- •Харків 2009
- •Рецензент т.К. Бойко Кафедра гідротехнічного будівництва вступ
- •Водноенергетичні розрахунки
- •1.1 Гідрограф річки
- •Продовження таблиці 1
- •1.2 Відмітки нормального підпірного рівня (нпр) і рівня мертвого обєму (рмо) водосховища
- •1.3 Максимальна глибина водосховища н0
- •1.6 Добовий графік навантаження енергосистеми за розрахунковий день
- •2 Мета водноенергетичних розрахунків
- •2.1 Послідовність виконання водноенергетичних розрахунків
- •3 Вказівки до виконання
- •3.1 Побудова гідрографа річки за два роки
- •3.2 Побудова кривої обємів водосховища і кривої витрат річки
- •3.3 Визначення корисної ємності водосховища і побудова променевого маштабу витрат
- •3.4 Побудова інтегральної кривої витоку за два роки
- •3.5 Визначення ємності водосховища, необхідної для повного вирівнювання річкового витоку, як за окремі роки, так і за дворіччя в цілому
- •3.6 Побудова рівновідстоящої кривої річкового витоку і зарегулювання витоку за правилом натягнутої нитки
- •3.7 Нанесення лінії зарегульованого витоку на вихідному гідрографі річки
- •3.8 Побудування хронологічніх графіків рівнів води у верхньому бєфі
- •3.9 Побудування кривої забезпеченості середньодобових потужностей
- •3.10 Побудування добового графіка навантаження енергосистеми і аналізуючої кривої. Визначення коефіціента щільності графіка навантаження
- •3.11 Визначення пікової гарантованої потужності, встановленої потужності гес, а також зони роботи гес в добовому графіку навантаження енергосистеми в один із днів межені і в день весняного паводку
- •3.12 Визначення необхідної ємності водосховища для здійснення добового регулювання роботи гес
- •3.13 Визначення середнього річного виробітку електроенергії
- •3.14 Перелік характеристик витоку і основних енергетичних показників проектуючої гес
- •3.14.1 Характеристики побутового витоку і водосховища
- •4.2 Відмітки нормального підпірного рівня (нпр) і рівня мертвого обєму (рмо) водосховища
- •4.3 Максимальна глибина водосховища н0
- •4.6 Добовий графік навантаження енергосистеми за розрахунковий день
- •5 Вказівки до виконання
- •5.1 Побудова гідрографа річки за два роки
- •5.2 Побудова кривої обємів водосховища і кривої витрат річки
- •5.3 Визначення корисної ємності водосховища і побудова променевого маштабу витрат
- •5.4 Побудова інтегральної кривої витоку за два роки
- •5.5 Визначення ємності водосховища, необхідної для повного вирівнювання річкового витоку, як за окремі роки, так і за дворіччя в цілому
- •5.6 Побудова рівновідстоящої кривої річкового витоку і зарегулювання витоку за правилом натягнутої нитки
- •5.7 Нанесення лінії зарегульованого витоку на вихідному гідрографі річки
- •5.8 Побудування хронологічніх графіків рівнів води у верхньому бєфі
- •5.9 Побудування кривої забезпеченості середньодобових потужностей
- •5.10 Побудування добового графіка навантаження енергосистеми і аналізуючої кривої. Визначення коефіцієнта щільності графіка навантаження
- •5.11 Визначення пікової гарантованої потужності, встановленої потужності гес, а також зони роботи гес в добовому графіку навантаження енергосистеми в один із днів межені і в день весняного паводка
- •5.12 Визначення необхідної ємності водосховища для здійснення добового регулювання роботи гес
- •5.13 Визначення середнього річного виробітку електроенергії
- •5.14 Перелік характеристик витоку і основних енергетичних показників проектуючої гес
- •5.14.1 Характеристики побутового витоку і водосховища
- •5.14.2 Характеристики зарегульованого витоку
- •5.14.3 Характеристики добового графіка навантаження енергосистеми
- •5.14.4 Енергетичні показники гес
- •Список використаної літератури
- •Навчальне видання
3.11 Визначення пікової гарантованої потужності, встановленої потужності гес, а також зони роботи гес в добовому графіку навантаження енергосистеми в один із днів межені і в день весняного паводку
При визначенні встановленої потужності ГЕС важливе значення має пікова гарантована (чи робоча гарантована) потужність ГЕС. Ця потужність приймає участь в покритті максимума навантаження, при цьому її забезпеченність завжди знаходиться в межах розрахункової забезпеченості. В якості розрахункової забезпеченості в курсовому проектуванні рекомендовано приймати РРОЗР = 90. По кривій забезпеченості середньодобових потужностей NB = f(P) визначають забезпечену середньодобову потужність ГЕС, а потім обчислюють добову потужність дня за формулою
ЕЗАБ = 24 NЗАБ . (3.8)
Враховуючи, що на участку розташування базису графіка навантаження аналізуюча крива має вигляд прямої, рівняння якої співпадає з виразом (3.8), визначення ЕЗАБ можна виконати графічним способом, наведеним на рис.12.
