3 Оцінка інженерної обстановки

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, обсяги і терміни проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, обсяги заходів по відновленню життєдіяльності населення залежать від ступеня руйнування будинків, споруд, об’єктів і загалом від стану ураження міст та населених пунктів. Усе це і складає інженерну обстановку, яку потрібно оцінювати і враховувати.

Оцінка інженерної обстановки включає:

• Визначення масштабів і ступеню руйнування елементів і об’єкту загалом (ступеню руйнування будинків і споруд, комунально – енергетичних і технологічних мереж, у тому числі і захисних споруд для укриття виробничого персоналу; визначення розмірів зон завалів, обсягів і трудомісткість інженерних робіт, можливостей об’єктових і приданих формувань по проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт і в інших випадках.

• Аналіз їх впливу на стійкість роботи окремих елементів і об’єкта загалом, а також на життєдіяльність населення;

• Висновки про стійкість роботи окремих елементів і об’єкта загалом у надзвичайних ситуаціях і рекомендації по її підвищенню, пропозиції по проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт і робіт по відновленню виробництва.

Вихідними даними для оцінки інженерної обстановки в надзвичайних ситуаціях є:

• данні про найімовірніші НС та їх характеристики;

• характеристики інженерно – технічного і житлового комплексу міста і об’єктів, характеристики захисних споруд та інше.

Послідовність оцінки інженерної обстановки на об’єкті, в місті, селі можна рекомендувати проводити наступним чином :

1. Спочатку визначають ступень руйнування окремих елементів об’єкта від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій, підраховують кількість елементів, яки отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування загалом за об’єкт.

За кількістю елементів об’єкту (в %), які отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування визначають ступень ураження об’єкта (за таблицею 3. 1).

Таблиця 3.1 - Ступінь ураження об’єктів, населених пунктів, міст в залежності від характеру руйнування будинків і споруд

Ступінь ураження об’єкта, населеного пункту, міста	Характер руйнування будинків і споруд об’єктів господарської діяльності, в %
	Слабкі	Середні	Сильні і повні
Слабка - < 0.2	До 75	До 5	До 20
Середня – від 0.21	До 48	6 - 12	21 - 50
Сильна – від 0.51	-	13 - 20	51 - 80
Повна - > 0.8	-	-	Більше 80

2. Визначають ступень руйнування населеного пункту – сіла, міста - по кількості об’єктів (в %), яки отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування відповідно (за таблицею 3.2).

3. За ступенем ураження населеного пункту визначають втрати населення, а також потрібну кількість особового складу сил ЦО, техніки, яка необхідна для проведення аварійно – рятувальних робіт і кількість особового складу медичних формувань для надання медичної допомоги потерпілому населенню.

Таблиця 3.2 - Ступінь ураження міст в залежності від ступеню руйнування об’єктів господарської діяльності

Ступінь руйнування об’єктів, в %	Ступінь ураження міста
	0.1	0.2	0.3	0.4	0.5	0.6	0.7	0.8	0.9	1.0
Повні і сильні	8	16	20	30	40	50	60	70	85	90
Середні	2	3	5	8	10	12	15	18	15	10

Виникаючі при НС руйнування поділяють за ступенями на кілька видів: повни, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та відновлювальних робіт і термін їх проведення.

Повне руйнування – руйнування всіх елементів будинків , включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають 70% вартості основних виробничних фондів, подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.

Сильне руйнування – руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничних фондів , можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.

Середнє руйнування – руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі, перегородок, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей – здебільшого уламками конструкцій.

Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничних фондів. Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди - після капітального ремонту.

Слабке руйнування – руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10 % вартості основних виробничних фондів. Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.