![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Змістовний модуль іі. Організація і проведення зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і банківське обслуговування зед.
- •8.1 Сутність міжнародних розрахунків та необхідність банківського обслуговування у сфері зед.
- •За наявністю валютного покриття:
- •Переваги акредитиву
- •8.3 Засоби платежу:
- •8.5 Кореспондентські відносини у сфері зед.
- •8.6 Міжнародні платіжні системи.
- •8.8 Різіки при міжнародніх розрахунках і методи їх мінімізації.
- •Тема 9. Форми виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •9.1 Передумови і мотивація виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •9.2 Пошук та вибір партнера.
- •Вивчення фірми іноземного партнера
- •Організація роботи по збору інформації і вивченню фірми-партнера:
- •9.3 Класифікація і характеристика форм виходу на зовнішні ринки.
- •9.4 Спільне підприємництво як форма виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •Стратегія і мотиви створення сп
- •3) За кількістю країн-учасниць:
- •4) За структурою партнерів:
- •5) За часткою участі партнерів у капіталі сп:
- •6) За видом діяльності:
- •9.6 Гарантії уряду, що надаються сп, піі.
- •9.7 Ефективність функціонування підприємства з іноземним капіталом.
- •9.8 Умови функціонування підприємств на зовнішніх ринках.
- •9.9 Вивчення і аналіз умов ринку.
- •9.10 Дослідження потенційних можливостей фірми при виході на зовнішні ринки.
- •Тема 10. Ціноутворення у зед підприємства
- •10.1 Цінова політика підприємства, обгрунтування зовнішньоторговельних цін.
- •10.2 Принципи визначення світових цін.
- •10.3 Зовнішньоторговельна ціна: поняття, класифікація.
- •10.4 Механізм розрахунку зовнішньоторговельних цін
- •10.5 Формування контрактної ціни.
- •10.6 Способи фіксації цін.
- •10.7 Цінові знижки і надбавки.
- •1. Технічні поправки:
- •2. Комерційні поправки:
- •10.8 Методи ціноутворення в зед:
- •Тема 11. Торговельно-посередницька діяльність на зовнішньому ринку.
- •11.1 Сутність посередницької діяльності у зед та види посередників
- •11.4 Договори із зовнішньоторговельними посередниками.
- •Тема 12. Компенсаційна торгівля у сфері зед.
- •12.1. Сутність та особливості компенсаційних угод.
- •12.2. Класифікація угод зустрічної торгівлі.
- •12.3 Операції натурального обміну.
- •5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових зобов'язань
- •12.5. Операції в рамках промислового співробітництва.
- •3. Виробниче кооперування
- •4. Франчайзинг товарів та послуг
- •Тема 13. Структура і зміст зовіншньоекономічних контрактів.
- •13.1. Пошук та вибір зовнішньоторгових партнерів. Проведення переговорів.
- •1. Вибір контрагента.
- •4. Товаросупроводжувальні документи.
- •4.1. Комерційні документи.
- •13.2 Структура і характеристика основних умов зовнішньо-економічного контракту.
- •13.3 Базисні умови контракту.
- •13.4 Порядок визначення ціни контракту.
- •13.6 Способи здійснення міжнародних розрахунків.
- •Тема 14. Транспортне обслуговування зов-нішньоекономічної діяльності
- •14.1 Система міжнародних перевезень та види транспортних операцій у зед.
- •14.2 Фактори, що впливають на вибір виду транспорту:
- •14.3 Особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту.
- •1. Морські перевезення.
- •2. Залізничний транспорт
- •4. Автомобільний транспорт
- •14.4 Товарно-транспортна документація.
- •14.5 Експедиторське обслуговування міжнародних перевезень.
- •Тема 15. Зед підприємств на території вільних економічних зон
- •15.1 Мета і завдання створення спеціальних економічних зон.
- •15.2 Класифікація вез.
- •1. За характером діяльності чи функціональним призначенням
- •2. За типом організації:
- •3. За розмірами
- •4. За характером власності:
- •5. За ступенем інтеграції у світову і національну економіку
- •15.3 Передумови створення вез в україні.
- •15.4 Основні умови залучення іноземного капіталу у вез.
