- •З фахової практики
- •1. Структура підприємства, технологія і організація виробництва. Організація бухгалтерського обліку
- •Структура підприємства
- •2. Облік основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів
- •3. Облік виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •4.Облік праці і заробітної плати
- •5. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції
- •6. Облік готової продукції та її реалізація
- •7. Облік коштів і розрахункових операцій
- •8. Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань
- •9. Облік довгострокових та поточних зобов’язань підприємства
- •10. Облік доходів, витрат та фінансових результатів
- •11. Звітність підприємства
- •Додатки
6. Облік готової продукції та її реалізація
На кожному підприємстві здійснюють облік готової продукції.
Готова продукція – продукція, яка закінчена в обробці, пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам та стандартам.
В бухгалтерському обліку готова продукція оцінюється у відповідності до П(С)БО 9 “Запаси” за первісною вартістю, яка визначається згідно з П(С)БО 16 “Витрати”.
Облік готової продукції та її реалізації необхідний для контролю за наявністю, рухом, зберіганням продукції, для правильного і своєчасного її оприбутковування на склад, а також для отримання точних даних про залишки готової продукції на складі.
При організації обліку готової продукції основним є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою,ступенем готовності та технологічною складністю.
За формою готова продукція класифікується як уречевлена і як результат виконаних робіт чи наданих послуг.
За ступенем готовності розрізняють готову продукцію, напівфабрикати і неготову продукцію.
За технологічною складністю готову продукцію поділяють на просту і складну. Остання у свою чергу поділяється на основну, побічну і супутню.
Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями їх зберігання та окремими видами у встановлених одиницях виміру:
натуральних, які характеризують кількість, обсяг та вагу продукції відповідно до її фізичних властивостей;
умовно-натуральних, які необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції.
У бухгалтерії на підставі здавальних накладних ведуть Відомість випуску готової продукції за звітний місяць, у якій випущена з виробництва продукція групується по видах і сортах і відображається у двох оцінках:
за обліковими цінами;
за фактичною собівартістю, яка визначається наприкінці місяця після упорядкування звітної калькуляції, яка базується на даних аналітичного обліку.
На основі національних стандартів бухгалтерського обліку, міжнародного стандарту ІСО – 9002, методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на СП ТОВ «Модерн-Експо» створений стандарт “Про порядок зарахування готової продукції, її реалізації, оформлення приймально-здавальної документації”.
Згідно даного стандарту продукція вважається готовою при умові, якщо:
Повністю закінчені роботи, передбачені технологією ремонту по підприємству чи в даному структурному підрозділі;
Повністю укомплектовані: відповідає технологічним вимогам, кресленням ДСТУ, технічним умовам;
Прийнята відділом технічного контролю підприємства;
Забезпечена встановленою і повністю оформлена технічною документацією;
Здана на склад готової продукції підприємства (або в інший цех) і призначена для відправлення замовнику або структурному підрозділу.
Реалізованою продукцією підприємства вважається:
1. Для потреб МОУ – готова продукція, яка відвантажена згідно календарного плану держзамовлення, або виконані в повному обсязі етапи робіт, за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства, або проведено взаєморозрахунок товарообмінними операціями;
2. Для інших замовників – з настанням першого випадку (події): відвантаження продукції або надходження коштів;
3. Відвантаженою продукцією вважається продукція, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у виробника або передана в державний резерв з належним оформленням документів.
У бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-виробників та за місцями зберігання. При безкартковому способі за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути особливу увагу на збалансованість даних по оприбуткуванню, відпуску і залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.
Залежно від виду випуск готової продукції з виробництва оформлюється та відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер (виріб), то це означає, що її потрібно передати на склад, і в такому разі будуть оформлені первинні документи — акти, накладні тощо. Якщо продукція є унікальною (пароплав, будинок тощо), то відповідний випуск (передача замовникові) оформлюється актами з участю авторитетної фахово-інженерної комісії.
Відпуск (відвантаження) продукції покупцю оформлюється видатковими накладними, приймально-здавальними актами із зазначенням номера накладної і дати оформлення, номера і дати договору із замовником, назви та реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни і вартості.
Аналітичний облік прийому і відпуску готової продукції, який оформлюється прибутковими і видатковими документами, здійснюється за видами готової продукції, яка може відображатися за обліковими цінами (плановою собівартістю, оптовими та відпускними цінами тощо) з виділенням у регістрах відхилень фактичної виробничої собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами. Облік готової продукції повинен забезпечити контроль за виконанням завдань по випуску продукції згідно з договірним асортиментом на всіх стадіях її руху; зберіганням готової продукції за обсягом, асортиментом і якістю (в місцях складування і в дорозі); своєчасним виписуванням документів на відвантаження; поданням розрахункових документів покупцям та їх контроль за своєчасним здійсненням платежів; використанням матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції.