- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
10. Поліпи і поліпоз кишечника.
10.1. Синдром Пейтца-Єгерса – характеризується численними поліпами по всьому шлунково-кишковому тракту. Лікування – видалення поліпів більше 1,5 см.
10.2. Ювенільний поліпоз – викликає шлунково-кишкові кровотечі і обструкцію просвіту кишки. Лікування – резекція кишки.
10.3. Гіперпластичні поліпи – частота виявлення зростає разом з віком. Лікування – резекція кишки.
10.4. Синдром Кронкхайта-Кенеде – характеризується: облисінням, сімейним поліпозом травного тракту, гіперпігментацією шкіри, протеїнурією, атрофією нігтів, кистей і стоп.
10.5. Синдром Гарднера – множинний поліпоз тонкої кишки поєднаний з доброякісними пухлинами м’яких тканин, кісток, раннім випадінням зубів.
10.6. Аденоматозні поліпи – доброякісні утвори, які є залозистою проліферацією епітелію. Передраковий стан. Лікування – ендоскопічне видалення поліпа.
11. Мезентеріальна ішемія. Розрізняють гостру мезентеріальну ішемію (ноклюзійну і оклюзійну ішемію: емболія верхньої мезентеріальної артерії, тромбоз верхньої мезентеріальної артерії, локальна сегментарна ішемія) та хронічну (абдомінальна колька, черевна жаба).
11.1. Неоклюзійна мезентеріальна ішемія: зниження серцевого викиду(тяжка хронічна серцева недостатність, прийом серцевих глікозидів); артеріальна гіпотензія; гіповолемія (сечогінні, крововтрата); дегідратація; спазм судин. Характеризується постійним болем у животі, зниженням АТ, кров’янистим проносом. Специфічних інструментальних методів діагностики немає.
11.2. Оклюзійна мезентеріальна ішемія: тромбоз; емболія; зменшення просвіту судини атеросклеротичною бляшкою; запалення інтіми судини; стиснення судини ззовні; проростання пухлини.
12. Несклерозуючий ілеїт Голдена – захворювання часто плутають з хворобою Крона. Зустрічається у дитячому віці, перебігає легко, без стенозів, кровотеч і перфорацій кишечника. Цю патологію розцінюють як первинне ураження лімфатичного апарату термінальних відділів тонкого кишечника.Часто імітує клінічну картину гострого апендициту. Лікується консервативно.
Захворювання прямої кишки
Хірург ніколи не знає, яке завдання перед ним у будь-яку хвилину поставить життя…
Ф.Углов «Серце хірурга»
1. Хірургічна анатомія прямої кишки. Пряма кишка розміщена в малому тазі. Спереду від неї у чоловіків: перепончата і губчаста частина сечовипускного каналу, сім’яні міхурці, простата; у жінок – матка, її шийка і заднє склепіння піхви. Всі ці органи відділені від прямої кишки прямокишечно-міхуровою (у чоловіків), прямокишечно-вагінальною (у жінок) перегородкою, яка зв’язує очеревину таза з сухожильним центром промежини. Верхня межа прямої кишки сягає мису. Довжина її 15-16 см. Виділяють три частини прямої кишки: надампулярну 4-5 см, ампулу 8-10 см, анальний канал з промежинною частиною і зоною сфінктерів 2,5-4 см. Розрізняють два згини: крижовий (flexura sacralis) в надампулярній частині і в промежинній частині (flexura perinelis). Надампулярна частина лежить інтраперитонеально, ампула – мезоперитонеально, анальний канал – екстраперитонеально.