- •15.5 Фінансове забезпечення діяльності вез.
- •15.6 Оподаткування та валютний механізм у вез.
- •15.7 Державне регулювання діяльності вез.
- •15.9 Основні офшорні юрисдикції.
- •Модуль ііі. Ефективність зед Тема 16. Економічний аналіз зед.
- •16.1 Економічний аналіз у сфері зед підприємств.
- •16.2 Аналіз виконання зобов'язань з експортно-імпортних операцій.
- •16.6 Система показників ефективності зед підприємства.
- •1. Ефективність експорту підприємства:
- •2. Рентабельність експорту:
- •3. Економічний ефект експорту розраховується за формулою:
- •16.8 Оцінка валютної ефективності експорту і імпорту.
- •Тема 17. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування.
- •17.1 Сутність та класифікація ризиків зед.
- •17.2 Страхування ризиків в зед.
- •17.3. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •1) Особисте.
- •3) Страхування відповідальності.
- •17.4 Особливості самострахування.
- •17.5 Страхування валютних ризиків
- •17.5 Способи транспортного страхування та умови страхування вантажів в зед.
15.5 Фінансове забезпечення діяльності вез.
Без забезпеченості відповідними фінансами неможливо створити необхідні умови для успішної господарської діяльності зони. На першому етапі формування зони, коли створюється вся необхідна інфраструктура, ще не можна чекати, що зроблені капітальні витрати будуть приносити хоча б якийсь прибуток. Тільки через 5-7 років, як видно із світового досвіду, можна сподіватись на початок окупності первісних витрат.
Капітальні витрати приймаючої країни на створення матеріальної бази ВЕЗ та відповідної інфраструктури можна розглядати з двох точок зору:
1) створюється матеріальна цінність для національної економіки, оскільки фінансові ресурси перетворюються на реальні фізичні активи;
2), слід брати до уваги витрати внаслідок прийняття альтернативного курсу або відсутність капіталовіддачі при альтернативному використанні капіталу.
Вважається що фінансові системи новоутворених держав у сучасних умовах не можуть задовольнити фінансові вимоги фірм, які діятимуть у ВЕЗ цих країн.
Вирішення проблем здебільшого залежатиме від методів, якими будуть нарощуватися обсяги зовнішніх капіталів для офшорної діяльності. Це означає створення спеціальних установ.
Види проблем:
♦ як створити умови, необхідні для залучення зовнішнього капіталу, тобто умови, за яких можна одержати доход на капітал, котрий буде, принаймні, порівняний з тим, який одержують в інших країнах;
♦ як досягти умов, які активізують мобілізацію фінансових посередників у країні, поступово вводячи їх у міжнародні процеси фінансування з усіма структурними змінами та зрушеннями, які вони спричинюють.
Існує багато норм, які прямо або опосередковано стимулюють банки до здійснення своїх міжнародних операцій через відділення. Найважливіші з них стосуються валютного контролю, грошової політики та заходів щодо фінансової дисципліни, а також характеру податкової системи. Такі політичні заходи стимулювали розвиток офшорних фінансових ринків у інших країнах світу.
Можливі наслідки введення системи офшорних банківських послуг у ВЕЗ:
♦ нові джерела фінансування;
♦ зниження вартості фінансів;
♦ зменшення банківських формальностей;
♦ збільшення міжбанківської конкуренції;
♦ передача банківських ноу-хау;
♦ інтернаціоналізація внутрішньої банківської системи;
♦ створення міжбанківського ринку;
♦ узгодженість цілей грошової політики;
♦ етап у досягненні конвертованості грошової одиниці.
Усі проекти створення ВЕЗ мають бути піддані аналізу за системою "витрати — випуск", але при цьому треба мати на увазі, що успіх діяльності зони, як свідчить світовий досвід, визначається ступенем її конкурентоспроможності щодо інших зон, а не рівнем її внутрішньої прибутковості.
15.6 Оподаткування та валютний механізм у вез.
Основними податковими пільгами у ВЕЗ можуть бути звільнення від квот, мита та інших податків на імпорт сировини і, як правило, капітального обладнання, а також звільнення від податків на експорт.
