- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •В имірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •Характеристика сховища:
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
При оцінці радіаційної обстановки як на етапі прогнозування, так і при оцінці фактичної обстановки вирішаються наступні типові завдання:
Визначення дози опромінення при перебуванні людей у межах зон радіоактивного зараження;
Визначення дози опромінення при перетинанні людьми зон зараження;
Визначення часу початку перебування людей у зонах радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);
Визначення часу початку перетинання зон радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);
Визначення тривалості перебування людей у зонах радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);
Визначення втрат населення у зонах радіоактивного зараження.
Задача № 1 – Визначення дози опромінення на сліді радіоактивної хмари (в зонах радіоактивного зараження)
Для визначення дози опромінення при перебуванні населення в зонах зараження потрібно знати:
- Тип ядерної енергетичної установки (реактору)
- Потужність реактору, W МВт
- Кількість аварійних реакторів, од
- Координати АЕС,х; у
- Час аварії, ТАВ годин, хв.
- Вихід активності, h %
- Швидкість вітру, V м/сек..
- Напрямок вітру, , град
- Стан хмарного покрову
- Довготривалість перебування людей в зоні зараження, годин
- Відстань від об’єкта робіт до АЕС, км.
- Початок робіт людей на об’єкті з моменту аварії, годин
- Умови перебування людей в зоні зараження
Порядок розв’язування завдання:
Спочатку виявляють радіаційну обстановку – визначають розміри прогнозованих зон зараження і відображають їх на карті.
Далі:
Визначають положення об’єкту відносно можливих зон зараження – де, в якій зоні, в якому місці зони (на ближній, дальній межі або всередині зони) розташований об’єкт.
Визначають початок формування tПОЧ. сліду радіоактивної хмари за таблицею 2.9.
Визначають час початку опромінення tОП. людей – при цьому порівнюють час початку формування з часом прибуття людей на об’єкт і за час початку опромінення беруть більше значення.
За таблицями 2.16 – 2.20 у залежності від зони забруднення по часу початку опромінення і тривалості опромінення на перехресті визначають дозу зони – ДЗОНИ
Дозу опромінення розраховують за формулою:
ДОПР. = ДЗОНИ * КЗОНИ / КПОС.
де КПОС. - коефіцієнт послаблення, який показує, оскільки зніжується доза опромінення в залежності від умов перебування людей в зоні (знаходять за таблицею 2.5), а КЗОНИ – коефіцієнт зони, який залежить від того, в якому місці зони розташований об’єкт (знаходять по приміткам до таблицею 2.16 – 2.20; для середини зони КЗОНИ приймається рівним одиниці)
опромінення
Тривалість перебування людини у зоні
забруднення
Години
Доби МісяціЧас початку
ДЗОНИ
Рисунок 2.3 - Схема визначення ДЗОНИ за таблицями 2.16 – 2.20
Примітка: при розв’язуванні завдань з оцінки радіаційної обстановки без використання карти або схеми (при їх відсутності) умовно визначають, що напрямок вітру направлений з місця аварії на об’єкт і об’єкт розташований на вісі сліду радіоактивної хмари.
Приклад 2.3 Визначити дозу, яку отримає особовий склад формування ЦО при роботі в зоні можливого зараження. Час аварії 9.00, початок робіт на об’єкті – 13.00, довготривалість – 8 годин, умови робіт – на відкритий місцевості. Зруйнований на АЕС реактор РВПК – один, вихід активності 30%, відстань від об’єкту до місця аварії – 25 км. Метеоумови – швидкість вітру – 4 м/с., хмарність – середня.
Рішення:
за таблицею 2.8 – категорія стійкості атмосфери – ізотермія.
за таблицею 2.10 – швидкість переносу переднього фронту хмари повітря – 5м/с.
за таблицею 2.9 – час формування сліду на об’єкті – 1.25 год.
за таблицею 2.12 – розміри зон забруднення для реактора РВПК, ізотермі і швидкості переносу переднього фронту хмари повітря - 5 м/с.:
-
Розміри
зон
Зони забруднення
М
А
Б
В
Г
Довжина
418
145
33.7
17.6
-
Ширина
31.5
8.42
1.73
0.69
-
площа
10300
959
45.8
9.63
-
Визначаємо положення об’єкта відносно зон забруднення – при відстані від місця аварії 25 км., об’єкт розташований всередині зони Б.
Так як час формування сліду радіоактивної хмари на об’єкті – 1.25 години, а час початку робіт – 4 години (13.00 – 9.00), то час початку опромінення – 4 години після аварії.
За таблицею 2.18 Д ЗОНИ. = (10.4 + 12.8 + 9.48 + 11.8)/ 4 =11.12 рад
Д ОПР. = 11.12 *1 / 1 = 11.12рад.(тут 1 у чисельники – коефіцієнт зони для середини, 1 у знаменники – коефіцієнт послаблення для відкритої місцевості)
Задача № 2 – Визначення часу початку перебування населення в зонах радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима)
У цій задачі потрібно знайти такий мінімальний час початку перебування населення на об’єкті робіт у зоні зараження, щоб отримана доза за термін перебування не перебільшила задану (припустиму) дозу.
Вихідні дані: спочатку необхідні дані для виявлення обстановки, тобто - тип ядерної енергетичної установки (реактору); потужність реактору, W МВт; кількість аварійних реакторів; од; координати АЕС, х, у; час аварії, ТАВ год., хв.; вихід активності, h %; швидкість вітру, V м/сек..; напрямок вітру, , град.; стан хмарного покрову. Також треба знати:
Довготривалість перебування людей в зоні зараження
Відстань від об’єкта робіт (місця перебування) до АЕС
Задана доза опромінення – Д ЗАД.
Умови перебування людей в зоні зараження
Порядок розв’язування завдання:
Спочатку, які і в задачі 1, виявляють радіаційну обстановку – визначають розміри прогнозованих зон зараження і відображають їх на карті.
Потім:
Визначають положення об’єкту відносно можливих зон зараження – де, в якій зоні, в якому місці зони розташований об’єкт.
Розраховують дозу опромінення, яку можуть отримати люди при знаходженні в зоні зараження при їх відкритому розташуванні за формулою, як що об’єкт знаходиться на зовнішньої межі зони зараження:
ДЗОНИ = ДЗАД. * КПОС. * КЗОНИ
при находженні об’єкту на внутрішньої межі формула:
ДЗОНИ = ДЗАД. * КПОС. / КЗОНИ
В середини зони можна використовувати любую формулу.