- •Харків 2009
- •Рецензент т.К. Бойко Кафедра гідротехнічного будівництва вступ
- •Водноенергетичні розрахунки
- •1.1 Гідрограф річки
- •Продовження таблиці 1
- •1.2 Відмітки нормального підпірного рівня (нпр) і рівня мертвого обєму (рмо) водосховища
- •1.3 Максимальна глибина водосховища н0
- •1.6 Добовий графік навантаження енергосистеми за розрахунковий день
- •2 Мета водноенергетичних розрахунків
- •2.1 Послідовність виконання водноенергетичних розрахунків
- •3 Вказівки до виконання
- •3.1 Побудова гідрографа річки за два роки
- •3.2 Побудова кривої обємів водосховища і кривої витрат річки
- •3.3 Визначення корисної ємності водосховища і побудова променевого маштабу витрат
- •3.4 Побудова інтегральної кривої витоку за два роки
- •3.5 Визначення ємності водосховища, необхідної для повного вирівнювання річкового витоку, як за окремі роки, так і за дворіччя в цілому
- •3.6 Побудова рівновідстоящої кривої річкового витоку і зарегулювання витоку за правилом натягнутої нитки
- •3.7 Нанесення лінії зарегульованого витоку на вихідному гідрографі річки
- •3.8 Побудування хронологічніх графіків рівнів води у верхньому бєфі
- •3.9 Побудування кривої забезпеченості середньодобових потужностей
- •3.10 Побудування добового графіка навантаження енергосистеми і аналізуючої кривої. Визначення коефіціента щільності графіка навантаження
- •3.11 Визначення пікової гарантованої потужності, встановленої потужності гес, а також зони роботи гес в добовому графіку навантаження енергосистеми в один із днів межені і в день весняного паводку
- •3.12 Визначення необхідної ємності водосховища для здійснення добового регулювання роботи гес
- •3.13 Визначення середнього річного виробітку електроенергії
- •3.14 Перелік характеристик витоку і основних енергетичних показників проектуючої гес
- •3.14.1 Характеристики побутового витоку і водосховища
- •4.2 Відмітки нормального підпірного рівня (нпр) і рівня мертвого обєму (рмо) водосховища
- •4.3 Максимальна глибина водосховища н0
- •4.6 Добовий графік навантаження енергосистеми за розрахунковий день
- •5 Вказівки до виконання
- •5.1 Побудова гідрографа річки за два роки
- •5.2 Побудова кривої обємів водосховища і кривої витрат річки
- •5.3 Визначення корисної ємності водосховища і побудова променевого маштабу витрат
- •5.4 Побудова інтегральної кривої витоку за два роки
- •5.5 Визначення ємності водосховища, необхідної для повного вирівнювання річкового витоку, як за окремі роки, так і за дворіччя в цілому
- •5.6 Побудова рівновідстоящої кривої річкового витоку і зарегулювання витоку за правилом натягнутої нитки
- •5.7 Нанесення лінії зарегульованого витоку на вихідному гідрографі річки
- •5.8 Побудування хронологічніх графіків рівнів води у верхньому бєфі
- •5.9 Побудування кривої забезпеченості середньодобових потужностей
- •5.10 Побудування добового графіка навантаження енергосистеми і аналізуючої кривої. Визначення коефіцієнта щільності графіка навантаження
- •5.11 Визначення пікової гарантованої потужності, встановленої потужності гес, а також зони роботи гес в добовому графіку навантаження енергосистеми в один із днів межені і в день весняного паводка
- •5.12 Визначення необхідної ємності водосховища для здійснення добового регулювання роботи гес
- •5.13 Визначення середнього річного виробітку електроенергії
- •5.14 Перелік характеристик витоку і основних енергетичних показників проектуючої гес
- •5.14.1 Характеристики побутового витоку і водосховища
- •5.14.2 Характеристики зарегульованого витоку
- •5.14.3 Характеристики добового графіка навантаження енергосистеми
- •5.14.4 Енергетичні показники гес
- •Список використаної літератури
- •Навчальне видання
3.4 Побудова інтегральної кривої витоку за два роки
Інтегральна крива витоку предстваляє графічне зображення збільшення підсумкового витоку у часі. Вона будується за допомогою променевого маштабу в такій послідовності:
1 Строго під графічним зображенням гідрографа річки за два роки наноситься горизонтальна пряма (промінь середніх дворічних витрат), кінці якого О і К фіксують на кресленні початок і кінець інтегральної кривої витоку за два роки.
2 По променевому маштабу відшукуються напрямки променя середніх витрат за перший рік, а із точки О побудованої прямої проводиться пряма, паралельна цьому променю, до точки В (кінець першого року). Далі із точки В будується промінь середніх витрат за другий рік регулювання до кінця другого року. Кінцева точка цього променя повинна співпасти з точкою К.
3 Інтегральна крива витоку за середньомісячними витратами будується за тим же принципом, що й інтегральна ламана ОВК.
3.5 Визначення ємності водосховища, необхідної для повного вирівнювання річкового витоку, як за окремі роки, так і за дворіччя в цілому
Щоб визначити необхідну ємність водосховища для повного вирівнювання витоку за будь-який період часу, необхідно заключити інтегральну криву в пару охоплюючих дотичних, які паралельні променю середніх витрат за цей період і виміряти відстань між дотичними по вертикалі. Цей відрізок в маштабі обємів представляє собою шукану ємність.
3.6 Побудова рівновідстоящої кривої річкового витоку і зарегулювання витоку за правилом натягнутої нитки
Під інтегральною кривою витоку на відстані, яка дорівнює корисному обєму водосховища WКОР , будують рівновідстоящу (еквідістантну) криву. Її будують шляхом зміщення вниз на вказану відстань кожної характерної точки інтегралної кривої. Верхня інтегральна крива відповідає опорожненому стану водосховища до відмітки РМО, а нижня крива відповідає його наповненому стану до відмітки НПР.
У випадку ідеальної схеми регулювання витоку (регулювання за правилом натягнутої нитки) між двома вказаними кривими умовно протягують нитку і натягують її за кінці так, щоб за дворіччя, що розглядається, запаси води у водосховищі і зарегульовані витрати були однакові. Місце розташування натягнутої нитки вкаже положення лінії зарегульованого витоку (лінію споживання). Зазвичай, ці лінії позначають Q1, Q2, Q3, ...,Qn.
Побудова лінії зарегульованого витоку починається з квітня першого року. Враховуючи, що водосховище в умовах річного регулювання повністю спрацьовується, лінія зарегульованого витоку дотикається до верхньої інтегральної кривої. В кінці повені водосховище стає наповненим, тому лінія споживання дотикається нижньої інтегральної кривої. В останні сім місяців добудовують участок кривої за попередні три місяці штриховою лінією і отримують точку КІ. Натягуванням нитки на цю точку отримують лінію споживання в кінці другого року і залишок води у водосховищі WЗАЛ. Щоб задовольнити вимогам рівності зарегульованих витрат і залишків води на початку першого року і в кінці другого року, виконують наступні побудови. На початку першого року по вертикалі відкладають залишок води у водосховищі WЗАЛ і поєднують з точкою на верхній кривій, яка відповідає початку повені. Отримана пряма і буде слугувати лінією споживання в перші три місяці.