Наприклад, важливою податковою пільгою, яку пропонують багато країн, є цілковите або часткове звільнення від прибуткового податку на періоди до 20, а іноді й 25 років (Ірландія та Сенегал). Звичайно таке звільнення надається не більше ніж на п'ять років. Залежно від обставин це звільнення може бути цілковитим або частковим. Воно може поєднуватися з іншими стимулами, наприклад, відстроченою або вільною амортизацією, правом на перенесення збиткового сальдо на інший рахунок протягом невизначеного часу, вирахуванням на капіталізацію прибутків та податковими пільгами за інвестування капіталу.
Вважається, що набагато ефективнішим стимулом, ніж звільнення від податків, може бути фінансування за зниженими відсотковими ставками, оскільки підприємства ВЕЗ фінансують значну частину свого основного капіталу за допомогою позик.
Використовуються також інші стимули, які значно відрізняються у різних зонах. Сюди відносяться капітальні субсидії, за допомогою яких приймаюча країна так чи інакше покриває частину вартості основного капіталу для здійснення проекту або вартості підготовки робочої сили.
Субсидії можуть також набувати форму відсотка асигнувань на орендну плату, спеціальних послуг по маркетингу, розробки виробів тощо (тобто всіх видів діяльності, які вважаються важливими для національних інтересів.
Питання митного оподаткування в діяльності ВЕЗ є прерогативою держави. Вона встановлює пільговий рівень митного оподаткування і податків на зовнішньоекономічні зв'язки підприємств зони, здійснює митний контроль на кордонах зони (внутрішньому і зовнішньому).
Звільнюється від митного оподаткування та імпортних податків продукція, яка надходить на територію ВЕЗ із-за кордону для споживання в зоні, а також для перероблення, складання та наступного реекспорту.
Готова продукція зони вироблена з використанням імпортних матеріалів і вузлів, ввезених у ВЕЗ безмитно і яка постачається на територію країни, може оподаткуватися митом у частині вартості імпортного компоненту.
Експорт продукції, виготовленої у ВЕЗ, не обкладається експортним митом, експортними податками, не підлягає ліцензуванню і квотуванню.
Експорт через ВЕЗ продукції, не підданій обробленню, обкладається експортним митом і експортними податками в установленому порядку.
В Україні принципи митного і податкового регулювання у ВЕЗ визначені ЗУ "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".
Мета валютного механізму ВЕЗ — забезпечити не тільки стимулювання притоку іноземного капіталу, а й нормальне функціонування і взаємодію зони як з вітчизняною економікою, так і із світовим ринком.
Валютний режим може визначатися для кожної зони, виходячи з її цільового призначення, характеру та конкретних економічних умов.
Слід надавати перевагу створенню в зоні механізму прямої конверсії на основі внутрішньозональних валютних бірж та аукціонів.
ВЕЗ повинна функціонувати на засадах валютної самоокупності. Це забезпечується надходженнями від експорту, а також орендними та податковими платежами іноземних фірм, що працюють у зоні.
Функціонування валютного механізму ВЕЗ забезпечується створенням у ВЕЗ зональним відділенням Національного банку країни.
Зональне відділення Національного банку здійснює:
♦ організацію безготівкового обороту;
♦ управління валютними резервами та регулювання валютних курсів і кредиту;
♦ видачу ліцензій комерційним банкам на здійснення валютних операцій;
♦ нагляд за діяльністю кредитно-фінансових установ;
♦ контроль за додержанням банківського і валютного режиму на території ВЕЗ.
Вирішення валютних питань полягає в переході до певних форм обмеженої конвертованості грошової одиниці трьома основними способами:
1) використання твердих валют у межах вільної економічної зони і у відносинах її з іншими зонами та зарубіжними країнами;
2) використання грошових знаків як у самих зонах, так і в їхніх стосунках з агентами національної економіки, в той час як тверді валюти використовуватимуться у відносинах ВЕЗ з іншими країнами;
3) створення спеціальної валюти ВЕЗ для використання в зонах і у відносинах як із зарубіжними країнами, так і з приймаючою країною.
Фактично жоден з варіантів не є цілком задовільним.