Пікова гарантована потужність ГЕС NПГ визначається наступним чином: від кінця аналізуючої кривої (від точки К на рис. 12) відкладаємо вліво енергію ЕЗАБ, а із отриманої точки опускається вертикальна пряма до перетину із аналізуючою кривою. Цей відрізок в певному маштабі представляє пікову гарантовану потужність ГЕС NПГ.
Встановлена потужність ГЕС представляє собою підсумкову паспортну (номінальну) потужність гідрогенераторів, встановлених на даній гідроелектростанції. Встановлена потужність на ГЕС складається із трьох частин:
NВСТ = NПГ + NДУБЛ + NРЕЗ, (3.9)
де NДУБЛ – дублююча (додаткова) потужність, включається в роботу в паводковий період, що зменшує холості скиди витоку через водоскидні споруди;
NРЕЗ – резервна потужність (аварійний, ремонтний, вантажний, господарський резерви).
Визначення NДУБЛ та NРЕЗ, потребує спеціальних енергоекономічних розрахунків. Дублюючу потужність ГЕС орієнтовно можливо прийняти за формулою
NДУБЛ = N1030 + NПГ, (3.10)
де N1030 – середньодобова потужність ГЕС, забезпечена водою за розрахунковий період на 1030.
Резервну потужність NРЕЗ в курсовому проекті слід приймати виходячи з наступних міркувань:
якщо NДУБЛ = 0, тоді NРЕЗ = (0,10,15) NПГ;
якщо NДУБЛ 0, тоді NРЕЗ = 0.
В останньому випадку передбачається, що функції резерву виконуватиме резервна потужність.
Таким чином, при визначенні NВСТ в формулі (3.9) буде відсутнє NДУБЛ або NРЕЗ. Це визначатиме співвідношення між NПГ і N1030.
Якщо NПГ N1030, тоді
NВСТ = NПГ + (0,10,15) NПГ = (1,11,15) NПГ. (3.11)
Якщо NПГ N1030, тоді
NВСТ = N1030. (3.12)
У нашому випадку ( рис. 10) NПГ = 650 МВт, а N1030 = 920 МВт, тому встановлена потужність дорівнює NВСТ = N1030 = 920 МВт.
Пыд час роботи ГЕС в енергосистемі найбільший енергоекономічний ефект буде у випадку, коли ГЕС за добу виробляє енергію ЕДОБ = 24 NВСТ і при цьому всією потужністю NВСТ бере участь в покритті добового графіка навантаження. Тому, при відшукуванні зони роботи ГЕС в графіку навантаження в полі графіка аналізуючої кривої будують прямокутний трикутник, вертикальний катет якого дорівнює NВСТ, а горизонтальний – ЕДОБ (на рис. 12 такий трикутник побудовано для доби із потужністю водотоку NП). Умовно змінюючи, положення трикутника знаходимо таке його положення на аналізуючій кривій, коли один із його катетів стане вертикальним, а інший – горизонтальним.
При відшукуванні зон роботи ГЕС в графіку навантаження в день паводка в його якості краще взяти день, якому на аналізуючий кривій ( рис. 12) відповідає найбільша потужність, тобто день із середньодобовою потужністю NВ = NП. Це перший день шостого місяця другого року ( рис. 9). В цьому випадку може бути NП > NВСТ і тому під час паводка можуть відбуватись холості скиди.
День межені краще взяти такий, коли ГЕС всією своєю потужністю NВСТ покриває верхню частину графіку навантаження. В цьому випадку знадобиться найбільша ємність водосховища для здійснення добового регулювання. Для знаходження цього дня на добовому графіку енергосистеми (див. рис. 12) відсікаємо його верхню частину, яка дорівнює потужності NВСТ і отримаємо заштриховану зону А. В цій частині графіка визначаємо вміст енергії ЕМ і середньодобову потужність NМ (як позначено стрілками на рис. 12). За знайденим значенням NМ відшукуємо на хронологічному графіку середньодобових потужностей (див. рис. 9) відповідний день. Це шістнадцятий день шостого місяця першого року (див. рис. 9).
Іноді у маловодні дні межені розташування ГЕС навіть в самій верхній частині графіка навантаження не забезпечує використання всієї її потужності.
Інший випадок виникає, коли середньодобова потужність ГЕС (потужність за водотоком) буде більше встановленої потужності ГЕС. В цьому випадку під час роботи ГЕС навіть в базисі графіка навантаження (при цілодобовій роботі) ГЕС не спроможна всією своєю потужністю використати і видати в енергосистему всю енергію водотоку. В цьому випадку мають місце холості скиди води.