3.9 Побудування кривої забезпеченості середньодобових потужностей

Крива забезпеченості середньодобових потужностей N_B = f(P) будують у вигляді кривої тривалості, користуючись побудованим графіком середньодобових потужностей N_B = f(t). Мінімальній потужності на цьому графіку відповідає забезпеченість Р=100, максимальній потужності відповідає забезпеченість Р= 0. Відсоток забезпеченості проміжних значень потужності визначається за формулою

, (3.6)

де t₀ – загальна тривалість процесу регулювання, міс;

t_ПЕР – тривалість перебоїв, тобто сума участків на графіку N_B = f(t), де потужність по графіку виявляється нижче потужності, що розглядаэться міс.

Прийнявши довільно декілька значень потужностей в інтервалі N_MIN  N_MAX і визначивши за формулою (3.6) відповідні їм забезпеченості, будують криву N_B = f(Р) у вигляді графіка. Доцільно цей графік будувати сумісно з кривою N_B = f(t). В цьому випадку зникає необхідність користуватись формулою (3.6).

3.10 Побудування добового графіка навантаження енергосистеми і аналізуючої кривої. Визначення коефіціента щільності графіка навантаження

Добовий графік навантаження енергосистеми представляє собою графік необхідних потужностей в системі впродовж доби. Він будується за даними таблиці 6 з урахуванням залежності (1.5) і вказівок пункту 1.6. Площа, обмежена графіком, визначає в певному маштабі добову енергію, яку видає споживачам енергосистема.

В добовому графіку навантаження енергосистеми присутні три характерні потужності: мінімальна N_MIN, максимальна N_MAX і середня N_СР. Середня потужність N_СР представляє собою підсумкову енергію графіка за добу в кВтгод, поділену на 24 години. Частина графіка, що лежить нижче прямої, проведеної на рівні N_СР, називається базисом графіка. Частина графіка, що лежить вище прямої, проведеної на рівні N_СР, називається піком графіка. Частина графіка між базисом і піком називається полупіком.

Відношення середньої потужності графіка N_СР до його максимальної потужності N_MAX і називається коефіцієнтом щільності або повноти графіка навантаження. Чим щільніше графік, тем менше потребується потужності в енергосистемі для видачі споживачеві однієї і тієї ж кількості енергії.

Коефіцієнт щільності або повноти графіка навантаження визначається за формулою

. (3.7)

Для аналізу умов роботи ГЕС в графіку навантаження будується аналізуюча крива. Вона встановлює залежність добового виробітку енергії від потужності Е = f(N). Для її побудови графік розбивається за висотою на ряд смуг потужністю N_і і в кожній з них обчислюється вміст енергії Е_і.

Якщо із початку координат вздовж шкали енергії (вправо) відкласти Е₁, вздовж шкали потужності (вверх) відкласти N₁, то в полі координат ці компоненти дадуть точку 1, яка належатиме майбутній інтегральній кривій. Якщо далі із отриманої точки 1 вправо відкласти Е₂, а вверх N₂, то отримаємо нову точку 2, яка належатиме майбутній інтегральній кривій. Так, переходячи від точки до точки, будується інтегральна крива.

На участку розташування базису графіка залежність між енергією і потужністю – лінійна Е = 24N, тому аналізуюча крива представляється прямою лінією. На участку розташування піка і полупіка графіка навантаження пряма спочатку повільно, а далі більш стримко викривляється, видхиляючись вверх від вказаної прямої.

Аналізуюча крива дозволяє легко визначити вміст енергії в будь-якій смузі графіка. Для цього треба по верхній і нижній границям смуги провести горизонтальні прямі до перетину з аналізуючою кривою і отримані точки спроектувати вертикальними прямими на шкалу енергії. Якщо із кінцевої точки К провести вниз вертикальну пряму, а базисну частину аналізуючої кривої продовжити вправо, то точка їх перетину К^І визначить середню потужність графіка навантаження N_СР.