполом сліпої і петлями клубової кишки, які зв’язані між собою і оточені фібринозними зрощеннями. В центрі конгломерату знаходиться запально змінений червоподібний відросток.
14.1.1.Найбільш часто це ускладнення виникає у літніх людей. Розрізняють ранні інфільтрати (до 2 діб від початку захворювання) і пізні (виникають на 3-5 добу захворювання). При пальпації живота відмічається болюче, щільної консистенції утворення, деколи рухоме, без чітких меж. У людей з вираженою підшкірною основою його пропальпувати тяжко. Загальний стан задовільний. Температура підвищується незначно, переважно ввечері. В загальному аналізі крові помірний лейкоцитоз і підвищене ШОЕ.
14.1.2. Лікування інфільтрату консервативне. Призначають ліжковий режим, антибіотики, протизапальні, фізіотерапевтичні процедури. Перед призначенням такої терапії слід виключити пухлинний процес. Під впливом консервативної терапії апендикулярний інфільтрат може розсмоктатися або нагноїтися з утворенням апендикулярного абсцесу.
14.1.3. Якщо апендикулярний інфільтрат виявляється під час операції, в ніякому випадку не слід прагнути до обов’язкового виділення з нього червоподібного паростка для виконання апендектомії – при цьому можна легко пошкодити запальну і інфільтровану стінку тонкої чи товстої кишки. До інфільтрату та у порожнину малого тазу підводять гумові випускники і післяопераційну рану зашивають. Хворого слід обов’язково попередити, що апендектомія у нього не виконувалася.
14.2. Апендикулярний абсцес. Як правило, розвивається як наслідок апендикулярного інфільтрату. На фоні клінічної картини апендикулярного інфільтрату у пацієнта погіршується загальний стан, посилюється біль у правій здухвинній ділянці, підвищується температура тіла до 40°С, наростає лейкоцитоз з різким зсувом формули ліворуч. При пальпації – виражена болючість в правій здухвинній ділянці, збільшення розмірів інфільтрату. Лікування – операція апендектомії з широким дренуванням місця абсцесу і малого тазу.
14.3. Тазові абсцеси виникають внаслідок: деструкції відростка при тазовому розміщенні; затіканні гнійного ексудату при гострому апендициті, ускладненому перитонітом, в умовах звичного розташування червоподібного паростка; потрапляння в малий таз мікробно забрудненої крові під час операції; недостатнього дренування малого тазу після проведення апендектомії. Клінічна картина: біль внизу живота і над лоном, підвищена температура тіла, тенезми, частий стілець, розлади сечопуску. При ректальному огляді відмічається болючість і нависання передньої стінки прямої кишки. Встановлення дівгнозу є показом до операції – санації і дренування абсцесу. Провести розкриття абсцесу можна через передню стінку прямої кишки.
14.4. Пілефлебіт – септичний тромбофлебіт ворітної вени. Дуже рідкісне і небезпечне ускладнення, яке виникає на 2-3 добу початку захворювання на гострий апендицит. Оскільки більшість хворих в ці терміни вже є прооперовані, то часто клінічні ознаки пілефлебіту з’являються у ранньому післяопераційному періоді. В тяжких випадках процес може поширитися на селезінкову вену. Пілефлебіт швидко прогресує: висока температура тіла, ознаки ССЗВ, збільшення печінки, пожовтіння шкіри і склер. Стан хворого тяжкий, наростає полі органна дисфункція, ендогенна інтоксикація. При УЗД гепатобіліарної зони часто виявляються множині ехо-негативні утвори печінки (абсцеси?) та позитивні ультрасонографічні ознаки синдрому Бадда-Кіарі. Якщо антибіотикотерапією вдається ліквідувати ознаки пілефлебіту впродовж трьох діб – прогноз сприятливий. Якщо ж ефекту від лікування впродовж цього часу немає – скоріше всього в подальшому пацієнт загине від печінково-ниркової дисфункції або множинних абсцесів печінки.